Справа №690/369/25

Провадження №2/690/246/25

У Х В А Л А

20 червня 2025 року суддя Багачевського міського суду Черкаської області Вахнова Л.А., перевіривши матеріали заяви представника позивача Мотальової-Кравець В.Ю. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в:

Представнико позивача, адвокат Мотальова-Кравець В.Ю., 18.06.2025 р. звернулась до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню одночасно із заявою про забезпечення позову.

Заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №69718758, відкритому 24.08.2022 р. приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. на підставі виконавчого документу – виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №74884 від 31.05.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВАНС» боргу в сумі 23053,47 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зазначений вид забезпечення передбачено п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України.

Натоміть заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак, як вбачається з поданої заяви, що до заяви не додано документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач в заяві про забезпечення позову просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Перевіривши доводи клопотання суд встановив наступне.

Верховний Суд у постанові №757/40852/17 від 03.11.2021 р. зазначено наступне, ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Отже, для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Тобто, в даному випадку предметом позову є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, тобто матеріально-правовівідносини, які виникли з приводу вчинення приватним нотаріусом Остапенко Є.М. виконавчого напису та на підставі якого було стягнуто з боржника кошти, а не відносини, які виникли з приводу надання позивачу кредиту, який виданий не на конкретні споживчі цілі.

Разом з тим, позивач не зазначає в чому полягає порушення прав позивача, саме як споживача фінансових послуг.

Водночас посилання позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки положення Закону України «Про захист прав споживачів» стосовно звільнення від сплати судового збору, у цьому випадку, не можуть бути застосовані, оскільки оспорюваний позивачем виконавчий напис вчинений на виконання договору відступлення прав вимоги, що не є споживачем договору в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому доводи представника позивача про звільнення його від сплати судового збору з посиланням на ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» є помилковими.

Таким чином відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Подібний за змістом висновок зроблено у постанові Верховного Суду по справі № 638/6060/18 від 12.08.2020 року.

Крім того, висновок про те, що не до усіх позовів про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню застосовується ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», також підтверджується ухвалою Верховного суду від 27.05.2021 у справі №320/10834/18, провадження 61-7345ск21.

Натомість, безпідставними є посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 19.10.2022 у справі 743/14881/21, оскільки вони зроблені у правовідносинах, які виникли з інших фактичних обставин і не є тотожними із правовідносинами в даній справі. Варто зазначити, що у постанові Верховного Суду від 19.10.2022 р. у справі 743/1481/21 предметом спору був, виконавчий напис нотаріуса по стягнення заборгованості за кредитним договором укладеним між позивачем та АТ «Ідея Банк» 25.03.2019 за умовами якого він отримав на споживчі потреби кредит в розмірі 57 397 грн. з кінцевим терміном повернення до 25.03.2021, тобто строком більше погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до вимог ч.10 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимогстатті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, то її необхідно повернути заявнику для виконання вимог, передбачених ст.151 ЦПК України, які пред`являються до заяв про забезпечення позову.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 13, 152-153, 223, 247, 257- 261, 273, 353-355 ЦПК України 

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Мотальової-Кравець В.Ю. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНСАР», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із поданою заявою.

Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду заявою в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя                                                           Вахнова Л.А.