ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року   ЛуцькСправа № 140/762/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області  про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі – 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті  індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; зобов`язання нарахувати та виплатити  індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

визнання протиправною бездіяльності щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.02.2022; зобов`язання здійснити нарахування індексації грошового забезпечення (“індексації різниці”) за період з 01.03.2018 по 08.02.2022 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області з 01.10.2006 по 08.02.2022.

Позивачу в період з 01.01.2016 по 08.02.2022 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення в повному обсязі.

На звернення позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день звільнення у належному розмірі, відповідач листом від 13.12.2024 №48201-1634/482 повідомив, що у зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів фонду заробітної плати, затвердженого для Державної служби України з надзвичайних ситуацій у кошторисах у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, індексація грошового забезпечення не нараховувалась.

Позивач зазначає, що за правилами пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі – Порядок №1078), обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів). Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця. Зміна (підвищення) розміру тарифної ставки (посадового окладу) військовослужбовцям відбулася у січні 2008 року та в березні 2018 року. Тому відповідач мав здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період з врахуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, а саме січня 2008 року.

Окрім цього, абзацами третім – шостим пункту 5 Порядку №1078 окремо врегульовано виплату індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів). За цими правилами для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу, яким з набранням чинності Постановою №704 став березень 2018 року, необхідно враховувати як розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, так і суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року), і якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу; до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотка).

Позивач вказав, що його місячний грошовий дохід у зв`язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів збільшився на 403,18 грн, відтак сума належної індексації за березень 2018 року не перевищує суми збільшення його грошового забезпечення. Відповідач в порушення вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію-різницю грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду 14.02.2025 відзиві на позовну заяву (а.с.27-29) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних дій відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Зазначив, що згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної допомоги сім`ям з дітьми, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. Відтак, місяць встановлення премії та місяць, в якому збільшується розмір такої премії на постійній основі порівняно з попереднім періодом, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів.

Відповідно до довідки грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 значно перевищувало розмір мінімальної заробітної плати. З огляду на вищенаведене, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовця, тобто січня 2008 року не вбачається можливим.

Щодо підстав нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 08.02.2022, зазначає, що відповідно до абз.2. п.1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Згідно п. 5 Порядку №1078, у редакції Постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзацом одинадцятим пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі, коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

З урахуванням того, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, в березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу ОСОБА_1 з 605,00 грн до 2820,00 грн. Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 08.02.2022 проводився з урахуванням базового місяця - березень 2018 року.

Враховуючи вищенаведене просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданій до суду 18.02.2025 відповіді на відзив позивач підтримав вимоги заявлені у позовній заяві, просив позов задовольнити (а.с.33-36).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 460/21394/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у задоволенні клопотання 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.10.2006 по 08.02.2022 проходив службу у структурі 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, в тому числі в спірний період з 01.01.2016 по 08.02.2022, що підтверджується відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 , довідками про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 по 08.02.2022 (а.с.14-15,18-19).

Як слідує з довідки про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, позивачу в період з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.18).

Як слідує з довідки про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та з довідки про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 по 08.02.2022, позивачу в період з березня 2018 року по лютий 2022 року індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена у наступних розмірах: у вересні 2019 року – 75,80 грн, в грудні 2019 року – 273,81 грн, в січні 2020 року – 104,76 грн, в лютому 2020 року – 216,51 грн, в березні 2020 року – 89,59 грн, в квітні 2020 року – 41,91 грн, в травні –червні 2020 року – по 216,51 грн щомісячно, в липні – вересні 2020 року – по 226,29 грн щомісячно, в жовтні 2020 року – 1674,53 грн, в листопаді 2020 року – 842,94 грн, в грудні 2020 року – 285,61 грн, в січні - березні 2021 року – по 331,42 грн щомісячно, в квітні – червні 2021 року – по 415,41 грн щомісячно, в липні – листопаді 2021 року – по 540,03 грн щомісячно, в грудні 2021 року – 583,15 грн, в січні 2022 року – 583,15 грн, в лютому 2022 року – 176,75 грн, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.18-19).

На звернення позивача 25.11.2024 щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по дату звільнення, відповідач листом від 13.12.2024 №48201-1634/482 повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з огляду на те, що нарахування суми індексації у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства. У зв`язку з обмеженістю фінансових ресурсів фонду заробітної плати, затвердженого для Державної служби України з надзвичайних ситуацій у кошторисах у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, індексація грошового забезпечення не нараховувалась (а.с.16-17).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі – Закон №    2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №    1282-XII (далі – Закон № 1282-ХІІ).

У статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою - другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

За приписами пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність з 01.03.2018 (далі Постанова №1294), встановлено посадові оклади військовослужбовців.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, зокрема, в період по 01.03.2018, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Відтак, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за спірний період є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №704), базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Тому суд погоджується із доводами позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за вказаний вище період січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації, відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з січня 2008 року по лютий 2018 року посадові оклади військовослужбовців не змінювались, та відповідач не надав суду доказів про те, що у вказаний період відбулося збільшення грошового забезпечення саме за рахунок зростання тарифної ставки (окладу).

При вирішенні спору, в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.

Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку № 1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу) (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №    380/4689/21).

За умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року. Повноваження державних органів щодо визначення “місяця підвищення тарифних ставок (окладів)” для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 №1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року (зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2023 у справі №  420/21241/21).

Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 28.02.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби у 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Волинській області з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватися із застосуванням базового місяця січень 2008 року. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, за спірний період індексація грошового забезпечення позивачу була не нарахована та не виплачена.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року; зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Надаючи оцінку доводам сторін у решті позовних вимог – щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.02.2022, суд зазначає таке.

З набранням 01 березня 2018 року чинності Постановою №704 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

На думку позивача, починаючи з березня 2018 року (місяць підвищення доходу) відповідачем безпідставно не було враховано вимоги абзаців третього – шостого пункту 5 Порядку №1078, зокрема, не встановлено, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу суму індексації, що склалась у місяці підвищення такого доходу.

З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 йде мова про індексацію, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку №1078 (зі змінами, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року), передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 із подібними правовідносинами.  

З довідки про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та з довідки про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2019 по 08.02.2022, наданих 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області вбачається, що позивачу в період з березня 2018 року по лютий 2022 року індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена у наступних розмірах: у вересні 2019 року – 75,80 грн, в грудні 2019 року – 273,81 грн, в січні 2020 року – 104,76 грн, в лютому 2020 року – 216,51 грн, в березні 2020 року – 89,59 грн, в квітні 2020 року – 41,91 грн, в травні –червні 2020 року – по 216,51 грн щомісячно, в липні – вересні 2020 року – по 226,29 грн щомісячно, в жовтні 2020 року – 1674,53 грн, в листопаді 2020 року – 842,94 грн, в грудні 2020 року – 285,61 грн, в січні - березні 2021 року – по 331,42 грн щомісячно, в квітні – червні 2021 року – по 415,41 грн щомісячно, в липні – листопаді 2021 року – по 540,03 грн щомісячно, в грудні 2021 року – 583,15 грн, в січні 2022 року – 583,15 грн, в лютому 2022 року – 176,75 грн, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації березень 2018 року (а.с.18-19).

Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.

Отже, указані обставини є спірними в цій справі.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Відповідно до довідки про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 (а.с.18), грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становило 7598,63 грн: (посадовий оклад – 605,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням – 60,00 грн, надбавка за вислугу років – 199,50 грн, надбавка за особливості проходження служби – 423,67 грн, нічні – 72,96 грн, ризик – 66,50 грн, кваліфікація – 30,25 грн, премія – 6140,75 грн), а в березні 2018 року розмір грошового забезпечення становив 8001,81 грн: (посадовий оклад – 2820,00 грн, оклад за військовим званням – 950,00 грн, надбавка за вислугу років – 1508,00 грн, надбавка за особливості проходження служби – 2385,11 грн, кваліфікація – 84,60 грн премія – 254,10 грн).

Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01 березня 2018 року посадових окладів збільшився на 403,18 грн (8001,81 грн - 7598,63 г).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн) (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22).

З наведеного вбачається, що розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (403,18 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції, викладений у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

Таким чином, за встановлених обставин справи 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області протиправно не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 08.02.2022 та з огляду на зміст відзиву на позовну заяву не вирішувала питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації за спірний період.

Суд зазначає, що визначення конкретного розміру індексації грошового забезпечення, який підлягає виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунок суми індексації, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.02.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації-різниці за період  з 01.03.2018 по 08.02.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту   5 Порядку № 1078 (з урахуванням виплачених сум), враховуючи правову оцінку, надану судом у рішенні.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою  статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 1938,00 грн, що підтверджується квитанцією від 27.01.2025 №28 (а.с.8).

З огляду на задоволення позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1938,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262 КАС України, суд      

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 08 лютого 2022 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за з 01 березня 2018 року по 08 лютого 2022 року відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (з урахуванням виплачених сум), враховуючи правову оцінку, надану судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1938,00 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (45400, Волинська область, м. Ковель, вул. Міцкевича, 23-а, код ЄДРПОУ 38079323).

Суддя                                                                                            Т.М. Димарчук