АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/2090/1155/2012                                         Головуючий 1 інстанції –Бережна Н. М.

Справа №2-45/11  

Категорія: визнання акту недійсним                                            Доповідач: Сілантьєва Е. Є.

УХВАЛА

                                                         ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 лютого  2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-                  судді Сілантьєвої Е.Є.,

                             Суддів -           Бородіна М.М., Гальянової І.Г.,

при секретарі:           Сватенко А.І.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою  представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року у справі за позовом Прокурора Зміївського району Харківської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Управління Державного комітету України земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області, Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и л а :

Прокурор Зміївського району Харківської області звернувся в інтересах ОСОБА_1 у суд з позовом до ОСОБА_3, Управління Державного комітету України земельних ресурсів у Зміївському районі Харківської області, Зміївської районної державної адміністрації Харківської області про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку.

20.09.2011 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якої просив вжити заходи забезпечення позову до ОСОБА_3, а саме унеможливити укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 6321782500:01:010:0006 та заборонити ОСОБА_3 будувати на цій земельній ділянці будь-які будівлі та споруди, висаджувати будь-які однолітні та багатолітні зелені насадження.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційної скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,  просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду заяви про забезпечення позову. В обґрунтування посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

          Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про забезпечення позову не вказані причини у зв’язку з якими слід забезпечити позов та не зазначений власник  спірної земельної ділянки.

З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

     Відповідно правових позицій Пленуму Верховного Суду України, які відображені у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ”, розглядаючи заяву про забезпечення  позову,  суд /суддя/  повинен з  урахуванням доказів,  наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

          Як вбачається з матеріалів справи у провадженні суду перебуває спір про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку. (т.1, а.с.1-5).

                    За таких обставин судова колегія вважає за доцільне в цієї частині задовольнити заяву про забезпечення позову, скасувавши в цієї частині ухвалу суду першої інстанції, та забезпечити позовні вимоги шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки.

          Щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 будувати на земельній ділянці будь-які будівлі та споруди, висаджувати будь-які однолітні та багатолітні зелені насадження, то суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволення заяви у цієї частині, оскільки представником представником ОСОБА_1, ОСОБА_2, не зазначено яким чином та яка існує загроза невиконання або утруднення виконання рішення у задоволення позову.

          Керуючись ст.ст. 303, 304,  307, ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:  

Апеляційну скаргу представника представника ОСОБА_1, ОСОБА_2- задовольнити частково.

          Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року  - змінити.

          Заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково, заборонивши відчуження  земельної ділянці, яка розташована с.т. «Гайдари», Задонецької сільської ради, Зміївського району, Харківської області та належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯБ № 989573 від 13 грудня 2006 року за номером 010669100210, кадастровий номер 6321782500:01:010:0046.

          В іншій частині ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2011 року –залишити без змін.

         Ухвала суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти  днів  з дня набрання нею законної сили.

Головуючий –

Судді –