Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7307/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.
при секретарі Дмитроняк А.С.
Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Дмитроняк А.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача за довіреністю – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області про скасування постанови № 6/1847 від 08 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що Старшим Державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області винесена постанова № 6/1847 від 08 квітня 2011 року про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-1083у від 22 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.
Позивач вважає вищевказану постанову незаконною, оскільки з 01.01.2011 року абз. 2 ч. 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у частині того, що вимога є виконавчим документом втратив чинність. Просила визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття провадження № 6/1847 від 08 квітня 2011 року.
Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд відмовити в їх задоволенні.
В запереченнях проти позову зазначила, що на підставі п. 8 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" вимога УПФУ Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області № Ф-1083у від 22 березня 2011 року є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою. Згідно п. 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на підставі ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято вимогу № Ф-1083у від 22 березня 2011 року про стягнення недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника внесків НОМЕР_1) в сумі 1732 грн. 80 коп.
З метою примусового виконання, вимога № Ф-1083у від 22 березня 2011 року направлена до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області. 08 квітня 2011 старшим державним виконавцем відповідача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено 7 денний термін для добровільного виконання.
11 травня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області надіслало на адресу відповідача повідомлення про сплату боргу, за яким ОСОБА_1 на підставі карти особового рахунку погасила борг у сумі 35,90 грн.
На вимогу суду Управління Пенсійного фонду України Орджонікідзевського району м. Маріуполя Донецької області повідомило, що приватний підприємець ОСОБА_1 має заборгованість до бюджету Пенсійного фонду згідно вимоги від 22 березня 2011 № Ф-1083у у сумі 1696,90 грн. (сума заборгованості по страховим внескам виникла за ІІІ, ІV квартали 2010 року).
Суд вважає дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження за вищевказаною вимогою правомірними, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Як встановлено ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідач є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Відповідно до ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області є державним органом.
Положеннями ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (яка була чинною на момент виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків) визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року, ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" виключено.
Разом з тим, як встановлено п. 7 розділу VІІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, оскільки заборгованість позивача зі сплати страхових внесків виникла до 01 січня 2011 року, вимога № Ф-1083у від 22 березня 2011 року Управління Пенсійного фонду України у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області є виконавчим документом.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що спірна вимога відповідає вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, строк пред'явлення її до виконання не закінчився, вказаний виконавчий документ пред'явлений до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання, у виконавчому документі зазначено дату набрання чинності вимоги – 22 березня 2011 року, а тому державний виконавець правомірно прийняв вимогу про сплату боргу та відкрив виконавче провадження.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Орджонікідзевського Відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 20 травня 2011 року у присутності представників сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 25 травня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.