ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Копія: Справа № 1- 84/07р.

01 серпня 2007 року                           Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                      Білецької В.І.

при секретарі                                          Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                                 Хижняк І.В.

захисника                                               ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Шахтерськ Донецької області, українця, громадянина України,

з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого,

жителя АДРЕСА_1, раніше не

судимого

за ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2007 року близько 16 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на вулиці селаАДРЕСА_1 безпричинно і з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок почав чіплятися до потерпілого ОСОБА_3, який стояв і розмовляв з громадянином ОСОБА_4. Після чого наніс удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи ОСОБА_3. від чого останній почув різку біль в області нижньої частини щелепи та посунувся на металеві ворота біля яких стояв.

Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_2, піднявши за руку ОСОБА_3, повторно наніс останньому удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи спереду.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1544 від 22.06.2007 року ОСОБА_3. були завдані тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці перших зубів справа та зліва та перелому лівого суглобового відростку нижньої щелепи, які утворилися від дії тупих предметів, і які відносяться до середніх тілесних ушкоджень.

З отриманими ушкодженнями ОСОБА_3. знаходився на лікуванні в обласній клінічній лікарні з 07.06.2007 року по 14.06.2007 року і на його лікування було затрачено 630 грн. 43 коп. коштів з обласного бюджету.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю і суду показав, що дійсно, 04 червня 2007 року в обідню перерву разом з ОСОБА_3. випили пляшку горілки та йшли додому. На вулиці села Остап»є ОСОБА_3. став розмовляти з ОСОБА_4. і він почув, що нібито ОСОБА_3. ображає його дружину. Через це він підійшов до ОСОБА_3 і кулаком наніс останньому удар в область нижньої щелепи. Від удару потерпілий присів і поточився на залізні ворота. Продовжуючи свої хуліганські дії він підняв ОСОБА_3 за руку і ще раз наніс удар кулаком йому в обличчя. Просив суд суворо не карати, так як вони з потерпілим примирились, він відшкодував йому збитки за лікування, позов прокурора визнає.

На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися.

Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

2

Дослідивши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилась в заподіянні потерпілому ОСОБА_3. тілесних ушкоджень, скоїв злочин і його злочинні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України.

А своїми навмисними діями, які виразилися в нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому, що спричинило тривалий розлад здоров»я, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України.

При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, наслідки, що настали, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

Відповідно до ст.66 КК України, суд визнає обставину, що пом"якшує покарання ОСОБА_2. - визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_2. можливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов прокурора за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в обласній клінічній лікарні на суму 630 грн. 42 коп. підлягає до повного задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України, призначивши покарання: за ч.1 ст. 296 КК України у виді одного року обмеження волі, за ч.1 ст. 122 КК України у виді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді двох років обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

Згідно ст. 76 КК України, зобов"язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 630 грн. 42 коп., р/р 31411544700001 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 код ЄДРПОУ 23809514 код бюджетної класифікації 24060300 «Інші надходження».

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.