РІШЕННЯ
іменем України
Справа номер 2-389/2007р.
13 вересня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого : Малишенко Т.О. при секретарі: Дем'яненко Т.В. за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідач відсутній.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів,
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки. Посилається на те, що вони з відповідачем мають двох дітей, сина ОСОБА_3, який є повнолітнім, і неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила стягувати на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача. Крім того, вважає, що з відповідача необхідно за минулий час протягом останніх трьох років стягнути аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вважав, що дійсно необхідно платити аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки кожен місяць, в той же час просив відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення аліментів за минулий час протягом останніх трьох років. В судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений особисто під розпис. Письмових заяв про відкладення судового розгляду справи від відповідача до суду не надходило. Суд вирішив продовжити розгляд справи при наявних матеріалах у справі.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходились у шлюбі, який на даний час з 13 червня 2001 року розірваний. Від сумісного шлюбу мають двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які на даний час проживають разом із матір'ю. Батьком дітей в свідоцтві про їх народження записаний відповідач. Батько в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги неповнолітній дочці ОСОБА_4 не надає.
Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги до повноліття. При цьому при визначенні розміру аліментів, які підлягають до стягнення з платника, суд повинен враховувати обставини, передбачені ст.ст.182, 200 Сімейного Кодексу України.
2
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення аліментів на неповнолітню дочку. Так як суд вважає, що позивач в судовому засіданні довела, що батько неповнолітньої дівчини ОСОБА_4в добровільному порядку ухиляється від свого обов'язку по утриманню їх спільної дочки. Відповідач є інвалідом 2-ої групи, захворювання пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно своїх батьківських обов'язків відповідач зобов'язаний утримувати дитину. Стаття 183 Сімейного Кодексу України визначає розмір аліментів у частці від доходу батька. Оскільки відповідач має дохід, то суд вважає, що в даному випадку, з відповідача необхідно стягувати аліменти у частці. Позивач просить стягувати аліменти у розмірі 1/4 частки від доходів відповідача, відповідач не заперечує і тому суд вважає, що даний розмір аліментів позивач обґрунтувала, оскільки на день розгляду справи державою встановлено прожитковий мінімум для дітей у розмірі біля 463 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.191 Сімейного Кодексу України, аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Позивач вимоги в частині стягнення аліментів з відповідача за минулий час протягом останніх трьох років у судовому засіданні не обґрунтувала і не надала жодних доказів того, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, і не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати. Тому суд вважає, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 180, 183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, 1957 року народження, зареєстрованого за адресою Київська область, м. Славутич, АДРЕСА_1, проживаючого за адресою Київська область, м. Бровари, АДРЕСА_2, пенсіонера, не працюючого, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття у розмірі 1/4 частки від його доходів (заробітку), кожен місяць, починаючи з 19.07.2007 року на користь ОСОБА_1, проживаючої Київська область, м. Бровари, АДРЕСА_3.
В частині стягнення аліментів у розмірі 1/2 частки з усіх видів доходів ОСОБА_2 за минулий час протягом останніх трьох років -відмовити.
Звільнити ОСОБА_2. від сплати Судового Збору на підставі Декрету KM України "Про Державне Мито", стягнути з ОСОБА_2. витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 гривень 50 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах платежу аліментів за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Копію рішення суду направити відповідачу для ознайомлення.