Дата документу 11.06.2025

Справа № 334/2458/25

Провадження № 2/334/1868/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року                                                                м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2025 року до суду звернувся представник: адвокат Вус А.П. в інтересах АТ «Кредобанк» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позові посилалися на те, що 15.09.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Кредобанк» Кредитний договір № 44727/2021. Відповідно умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно п.2.1 Кредитного договору Банк видав позичальнику кредит в сумі 474300 грн. на строк до 14.09.2026 року, на цілі визначені у п.п. 2.2, 2.4 Кредитного договору.

Відповідно Кредитного договору Позичальник прийняв на себе обов`язок повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим Договором та Додатковими договорами.

Відповідно умов Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків Позичальником, Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, Позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 15.09.2021 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №44727/2021/2, за умовами якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання позичальником своїх зобов`язань в повному обсязі. Поручитель зобов`язаний сплатити Кредитору заборгованість Позичальника протягом 7 календарних днів з моменту невиконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором. Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту.

Відповідачі своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконують, внаслідок чого станом на 17.03.2025 року заборгованість за Кредитним договором становить 64186,13 грн., в тому числі: заборгованість за основним боргом (тіло) - 60795,22 грн.; сума заборгованості за відсотками - 3390,91 грн.; прострочена комісія - 0,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 22.01.2025 року на електронну адресу ОСОБА_1 та 18.03.2025 року на електронну адресу поручителя ОСОБА_2 направлено Досудові вимоги щодо виконання договірних зобов`язань, які залишено Відповідачами без реагування.

Прохали стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 44727/2021 у розмірі 64186,13 грн.; вирішити питання розподілу судового збору; розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

27.03.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судове засідання з викликом сторін.

11.06.2025 року представник позивача в судове засідання не з`явився, 02.04.2025 року представник подав заяву про розгляд справи без участі представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.

11.06.2025 року відповідачі в судове засідання не з`явилися повторно, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, та Довідки про недоставлення смс, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надали, відзиви на позов не подали.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився відповідач – ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1235564 від 27.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася відповідач – ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №1235585 від 27.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру.

15.09.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №44727/2021, згідно п.2.1, п.2.2 якого Банк видає Позичальнику кредит в сумі 473300 грн. з терміном повернення до 14.09.2026 року для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу «Peugeot, модель 2008, 2021 року випуску», укладеного між Позичальником та ТОВ «Бристоль Авто», та для оплати страхового платежу по КАСКО в сумі 40300 грн.

Відповідно умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Згідно п.6.1 Кредитного договору кредит забезпечується: заставою майнових прав за договором купівлі-продажу транспортного засобу «Peugeot, модель 2008, 2021 року випуску» та договором поруки №44727/2021/2 на суму 474300 грн.

Аналогічні умови зазначено у Паспорті споживчого кредиту, який також підписано ОСОБА_1

15.09.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №44727/2021/2, згідно п.1.1 якого Поручитель зобов`язується перед кредитором за виконання ОСОБА_3 зобов`язань за кредитним договором №44727/2021 від 15.09.2021 року, укладеним між боржником та Кредитором.

Згідно п.2.6 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором в повному обсязі, що підтверджується копією меморіального ордеру №53406797 від 16.09.2021 року на суму 40300 грн. та копією меморіального ордеру №53408776 від 16.09.2021 року на суму 434000 грн.

Позичальник ОСОБА_1 в порушення своїх зобов`язань не здійснював погашення кредиту відповідно умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 17.03.2025 року заборгованість за кредитним договором складає 64186,13 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту – 60795,22 грн., заборгованість за відсотками – 3390,91 грн., що підтверджується копією розрахунку заборгованості за договором кредиту №44727/2021 від 15.09.2021 року та копією виписки по особовим рахункам за період з 15.09.2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З метою досудового врегулювання спору 22.01.2025 року на електронну адресу ОСОБА_1 та 18.03.2025 року на електронну адресу поручителя ОСОБА_2 направлено Досудові вимоги щодо виконання договірних зобов`язань, які залишено відповідачами без реагування.

На час розгляду справи судом відповідачі продовжують ухилятись від виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором та договором поруки і не погашають заборгованість, що є порушенням прав та інтересів позивача.

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно ч.1,4 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , уклавши 15.09.2021 року з АТ «Кредобанк» Кредитний договір №44727/2021, отримав кредит у загальному розмірі 474300 грн.: на придбання автомобіля «Peugeot, модель 2008, 2021 року випуску» в сумі 434000 грн. для сплати ТОВ «Бристоль Авто», та для оплати страхового платежу по КАСКО в сумі 40300 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, так як сплачував його несвоєчасно і не в повному обсязі відповідно умов кредитного договору, в результаті чого станом на 17.03.2025 року заборгованість за кредитним договором складає 64186,13 грн., з якої: заборгованість по тілу кредиту – 60795,22 грн., заборгованість за відсотками – 3390,91 грн.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 , як поручитель за договором поруки від 15.09.2021 року №44727/2021/2, яка поручилась перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов`язання, має відповідати перед кредитором за порушення зобов`язання боржником як солідарний боржник.

Таким чином, суд вважає, що з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 64186,13 грн.

Крім того, відповідно до ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідачі відзиви на позов не подали, в судове засідання не з`явилися, будь-яких заперечень суду не надали, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» № 63566/00 від 18.07.2006 року).

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 3028 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача по 1514 грн. з кожного.

Оскільки відповідачі зареєстровані на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», останні мають бути повідомлені про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова буд.78) заборгованість за кредитним договором № 44727/2021 від 15.09.2021 року станом на 17.03.2025 року в розмірі 64186,13 грн. (шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят шість гривень 13 копійок), з якої: заборгованість за тілом кредиту – 60795,22 грн., заборгованість за відсотками – 3390,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова буд.78) витрати на сплату судового збору в сумі 3028 грн. – по 1514 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повідомити відповідачів про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Повний текст рішення складено 19.06.2025 року.

Суддя:                                                                С.М. Телегуз