СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 березня 2012 року Справа № 5002-2/3240-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.11.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Піраміда - Є";
позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбат";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Є" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 16 вересня 2011 року у справі № 5002-2/3240-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбат" (вул. Федько, 91, місто Феодосія, 98100)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Є" (вул. Павленка, 13 б, місто Сімферополь, 95006)
про розірвання договору та стягнення 134701 грн. 52 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбат” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фірми „Піраміда - Є” про розірвання договору № ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” та товариством з обмеженою відповідальністю „Стройбат”, та стягнення з відповідача передоплату за непоставлений товар в сумі 134701,52 грн.
Заявою від 20 грудня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбат” зменшило позовні вимоги та просило суд поряд з розірванням договору стягнути з відповідача 132520,51 грн. (а.с.68 том 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2011 року позов задоволено, розірвано договір від 03 жовтня 2007 року № ФЕО 03/10, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Стройбат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Піраміда - Є"; з товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда –Є” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбат” стягнуто 132520,51 грн. боргу; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 16 вересня 2011 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, товариство з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” виконало свої зобов’язання за договором № ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року у повному обсязі, що підтверджується актами приймання –передачі виконаних робіт. Крім того, як твердить відповідач, факт повного виконання ним зобов’язань за договором підтверджується висновком товарознавчої експертизи, проведеної в рамках даної справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2011 року товариству з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” відмовлено у відновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 грудня 2011 року ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 209 –210 том 1).
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий – суддя Антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У зв’язку з хворобою судді Євдокімова І.В., на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня 2012 року, здійснено заміну судді Євдокімова І.В. на суддю Маслову З.Д.
У судове засідання, призначене на 13 березня 2012 року, представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Стройбат" не з’явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, просить розглянути справу за його відсутності.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
03 жовтня 2007 року між Фірмою "Піраміда - Є", яка є представником Чеської компанії ”в АРК (постачальник), та товариством з обмеженою відповідальністю “Стройбат” (покупець) укладено договір № ФЕО 03/10, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується виготовити, поставити та передати у власність покупця ворота гаражні секційні (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (а.с. 6-7 том 1).
Згідно з розділом 2 договору вартість товару складає 147 059,00 евро по комерційному курсу на момент оплати, що складає 1 055 884,00 грн. Оплата за договором здійснюється у національній валюті – гривні. Покупець здійснює оплату постачальнику наступними частинами: 50% - передоплата, 40% - по отриманню товару на об’єкт покупця, 10% - по факту пуско –налагодження товару.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що асортимент та комплектність товару передбачається у специфікації, яка додається до даного договору (додаток №1).
Відповідно до пункту 4.1 договору постачальник відвантажує товар покупцю відповідно до специфікації (додаток №1) до 10 грудня 2007 року.
Згідно з пунктом 10.1 договору він вступає у силу з моменту передоплати та діє до повного виконання зобов’язань сторонами.
Згідно з додатком № 1 до договору кількість гаражних воріт та приводів для автоматичних воріт, що підлягає поставці позивачу, складає 144 та 14 одиниць відповідно (а.с.8 том 1).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання зобов’язань, прийнятих за вказаним договором відповідно до платіжних доручень №347 від 23.10.2007, №1027 від 25.12.2007, №1501 від 25.12.2007, №21 від 02.02.2009, №140 від 19.03.2009, №199 від 23.04.2009, №264 від 15.05.2009 та №347 від 28.05.2009 здійснив передоплату по рахункам, пред’явленим відповідачем (№19/12 від 19.12.2007, №16/10 від 16.10.2007), на загальну суму 1 053 703,00 грн. (а.с. 9 –14 том 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбат” стверджує, що відповідач у порушення умов укладеного договору свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме –недопоставив товару –гаражних воріт в кількості 17 одиниць та приводів для автоматичних воріт в кількості 14 одиниць на загальну суму 132520, 51 грн.
Вказане стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбат” до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про розірвання договору №ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” передоплати за непоставлений товар в сумі 132520,51 грн.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” з огляду на наступне.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначалося вище, позивач перерахував відповідачу на виконання зобов’язань за договором 1053703,00 грн., що складає вартість 127 гаражних воріт.
Поставка товару в саме цій кількості підтверджується видатковими накладними № 20/20 від 20.02.08 про поставку 54 воріт та № РН –0000005 від 8.10.08 про поставку 73 воріт на загальну суму 921182,48 / а.с. 13-14 т.1/.
Таким чином, вартість недопоставленого товару складає 132520,51 грн. (1053703, 00 грн. –921182, 48 грн.).
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність доводів відповідача про підтвердження факту поставки та прийняття товару - гаражних воріт в кількості 144 одиниці актами приймання –передачі виконаних робіт за договором № ФЕО 03/10 від 03.10.2007 року (а.с. 92-93 том 1).
Так, підтвердженням переходу права власності на товар можуть бути або накладні, або акти приймання-передачі товару, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”первинний документ –це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Вимоги, які ставляться до первинного документу, визначені у статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”та в п.п. 2.2. і 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що акти приймання –передачі виконаних робіт за договором № ФЕО 03/10 від 03.10.2007 року, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, не містять відомостей про зміст господарської операції, в них не вказана дата складання документа, мають назву “акт приймання –передачі виконаних робіт”, у той час як предметом договору є поставка товару.
Вказане свідчить про невідповідність вказаних актів вимогам, що пред’являться до даних документів, у зв’язку з чим вони правомірно не прийняті місцевим господарським судом в якості належних та допустимих доказів у справі.
Також, місцевий господарський суд правильно не визнав належними та допустимими доказами у справі копії вантажних митних декларацій від 15.11.2007, від 29.11.2007 та від 13.12.2007, оскільки одержувачем і власником гаражних воріт у них зазначено ТОВ “Кружик Україна”, місцезнаходження якого є м.Мукачево, вул.Б.Хмельницького, 42, у той час як дане підприємство не є стороною за договором №ФЕО 03/10 від 03.10.2007.
Також, як вірно зазначив місцевий господарський суд, дані митні декларації не свідчать про передачу відповідачем позивачу воріт, що є предметом договору, вони лише підтверджують ввезення товару з Чехії в Україну.
Листом від 01 лютого 2010 року вих. № 14 товариство з обмеженою відповідальністю „Кружик Україна” підтвердило той факт, що товар (ворота гаражні секційні), вказані в митних деклараціях від 15.11.2007, 29.11.2007, 13.12.2007 був відправлений для фірми „Піраміда - Є”, яка є офіційним представником Чеської компанії „Кружик” в Криму (а.с. 147 том 1).
Відповідь позивача від 10.04.2009 на претензію відповідача від 13.03.2009 (а.с. 59 том 1) також не є належним доказом виконання відповідачем зобов’язань за договором по поставці 144 одиниць воріт, у вказаній відповіді йдеться про незгоду з сумою боргу в розмірі 155735,00 грн.
Висновки судової товарознавчої експертизи № 1215 від 06 червня 2011 року, які на погляд відповідача спростовують доведеність позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбат”, в силу статті 42 Господарського процесуального кодексу України не мають заздалегідь встановленої сили, оскільки вони є неконкретними, містять припущення та не надають чітких відповідей на поставлені судом запитання.
Вказане свідчить про недопоставку позивачу товару на загальну суму 132520,51 грн., що також підтверджується рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-2/5084.1-2010 за позовом фірми „Піраміда - Є” до товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбат” про стягнення 100559,77 грн. за договором № ФЕО 03/10 від 03.10.2007.
Відмовляючи у задоволенні позову у вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем наявність заборгованості по виконанню зобов’язання за договором № ФЕО 03/10 від 03.10.2007 не доведена, а, навпаки, встановлено, що позивач - Фірма „Піраміда” виконала свої зобов’язання за вказаним договором не в повному обсязі, а саме –недопоставила товару на загальну суму 132520,51 грн.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у вказаній справі залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Стройбат” щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 132520,51 грн. обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для розірвання договору №ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Стройбат” та Фірмою "Піраміда - Є".
Так, згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановлено вище, відповідач допустив порушення умов договору №ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року в частині повної поставки товару, обумовленої договором.
З аналізу наведеного вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбат” відповідно до вимог діючого законодавства, вправі вимагати розірвання договору №ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року.
06 квітня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю „Стройбат” направило товариству з обмеженою відповідальністю „Піраміда - Є” додаткову угоду до договору №ФЕО 03/10 від 03 жовтня 2007 року, в якій запропонувало розірвати вказаний договір у зв’язку з невиконанням постачальником його умов (а.с. 15-16 том 1).
Додаткова угода залишена непідписаною відповідачем, а пропозиція про розірвання договору –без відповіді.
Вказане свідчить про дотримання позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо порядку розірвання господарських договорів.
З наведеного вбачається наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Оскільки рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Є" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2011 року у справі № 5002-2/3240-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройбат" (вул. Федько, 91, місто Феодосія, 98100)
2. товариство з обмеженою відповідальністю "Піраміда-Є" (вул. Павленка, 13б, місто Сімферополь,95006)