Судове рішення #216154
РІШЕННЯ

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2006 р.

Справа № 13/194-2527

 

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стопника С.Г.            

Розглянув справу

за  позовом: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000 

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1(АДРЕСА_2)

 

за участю представників сторін:           

позивача:          Лисий Я.І. -довіреність №38241/7/10-015 від 13.01.2006 р.

відповідача:

 

Суть справи:

про стягнення 1219,57 грн. заборгованості перед бюджетом.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Розгляд справи 03.07.2006 р. відкладався на 10.07.2006 р. у зв'язку із витребуванням в позивача додаткових матеріалів, зокрема, інформації щодо фактичної адреси відповідача.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

 

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

 

- 08.06.2004 р. ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа (ідентифікаційний код ДРФО  НОМЕР_1), про що видано свідоцтво, і таким чином відповідно до ст.4 Закону України “Про систему оподаткування”НОМЕР_2 з наступними змінами і доповненнями являється платником податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.3 ч.1 ст.5 вказаного Закону платники зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст.11 Закону “Про державну підтримку малого підприємництва” №2063-III від 19.10.2000 р. для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування,    бухгалтерського   обліку   та   звітності, суть якої полягає в заміні сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.

14.12.2004 р. відповідач в порядку, визначеному Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.1998 р. (в редакції Указу № 746/99 від 28.06.1999 р.) звернувся в ДПІ у м.Тернополі із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

На підставі поданої заяви 04.01.2005 р. ОСОБА_1 у видано свідоцтво про право сплати в 2005 р. єдиного податку (НОМЕР_3).

Відповідно до ч.6 п.2 Указу Президента  України №746/99 суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи повинні сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України №746/99 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не  може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Як вбачається із заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, ним обрано вид діяльності „Гуртово-роздрібна торгівля”, який згідно додатку до рішення сесії Тернопільської міської ради НОМЕР_4  оплачується за ставкою єдиного податку в розмірі 200 грн. на місяць.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач за період з липня по грудень 2005 р. не сплачував відповідних сум єдиного податку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на 14.06.2006 р. в сумі 1219,57 грн. (в тому числі 40,02 грн. штрафних санкцій, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень НОМЕР_5, НОМЕР_6  за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання), яка на день розгляду справи судом відповідачем не сплачена.

Відповідно до вимог ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; визначене податковою інспекцією податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, а в разі апеляційного узгодження податкового зобов'язання в день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку не сплатив зазначену в позові до стягнення заборгованість перед бюджетом, вище перелічені податкові повідомлення-рішення не оскаржив, а тому заявлений позов про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 - 1219,57 грн. заборгованості по єдиному податку підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та неоспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 242 Господарського кодексу України у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити,  стягується  до  відповідного  бюджету.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ід. код НОМЕР_1:

-          в дохід місцевого бюджету м. Тернополя, рахунок  №34211379600521, код платежу 16050208, ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області, МФО 838012 -1219,57 грн. заборгованості по єдиному податку;

-          в дохід Державного бюджету України -102 грн. державного мита;

-           на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” м.Київ, пр. Перемоги, 44, код ЄДРПОУ 30045370, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707 -118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

 

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення  20 липня 2006 р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          С.Г. Стопник

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація