ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

 22.06.06                                                                                          Справа№5/100

Документи за позовною заявою  Приватного  підприємця  Клименко Віри Олексіївни, м. Полтава

до  Приватного  підприємця Букіної  Олени  Валентинівни, м. Полтава

про   розірвання договору оренди нежилого приміщення

                              Суддя  Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача:  Клименко В.О., Пономаренко В.М.

від відповідача:  Букіна О.В.

Рішення приймається рісля перерви, оголошеної в судовому засіданні 16.06.2006р., згідно ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про   розірвання договору оренди нежилого приміщення від 30.05.2003р.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, зазначає про  існування  рішення  господарського  суду Полтавської області, Постнови Київського міжобласного апеляційного господарського суду, Постанови Верховного Суду України по справі № 5/71, які вирішили спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав. Відповідач зазначає, що причиною несплати орендних платежів є невиставлення позивачем рахунків-фактур.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 30.05.2003р. суб"єкти підприємницької діяльності Букіна О.В. і Черевко В.О. (Клименко згідно свідоцтва про одруження І-КЕ № 053800, виданого 15.06.2000р.) уклали договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду приміщення кафе-бару "Жили-були", що розташоване в м Полтава, вул. Фрунзе, 65 загальною площею 85,7  кв.м. строком на 5 років, з моменту підписання акту прийому-передачі, який  підписаний 02.06.2003р.

Згідно з п. 3.1. договору розмір орендної плати визначений в сумі 15 грн. за 1 кв.м. У відповідності з пунктом 3.4. договору орендна плата вираховується за 65 кв.м. В акті приймання-передачі від 02.06.2003р. зазначено, що оплата орендної плати розпочинається з 21.06.2003р.

З 29.03.2004р. орендна плата вираховується виходячи з загальної площі орендованого приміщення, тобто за 85,7 кв.м. згідно з доповненням до договору оренди від 29.03.2004р.  Доводи відповідача про те, що їй фактично передано тільки 65 кв.м., не приймаються судом, так як  вищезгадане доповнення містить інформацію про фактичну передачу і приймання приміщення. Окрім цього, законодавством не передбачено, яким саме документом оформляється  передача майна в найм.

Відповідно до  п. 7.4. договору оренди встановлений розмір орендної плати в сумі 20 грн. за 1 кв.м. з 15.06.2004р.

Згідно розділу 4 договору відповідач зобов"язався своєчасно і вповному обсязі вносити орендну плату за користування орендованим  приміщенням, здійснювати оплату комунальних та інших послуг.

Згідно з п.3.2. договору орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 днів з дня пред’явлення орендодавцем рахунку-фактури для здійснення плати. Встановлено, що на виконання цієї умови позивачем  направлялись в адресу відповідача цінним листом рахунок № 13 від 07.08.2004р. на суму 4427,80 грн. разом з розрахунком заборгованості по орендній платі за період з 10.06.2004р. по 31.08.2004р., що підтверджується поштовим чеком від 09.08.2004р. та описом вкладення.

Крім цього, позивачем направлялись відповідачу  цінними листами:  рахунок № 14 від 19.08.2004р. разом з розрахунком заборгованості по комунальних платежах та додатковий розрахунок заборгованості по цих платежах, яка згідно з доданим розрахунком і підтверджуючими кожну суму документами становить 2877,41 грн.

Відповідач також заявляє, що не мала можливості сплачувати плату, поскільки не мала інформації про рахунки позивача. Цей довід не відповідає обставинам справи і суперечить доказам, що є в матеріалах справи. Банківські реквізити вказувались позивачем неодноразово, зокрема, в  рахунках №№ 13 та 14, що надсилались цінними листами разом з розрахунками заборгованості по сплаті орендної плати і за комунальні послуги, та на які посилається в своєму рішенні суд.  Про надуманість доводів відповідача свідчить навіть той факт, що про банківські реквізити відповідач могла дізнатися навіть з рішення господарського суду Полтавської області, яке прийняте ще 2 серпня 2004р. у справі №12/165, на яку сама посилається в порядку статті 35 ГПК України.

Позивач вимагає розірвати  договір. В обгрунтування  своїх вимог посилається  на ст. 782 ЦК  України, п.3 ст. 291 ГК України, якими передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідач заперечує факт порушення нею статті 782 ЦК України, так як вважає, що передбачений цією нормою тримісячний строк – це період заборгованості. Таке застосування вказаної норми є невірним. Тримісячний строк в даному випадку є строком невиконання боржником свого зобов”язання відносно оплати плати за найм, а не періодом заборгованості. Так застосовує тримісяний строк Верховний Суд України в своїй постанові від 03.09.2002р.  у справі №25/1079. В наведеному судовому рішенні зазначається: „...наймодавець може пред”явити в суді...вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач, зокрема, не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу. Судом першої інстанції встановлено факт невнесення відповідачем плати протягом згаданого строку відповідно до умов договору”.  

             Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем свого обов”язку щодо оплати на протязі чотирьох місяців. Так, строк оплати плати за найм наступив 10 серпня 2004р. згідно з п.3.2. договору, яким передбачено 10-денний строк оплати з моменту пред”явлення рахунку (рахунок направлений цінним листом від 19.08.2004р.).

14.11.2005р. позивачем надіслано попередження про розірвання договору оренди з тих підстав, що відповідач не виконує умов договору.

Дане попередження відповідач отримав 26.11.2005р., підтвердженням чого є повідомлення про його вручення.

Відповідно до п. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір від 30.05.2003р. може бути розірвано за погодженням сторін або за рішенням суду (п.п.6.3, 6.4 договору).

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено ст. 188 ГК України, а саме: сторона договору, яка вважає за необхідне змінити  або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це  другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати  її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни, розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Пропозиції суб"єкта підприємницької діяльності Клименко В.О. щодо розірвання договору від 30.05.2003р. отримано відповідачем 26.11.2005р.  

СПД Букіна О.В. залучила до матеріалів справи свої відповіді на пропозицію позивача стосовно розірвання договору, в яких зазначає, що договір є дійсним.

Отже, позивач, згідно ст. 188 ГК України  передав спір на вирішення суду, дотримавшись всі вимоги чинного законодавства стосовно   розірвання договору.

Посилання відповідача  в обгрунтування своїх заперечень на рішення  господарського  суду Полтавської області по справі № 5/71, Постнови Київського міжобласного апеляційного господарського суду по справі № 5/71, Постанови Верховного Суду України по справі № 5/71, які вирішили спір між тими ж сторонами, про той же предмет спору і з тих же підстав не відповідає дійсності.

Суд вважає, що підстави для виникнення зобов"язання по двох справах  ( № 5/71, № 5/100) різні.

По справі № 5/71   судами встановлено, що пропозиції суб"єкта підприємницької діяльності Клименко В.О. щодо розірвання договору від 30.05.2003р. та  докази їх надсилання  (вручення) суб"єкту підприємницької діяльності Букіній О.В. в матеріалах справи № 5/71 відсутні, як і повідомлення позивача про відмову від вказаного договору разом з доказами його одержавння відповідачем. Отже, Київським міжобласним господарським судом  прийнято  Постанову про відмову в розірванні договору, оскільки  підстави  для розірвання договору  були відсутні.

По справі № 5/100  підставою для виникнення зобов"язання  по розірванню договору є  саме  пропозиція позивача стосовно розірвання договору та  відмова відповідача  від  розірвання договору.

Суд дійшов висновку, що позивачем дотримано, передбачені статтею 188 ГК України та статтею 782 ЦК України,  порядку розірвання договору оренди.

 Враховуючи вищевикладене,  позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Розірвати договір оренди нежилогоприміщення  від  30.05.2003р., укладеного між  суб"єктом  підприємницької діяльності Букіною  О.В. і  суб"єктом  підприємницької діяльності Черевко В.О. (Клименко згідно свідоцтва про одруження І-КЕ № 053800, виданого 15.06.2000р.), що розташоване в м Полтава, вул. Фрунзе, 65 загальною площею 85,7 кв.м.  

          СУДДЯ                                                                      Гетя Н.Г.