Справа № 686/15679/25

Провадження № 1-кп/686/1126/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_8 за ст.ст. 189 ч. 4, 307 ч. 2, 307 ч. 3, 317 ч. 1 КК України, ОСОБА_12 за ст.ст. 263 ч. 1, 307 ч. 2, 307 ч. 3, 311 ч. 3 КК України, ОСОБА_10 за ст. 307 ч. 3 КК України, ОСОБА_11 за ст. 307 ч. 3 КК України, ОСОБА_9 за ст. 307 ч. 2 КК України,

встановив:

Під час досудового розслідування усім обвинуваченим обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 червня 2025 року. До спливу цього строку судове провадження, враховуючи обсяг пред`явленого обвинувачення та заявлених сторонами для дослідження під час судового розгляду доказів, завершити не представляється можливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

В свою чергу захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заявили клопотання про визначення обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України застави, а захисник ОСОБА_5 про скасування на підставі ст. 616 КПК України застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження останнім військової служби за призовом під час мобілізації, посилаючись на наявність письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 на проходження ОСОБА_8 військової служби за контрактом та відсутність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку клопотання прокурора та захисників ОСОБА_4  і ОСОБА_6 задовольнити, дію запобіжних заходів, обраних щодо обвинувачених у виді тримання під вартою продовжити, визначити обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 заставу, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 відмовити.

Підстав для скасування та зміни застосованих до обвинувачених запобіжних заходів на інший, більш м`який запобіжний захід, суд не вбачає.

При цьому суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились. Останні офіційно не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходу, обвинувачуються у вчиненні, в тому числі організованою групою, умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, які за своїм характером представляють особливу суспільну небезпеку та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти (ч. 2 ст. 307 КК) та дванадцяти років (ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189 КК), у справі не з`ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані свідки. В разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, обвинувачені, усвідомлюючи можливу міру і строк покарання, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків задля зміни їх показань, перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити займатись злочинною діяльністю.

Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів та що такі заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень по справі.

Обставини, на які посилаються обвинувачені та їх захисники під час вирішення вказаного питання, не є визначальними і такими, що б давали можливість скасувати або змінити запобіжний захід на інший.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються і вимоги дотримання розумного строку як застосування такого запобіжного заходу, так і продовження його дії. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

З урахуванням наведеного підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає.

Поряд з цим суд враховує, що положення ст. 616 КПК України, на яку посилається захисник, передбачають можливість скасування судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою за клопотанням прокурора, до якого вправі звернутися обвинувачений з клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Більше того, надана захисником письмова згода командира військової частини стосується умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 811 КК України, положення якої можуть бути застосовані лише до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, тобто до засуджених, тоді як ОСОБА_8 перебуває в статусі обвинуваченого.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, обсяг пред`явленого обвинувачення, суд дійшов висновку відповідно до ч. 5 ст. 182,  ч. 4 ст. 183 цього ж Кодексу визначити обвинуваченим ОСОБА_11  та ОСОБА_10  заставу в розмірі 80 та 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн. та 302 800 грн. відповідно, в разі внесення якої покласти на них передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. При цьому суд враховує, що злочини, в яких обвинувачуються ОСОБА_11 , яка відповідно до ухвали слідчого судді від 30 січня 2025 року хворіє на ряд хронічних захворювань, та ОСОБА_10 , який має на утриманні малолітню дитину, не є насильницькими, завдання майнової шкоди та отримання злочинного доходу їм не інкримінується, іншому обвинуваченому ОСОБА_9 , який як і ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні одного епізоду кримінального правопорушення, застава визначена ще на досудовому слідстві.

Керуючись ст.ст. 331, 350, 392 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора та захисників ОСОБА_4 і ОСОБА_6 задовольнити.

Дію обраних щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжних заходів у виді тримання під вартою продовжити до 19 серпня 2025 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_10 заставу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302 800 грн. (триста дві тисячі вісімсот гривень), в разі внесення якої покласти на нього строком на два місяці наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні; 5) здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_11 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), в разі внесення якої покласти на неї строком на два місяці наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні; 5) здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, визначеної ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року в розмірі 121 120 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень), термін дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язків визначити строком на два місяці з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків, застава звертається в дохід держави.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: