ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2006 Справа № 17/153
м. Полтава
Суддя Коршенко Ю.О.
секретар Донченко Ю.О.
"15" год "00" хв. 26.06.2006 р. , розглянувши справу за участю представників сторін
від позивача - Ковальчук О.М., Козачук О.А., Дмитренко А.М. - дов. згідно протоколу
від відповідача - Яковенко Н.В., Жовталюк Т.П., Маркітан В.О., Рожко Н.П., Гуйванюк О.П., Кіпря В.О.- дов. згідно протоколу
від прокуратури - Харенко В.М.
за позовом Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2005 року № 0000102305/0/35 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року, № 0000112305/0/1506 про визначення суми податкового зобов‘язання та застосування штрафних санкцій за лютий 2005 року.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява АТ„Укртатнафта”, м. Кременчук до Кременчуцької ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000102305/0/35 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року та № 0000112305/0/1506 про визначення суми податкового зобов‘язання та застосування штрафних санкцій за лютий 2005 року, винесених на підставі акту перевірки Кременчуцької ОДПІ № 53/23-312/00152307 від 20 травня 2005 року “Про результати позапланової документальної перевірки правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування податку на додану вартість з бюджету Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово – промислова компанія “Укртатнафта” за лютий 2005 року.
Виходячи з вимог пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року №2747-IV, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
По справі в судових засіданнях 20.10.2005 р.,01.06.2006 р. об"являлись перерви відповідно до 19.01.2006р. та 20.06.2006 р. для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали ( докази ) по справі . Заява відповідача від 31.05.2006 р.( у справі ) про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача згідно вказаного в клопотанні переліку документів судом відхилено, оскільки всі вказані в ньому документи надавались відповідачу під час перевірки , є в наявності у позивача - вказані обставини сторонами визнаються , обгрунтування відповідачем щодо неможливості або ускладення в подальшому надання суду вказаних документів не подано. Клопотання відповідача від 31.05.2006 р. та від 19.06.2006 р. ( у справі ) про залучення до матеріалів відповідних документів судом задоволено і подані матеріали приєднані до справи . Заява відповідача від 20.06.2006 р. про забезпечення доказів шляхом сприяння в витребуванні судом оригіналу декларації ТОВ " ІнКонТелм" за лютий 2005 р. з матеріалів кримінальної справи , що знаходиться на розгляді у Дзержинському райсуді Харкова суд відхиляє у зв"язку з необгрунтованістю та безпідставністю , так як як за своїю суттю вказана заява подана в порядку ч.3 ст. 71 КАС України і не є заявою про забезпечення доказів ( ст.ст. 73-75 КАС України ).
7.05. 2006 року позивач подав до суду заяву про уточнення ( зміну) позовних вимог, згідно якої просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2005 року № 0000102305/0/35 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року на суму 16 466 510 грн., № 0000112305/0/1506 про визначення суми податкового зобов‘язання в розмірі 64 364 450 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 19 309 335 грн. за лютий 2005 року. Подана позивачем заява про зміну позовних вимог не суперечить вимогам статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України і приймається судом.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Кременчуцькою ОДПІ безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року на суму 16 466 510 грн., неправомірно нараховано податкове зобов‘язання в розмірі 64 364 450 грн. та застосовано штрафні санкцій в сумі 19 309 335 грн.
Позивач обґрунтовує неправомірність зменшення суми ПДВ Кременчуцької ОДПІ тим, що на виконання умов договору купівлі-продажу №2286/2/2120 від 09 грудня 2004 року, укладеного з ТОВ “Татарстан-Експорт”, АТ „Укртатнафта” прийняло від ТОВ „Татарстан-Експорт” нафтову сировину в кількості, яка зазначена в додаткових угодах до договору.
Кожна поставка нафтової сировини оформлювалась актами приймання-передачі. Крім того, на весь обсяг поставленої за додатковими угодами нафти ТОВ „Татарстан-Експорт”, відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”, видало АТ „Укртатнафта” належним чином оформлені податкові накладні.
В свою чергу, АТ „Укртатнафта” оплатило вартість поставленої нафти в повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.
При цьому АТ „Укртатнафта” перерахувало грошові кошти ТОВ „Татарстан-Експорт” за поставлену сировину, окремим рядком в платіжних дорученнях зазначені суми податку на додану вартість, які сплачені в ціні придбаної нафти, що відповідачем не заперечується . Вказані обставини відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України сторонами визнаються і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно вимог підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду, у відповідності з вимогами, складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Вартість нафти придбаної АТ „Укртатнафта”, відповідно до вимог статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відноситься до складу валових витрат виробництва.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Отже, АТ „Укртатнафта” отримало належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість нафти, яка була придбана відповідно до договору купівлі-продажу, додаткових угод до нього в день передачі нафти у ТОВ „Татарстан-Експорт”, яке визнане у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.
Відповідно, як вважає позивач , у нього виникло право на відшкодування податку на додану вартість, сплаченого у зв’язку з купівлею нафти за договором купівлі-продажу.
Кременчуцька ОДПІ позовні вимоги у відзиві на позов, письмових поясненнях та в судовому засіданні не визнає з тих підстав, що при дослідженні правильності формування податкового кредиту АТ “Укртатнафта” за лютий 2005 року шляхом проведення зустрічних документальних перевірок встановлено, що АТ “Укртатнафта” було придбано нафту сиру російських родовищ, яку на територію України імпортувало ТОВ “Інконтелм”, м. Харків.
ТОВ “Інконтелм” має у своєму статутному фонді 75% внесків Українсько-польського спільного підприємства ТОВ “Тайстра”. Підприємство при здійсненні господарської діяльності користувалось пільгами при сплаті податків посилаючись на норми Закону України “Про іноземні інвестиції”, який на даний час втратив чинність.
У зв’язку з викладеним ТОВ “Інконтелм” в деклараціях з податку на додану вартість задекларувало загальні обсяги продажу як такі, що звільнені від оподаткування.
Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ “Інконтелм” при реалізації імпортованої нафти на умовах поставки DDU – АТ “Укртатнафта”, яка в подальшому була придбана АТ “Укртатнафта” у ТОВ „Татарстан-Експорт” суму податку на додану вартість до бюджету не сплатило, користуючись пільгами по оподаткуванню.
Згідно вимог пункту 1.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, “Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України”.
Згідно вимог пункту 1.8 Закону “Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом”.
Кременчуцька ОДПІ вважає, що оскільки ПДВ – непрямий податок і сплачується (надходить) до бюджету опосередковано через продавця, з бюджету може бути відшкодовано тільки ті суми, які фактично до нього надійшли.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив :
Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка з питань правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” за період 2005 року, за результатами якої складений акт № 53/23-312/00152307 від 20 травня 2005 року.
20 травня 2005 року відповідачем було винесено податкові повідомлення – рішення № 0000102305/0/35 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року на суму 16 466 510 грн., № 0000112305/0/1506 про визначення суми податкового зобов‘язання в розмірі 64 364 450 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 19 309 335 грн. за лютий 2005 року, які позивачем оскаржені в судовому порядку.
Фактичні обставини справи наступні : 09 грудня 2004 року між АТ „Укртатнафта” та ТОВ „Татарстан-Експорт” був укладений договір купівлі-продажу №2286/2/2120.
Згідно умов вказаного договору ТОВ „Татарстан-Експорт” зобов’язалось продати АТ „Укртатнафта” нафтову сировину у кількості, обумовленій у додаткових угодах.
АТ „Укртатнафта” та ТОВ „Татарстан-Експорт” зареєстровано платниками ПДВ, що підтверджується свідоцтвами платників податку на додану вартість №23537992 від 14.07.1997 року та №37587881 від 05.03.2002 року відповідно.
На виконання умов Договору, АТ „Укртатнафта” на протязі грудня 2004 року – січня 2005 року прийняло від ТОВ „Татарстан-Експорт” нафтову сировину, а саме:
На виконання умов додаткової угоди № 31 від 28 грудня 2004 року, за актом приймання-передачі № 31 від 28 грудня 2004 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 68 400,00 тон на загальну суму 104 164 992,00 грн. (в тому числі ПДВ – 17 360 832,00 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 26/12 к на весь обсяг поставленої нафти.
На виконання умов додаткової угоди № 35 від 5 січня 2005 року, за актом приймання-передачі № 35 від 5 січня 2005 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 13 800,00 тон на загальну суму 21 015 744,00 грн. (в тому числі ПДВ – 3 502 624,00 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 30/1 к на весь обсяг поставленої нафти.
На виконання умов додаткової угоди № 36 від 5 січня 2005 року, за актом приймання-передачі № 36 від 5 січня 2005 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 84 100,00 тон на загальну суму 128 074 208,00 грн. (в тому числі ПДВ – 21 345 701,33 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 31/1 к на весь обсяг поставленої нафти.
На виконання умов додаткової угоди № 1 від 11 січня 2005 року, за актом приймання-передачі № 1 від 11 січня 2005 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 70 000,00 тон на загальну суму 92 851 500,00 грн. (в тому числі ПДВ – 15 475 250,00 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 1/1 к на весь обсяг поставленої нафти.
На виконання умов додаткової угоди № 2 від 17 січня 2005 року, за актом приймання-передачі № 2 від 17 січня 2005 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 54 700,00 тон на загальну суму 72 556 815,00 грн. (в тому числі ПДВ – 12 092 802,50 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 2/1 к на весь обсяг поставленої нафти.
На виконання умов додаткової угоди № 3 від 26 січня 2005 року, за актом приймання-передачі № 3 від 26 січня 2005 року АТ “Укртатнафта” прийняло від ТОВ “Татарстан-Експорт” нафту сиру російських родовищ у кількості 50 000,00 тон на загальну суму 66 322 500,00 грн. (в тому числі ПДВ – 11 053 750,00 грн.). В той же день АТ “Укртатнафта” отримало від ТОВ “Татарстан-Експорт” оформлену належним чином податкову накладну № 3/1 к на весь обсяг поставленої нафти.
Вартість отриманої нафти, АТ „Укртатнафта” оплатило в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 797 від 01.02.2005 р., № 839 від 01.02.2005 р., № 975 від 04.02.2005 р., № 976 від 04.02.2005 р., № 1097 від 08.02.2005 р., № 1067 від 08.02.2005 р., № 1535 від 15.02.2005 р., № 2193 від 28.02.2005 р., виписками з банку від 28.01.2005 р., від 31.01.2005 р., від 02.02.2005 р., від 03.02.2005 р., від 04.02.2005 р., від 07.02.2005 р., від 08.02.2005 р., від 08.02.2005 р., від 09.02.2005 р., від 10.02.2005 р., 11.02.2005 р., від 14.02.2005 р., 17.02.2005 р., 18.02.2005 р., від 22.02.2005 р., від 24.02.2005 р., від 28.02.2005 р., від 28.02.2005 р.
Загальна сума, яка була сплачена АТ „Укртатнафта” за поставлену нафту складає 484 985 759 грн. (в т.ч. ПДВ – 80 830 959,83 грн.).
У перелічених платіжних дорученнях та банківських виписках окремо зазначені суми податку на додану вартість, які АТ „Укртатнафта” перерахувало ТОВ „Татарстан-Експорт”. Таким чином відбулася фактична сплата АТ „Укртатнафта” сум податку на додану вартість у ціні придбання нафти. Вказані обставини визнаються сторонами і підтверджуються в акті перевірки .
Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Вартість нафти придбаної АТ „Укртатнафта” за Договором, відповідно до вимог статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відноситься до складу валових витрат виробництва.
ТОВ „Татарстан-Експорт” надало АТ „Укртатнафта” податкові накладні на весь обсяг поставленої нафти. Відповідність податкових накладних вимогам законодавства досліджувалися Кременчуцькою ОДПІ при проведенні документальної перевірки АТ „Укртатнафта” і жодних порушень не виявлено .
На підставі наданих ТОВ „Татарстан-Експорт” податкових накладних, у відповідності до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” АТ „Укртатнафта” сформувало податковий кредит.
Суми податкового кредиту, відповідно до вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підлягають відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
У податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2005 року АТ „Укртатнафта” відобразило рішення про відшкодування сум податку на додану вартість шляхом їх перерахування на рахунок Позивача в установі банку.
Відповідач , в свою чергу, стверджує, що у АТ “Укртатнафта” відсутні правові підстави для отримання бюджетного відшкодування. При цьому Кременчуцька ОДПІ посилається на фактичну несплату до бюджету сум податку на додану вартість імпортером нафти сирої російських родовищ - ТОВ “Інконтелм” ( м. Харків). При цьому , фактично відповідачем не доведено неправомірність застосування даним товариством пільг по сплаті ПДВ відповідно до ст. 25 Закону України " Про іноземні інвестиції " від 13.03.1992 р. та правомірність винесення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкових повідомлень - рішень за даним фактом ( спір по суті не вирішено і судове провадження у справі за позовом ТОВ “Інконтелм”про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова закрито у зв"язку з ліквідацією ТОВ “Інконтелм” ).
Відповідно до ч. 2 ст. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Окрім цього , клопотання відповідача від 19.06.2006 р. про повторне зупинення провадження у справі у зв"язку з скасуванням постанови від 29.12.2005 р. про закриття кримінальної справи № 05815105 і наступним порушенням кримінальної справи відносно посадових осіб відповідача за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України судом не задоволено як необгрунтоване і безпідставне, так як доказів пов"язаності з вказаною кримінальною справою відповідачем не надано, обвинувачення по ній не пред"явлено і по кримінальній справі до цього часу триває судово-економічна експертиза.
Згідно вимог пункту 1.3 Закону України “Про податок на додану вартість”, “Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України”.
Згідно вимог пункту 1.8 Закону “Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом”.
На думку відповідача , при реалізації нафти сирої, яку в подальшому придбало АТ “Укртатнафта” надмірної сплати податку на додану вартість не відбулось, отже у АТ “Укртатнафта” відсутні правові підстави для отримання бюджетного відшкодування.
Викладена позиція податкового органу є необґрунтованою і судом не приймається виходячи з наступного:
Згідно вимог підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду, у відповідності з вимогами, складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлює єдину підставу, яка унеможливлює включення до податкового кредиту підприємства будь-яких витрат по сплаті податку – включення витрат, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Не приймається судом до уваги і посилання Кременчуцької ОДПІ на пункт 1.8 Закону України „Про податок на додану вартість”, з огляду на який податкова інспекція робить висновок про можливість відшкодування з Державного бюджету лише сум податку, які фактично до нього надійшли.
Вказаний висновок спростовується положеннями підпункту 7.7.5, пункту 7.7, статті 7 цього ж Закону, який зазначає, що у випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.
Надмірна сплата податку на додану вартість являє собою різницю між загальною сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду. Вказане випливає з пункту 2.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72, згідно якого “Якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду має від’ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України”.
Вказана норма кореспондується з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яким визначено, що якщо задекларована сума податкового кредиту з податку на додану вартість перевищує суму податкових зобов’язань (має від’ємне значення), така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності в грудні-січні 2005 року, загальна сума податкового кредиту АТ “Укртатнафта” перевищила загальну суму податкових зобов’язань (має від’ємне значення).
Виходячи з викладених вище норм, задекларована АТ “Укртатнафта” сума від’ємного значення з податку на додану вартість підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства в силу прямої норми Закону протягом 30 днів з дня подачі декларації.
За викладених обставин, позивачем належним чином дотримано вимоги податкового законодавства при включенні до податкового кредиту сум ПДВ за лютий 2005 р. , позовні вимоги є правомірними , доведеними, а тому позов підлягає задоволенню, судові витрати стягуються з відповідача у відповідності з ст. 94 КАС України .
На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 20 травня 2005 року № 0000102305/0/35 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2005 року на суму 16 466 510 грн., та № 0000112305/0/1506 про визначення суми податкового зобов‘язання в розмірі 64 364 450 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 19 309 335 грн. за лютий 2005 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України ( рахунок ВДК м. Полтава № 3111095600001 УДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 23809520, код платежу 22090200) на користь Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” (39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, р/р № 26007100038587, у Центральному Кременчуцькому відділенні ПОФ АППБ „Аваль”, МФО 331605, ЄДРПОУ 00152307) – 3,40 грн відшкодування витрат по сплаті держмита .
Видати виконавчий документ з набранням постанови законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.О. Коршенко