ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                РІШЕННЯ

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"19" червня 2025 р.                                                                 справа № 300/8845/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату допомоги,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у меншому розмірі, ніж передбачений ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату вказаної грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи та має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплачено разову грошову допомогу за 2024 рік у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату вказаної грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Позовні вимоги не визнав. Зазначив, що Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" внесено зміни до статті 13 Закону № 3551-XII, якими встановлено, що розмір та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України визначаються Кабінетом Міністрів України. Головним розпорядником коштів на виплату грошової допомоги та відповідальним виконавцем такої бюджетної програми є Мінсоцполітики, а повноважень на вчинення дій, не передбачених Постановою №369, органам Пенсійного фонду України не надано. Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області діяло в межах повноважень та відповідно до чинних нормативно-правових актів. Отже, підстави для задоволенні позову відсутні.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 провадження у даній справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23.

Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 провадження у справі поновлено.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю внаслідок війни третьої групи, що підтверджується посвідченням Управління соціального захисту населення Надвірнянської РДА серії НОМЕР_1 від 11.07.2024 і має право на пільги, зокрема пільги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (а.с.11).

У 2024 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності у розмірі 2700 грн. (а.с.15).

На звернення позивача щодо виплати йому грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі семи мінімальних пенсій, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом №9224-8179/С-02/8-0900/24 від 13.11.2024 повідомило про відсутність правових підстав для такої виплати, оскільки розмір грошової допомоги визначено не Головним управлінням, а Постановою КМУ №369 (а.с.17-22).

Не погодившись з виплатою разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі меншому за сім мінімальних пенсій за віком згідно зі ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відносини щодо соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни регулюються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993. 

Статтею 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни передбачений ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4 наступного змісту: "Щорічно до 5  травня  інвалідам  війни  виплачується  разова грошова   допомога   у   розмірах:  інвалідам  I  групи  -  десять мінімальних пенсій за віком;  II групи - вісім мінімальних  пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".

Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 № 2983-IX, який набрав чинності 15.04.2023,  внесено зміни до Закону № 3551-XII. Зокрема, частину п`яту статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України». Також цим Законом було виключено статтю 17-1 Закону № 3551-XII, яка регулювала виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Запроваджена Законом № 2983-ІХ разова грошова виплата до Дня Незалежності України за своїм змістом та ознаками (щорічна періодичність; разовий характер; обов`язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалася особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом № 2983-ІХ відповідних змін до Закону № 3551-ХІІ.

Водночас законодавець  замінив дату, до якої приурочена така грошова виплата та делегував Кабінету Міністрів України повноваження встановлювати порядок та розміри такої виплати.

За змістом пояснювальної записки до проєкту Закону № 2983-ІХ метою прийняття проєкту акта є вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, а також засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, запропоновано у законах України № 3551-ХІІ та 1584-III замінити дату та вид виплати разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань.

На виконання зазначених норм, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02.04.2024 № 369  "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" (далі Постанова КМУ № 369).

Відповідно до Постанови КМУ № 369 грошова виплата виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах:

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

I групи - 3100 гривень;

II групи - 2900 гривень;

III групи - 2700 гривень;

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;

членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге,- 650 гривень;

учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.

В даній справі, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснив виплату позивачу грошової виплати за 2024 рік у розмірі 2700 грн., керуючись саме Постановою КМУ № 369.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду 14.05.2025 ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору в якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону № 3551-XII.

У наведеній справі основним питанням була можливість Держави України в умовах воєнного стану вносити зміни до спеціального законодавства про соціальний захист та гарантії ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян, зокрема шляхом визначення (зменшення) розміру щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків:

- щорічна разова грошова виплата, передбачена Законом № 3551-XII, є видом державної соціальної допомоги, має допоміжний характер і не є складовою конституційного права на соціальний захист (ст. 46 Конституції), яка не може бути скасована законом;

- Верховна Рада України, прийнявши Закон № 2983-IX та внісши зміни до Закону № 3551-XII (зокрема до статей 12, 13 та ін.), якими делегувала Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової виплати, діяла в межах своїх повноважень. Ці законодавчі зміни є чинними та неконституційними не визнавалися;

- положення статті 22 Конституції України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не поширюються на визначення розміру цієї конкретної допомоги, оскільки її розмір не є безпосередньо гарантованим Конституцією, а встановлюється законом;

- Кабінет Міністрів України, встановлюючи розміри допомоги відповідними постановами (для 2023 року - Постанова № 754, для 2024 року - Постанова № 369), діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом;

- попередні редакції Закону № 3551-XII, які встановлювали розмір допомоги у кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, втратили чинність з набранням чинності Законом № 2983-IX;

- органи Пенсійного фонду України, здійснюючи виплату допомоги у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на підставі чинної редакції Закону № 3551-XII, діють правомірно.

Велика Палата Верховного Суду, врахувавши усталену практику ЄСПЛ, яка є обов`язковою для застосування національним судом, дійшла висновку, що не існує достатньо підстав вважати, що дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантій соціального захисту осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу №1.

Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги.

Доводи позивача щодо застосування рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким було визнано неконституційним пункт 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, не спростовують висновків Великої Палати. Зазначене рішення КСУ стосувалося ситуації, коли повноваження Кабміну випливали з Бюджетного кодексу. Однак, Закон № 2983-IX вніс зміни безпосередньо до спеціального Закону № 3551-XII, що є іншою правовою ситуацією, яку Велика Палата визнала правомірною.

Також, посилання позивача на попередню практику адміністративних судів, зокрема по справі №560/8064/22, мають оцінюватися з урахуванням того, що постанова Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 є останнім та обов`язковим для врахування висновком у подібних правовідносинах.

Таким чином, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, виплативши позивачу, як  особі з інвалідністю внаслідок війни щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 2700 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 13 Закону № 3551-XII (у редакції Закону № 2983-IX) та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями  241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                  ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату допомоги, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

        Суддя                                                 /підпис/                                                    Могила А.Б.