06.03.2012
Справа № 11- 2190/ 325/ 2012 р. Головуючий в 1–й інстанції
Радченко Г.А.
Категорія ч.3 ст.212 КК України Доповідач Литвиненко І.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2012 року березня місяця 06 дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
головуючого –Литвиненко І.І.
суддів: Михайлюк М.І., Ковальова Н.М.
з участю прокурора – Чередниченко Е.Г.
засудженої –ОСОБА_2
захисника –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від «09»листопада 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с.Вавілово Снігурівського району Миколаївської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, пенсіонерки, що мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимої,
засуджена за ч.2 ст.212 КК України та призначене покарання у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади строком на три роки.
Запобіжний захід –підписка про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави завдані невиплатою податку на додану вартість збитки в сумі 908 076,00грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по проведенню експертизи в сумі 4 688,00грн.
Вирішене питання про речові докази.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджена за те, що фактично виконуючи обов’язки директора та головного бухгалтера ТОВ «Аватар», тобто будучи службовою особою, що несе відповідальність за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обов’язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджетів усіх рівнів, умисно, з метою ухилення від сплати податків, достовірно знаючи, що товарно-матеріальні цінності від ВАТ «Галс К»то ТОВ «Аватар»не постачалися, склала за адресою АДРЕСА_1, податкові декларації з податку на додану вартість за період з травня 2009 року по вересень 2009 року, де до додатків 5 даних декларації у розділі П «Податковий кредит»віднесла суми податкового кредиту з податку на додану вартість операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від ВАТ «Галс К», а саме: в травні 2009 року сума ПДВ 67 602,73грн., в червні 2009 року сума ПДВ 67 817,33грн., в липні 2009 року сума ПДВ 120 829,42грн., в серпні 2009 року сума ПДВ 37 643,52грн, в вересні 2009 року сума ПДВ 614 183,53грн. Складені податкові декларації з податку на додану вартість, які містили неправдиві завищені суми податкового кредиту з податку на додану вартість завірила своїми підписами у графах керівника та головного бухгалтера та подала до ДПІ у м.Херсоні, чим спричинила державі шкоду у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у період з травня по вересень 2009 року у сумі 908 076,00грн..
В апеляції прокурор вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та порушенні вимоги кримінально - процесуального закону.
Так згідно діючого законодавства не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Крім того, не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто ОСОБА_2 не мала права відносити суми коштів до валових витрат, чим своїми умисними діями зменшила базу оподаткування на прибуток, не підтверджуючи це обов’язковими документами, необхідними для ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності.
Вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст.334 КПК України, згідно з якою у мотивувальній частині вироку, в разі визнання обвинувачення недоведеним, суд повинен вказати підстави для цього, своє рішення належним чином не мотивував і не надав оцінки всіх зібраних у ході досудового та досліджених у ході судового слідства доказів обвинувачення, у результаті чого прийшов до неправильного висновку і перекваліфікував дії ОСОБА_2 на ч.2 ст.212 КК України.
Просить суд Комсомольського районного суду м.Херсона від 09.11.2011 року стосовно ОСОБА_2, у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, та порушенням кримінально-процесуального закону, та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винної, внаслідок м’якості.
Справу направити на новий судовий розгляд.
В запереченні на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_3 в інтересах підсудної ОСОБА_2 просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.
Заслухавши суддю доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, думку захисника та засудженої ОСОБА_2, які просили залишити апеляцію прокурора без задоволення, а в останньому слові –вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбачено ч.2 ст.212 КК України при обставинах наведених у вироку відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Не визнання вини ОСОБА_2 було предметом розгляду в судовому засіданні.
Скоєння злочину ОСОБА_2 за ч.2 ст.212 КК України підтверджується сукупністю доказів, але були перевіренні та, досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції, а саме: із оголошених та перевірених в судовому засіданні пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 (т.2 а.с. 3-9, 10-20) вбачається, що з ТОВ «Аватар»їх підприємство ВАТ «Галс К» не мало ніколи ніяких взаємовідносин.
Із висновків судово - економічної експертизи від 29.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_2, яка виконувала обов’язки директора та головного бухгалтера при складанні податкової звітності в період з травня 2009 року, порушила вимоги ст.1 п.1.7; ст.7, п.п7.4.1; п.п7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При умові відсутності господарських операцій між ТОВ «Аватар»та ВАТ «Галс К»угода про спільну діяльність»з урахуванням включення до додатків №5 податкових декларацій з ПДВ за травень –вересень 2099 року ТОВ «Аватар»податкового кредиту по контрагенту ВАТ «Галс К»угода про спільну діяльність», завищення загальної суми податкового кредиту Товариством становить 908 076грн., що призвело до не донарахування податкового зобов’язання з ПДВ на вказану суму товариством ТОВ «Аватар»та відповідно ненадходженню до бюджету податку на додану вартість в сумі 908 076 грн.
Тому доводи апеляції прокурора, проте, що суд в порушення вимог ст.334 КПК України належним чином не мотивував і не надав оцінки всім зібраним в ході слідства доказам тому невірно перекваліфікував дії засудженої –є безпідставними.
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачувалась в тому, що склала податкову декларацію на прибуток підприємства TOB «Аватар»за 3 квартал 2009 року, де у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»зазначила валових витрат з податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ВАТ «Галс К»на суму 4 540 380,00 грн., яку завірила своїм підписом як керівник підприємства та головний бухгалтер та подала до ДПІ м.Херсоні, завідомо знаючи, що товарно-матеріальні цінності від ВАТ «Галс К»не постачалися, тобто своїми злочинними діями, направленими на умисне ухилення від сплати податку, шляхом завищення валових витрат з податку на прибуток підприємства спричинила державі шкоду у вигляді фактичного ненадходження до бюджету податку на прибуток підприємства на суму 1 135 095,00 грн.
В обґрунтування обвинувачення досудовим слідством зазначалося відсутність первинних документів, які б підтверджували зазначену в податковій декларації з податку на прибуток на суму 4 540 380,00 грн. та пояснення свідка ОСОБА_6, якою за завданням слідчого проводився аналіз наданих документів на предмет відповідності їх закону.
Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»при наявності фактів, які свідчать про порушення платником податків законів про оподаткування та при відсутності пояснень платника податків та надання ним документального підтвердження на обов’язків запит органам ДПС протягом 10 днів, проводиться позапланова виїзна перевірка. Однак в матеріалах справи відсутній акт виїзної позапланової перевірки контролюючого органу з питання підтвердження господарських відносин TOB «Аватар»з контрагентом ВАТ «Галс К»угода про спільну діяльність»в 2009 році. Тому документально підтвердити завищення службовими особами TOB «Аватар»валових витрат до деклараціям з податку на прибуток за звітні податкові періоди півріччя 2009 року - 9 місяців 2009 року ( у т.ч. травень-вересень 2009 року) по взаємовідносинам з ВАТ «Галс К»угода про спільну діяльність»та на яку суму не видається за можливе.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визнав не доведеним епізод про умисне ухилення підсудною від сплати податку на прибуток підприємства на суму 1 135 095,00грн. та виключив з обвинувачення.
Будь - яких порушень вимог кримінально –процесуального законодавства при дослідженні і оцінки доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо винуватості та кваліфікації злочину ОСОБА_2 за ч.2. ст.212 КК України не допустив.
Крім того, колегія суддів вважає, що у вироку суд першої інстанції вказав, чому взяв до уваги одні докази і відхилив інші.
Міра покарання ОСОБА_2 обрана судом першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, відомостей про особу, яка є достатньою для покарання скоєння інших злочинів.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 09 листопада 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Головуючий:
Судді: