Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7593/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13.35
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.
при секретарі Страростенко О.А.
Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області звернулось до суду з позовною заявою (з урахуванням зменшення позовних вимог) до приватного підприємства «СВС» про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року у сумі 1422,19 гривень.
В обґрунтування позову позивач вказав, що п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 на відповідача покладений обов’язок щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як зазначив позивач, ним в період січень – березень 2011 року на адресу приватного підприємства «СВС» направлялись розрахунки фактичних витрат управління на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Загальна сума витрат Пенсійного Фонду України за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року, яка належить до відшкодування, складає 1422,19 гривень. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії у сумі 1422,19 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надіслав пояснення стосовно заявленого позову.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі та надав пояснення, в яких посилався на таке.
Приватне підприємство «СВС» здійснює підземні гірничі роботи (видобуток кам’яного вугілля, проведення гірничих виробок тощо).
У наданих позивачем розрахунках вказані працівники працювали в підземних умовах з повним робочим днем, пенсія яким призначена на пільгових умовах, згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2 Перехідних положень зазначеного Закону України №1058 визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Тобто як виняток становлять підприємства, що не відшкодовують витрати органам Пенсійного фонду України на доставку і виплату пенсій, які призначені на пільгових умовах працівникам, які були зайняті повний робочий день в підземних умовах по видобутку вугілля, сланцю, руди та на будівництві шахт.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Як встановлено у судовому засіданні, приватне підприємство «СВС» зареєстроване як юридична особа Мар’їнською районною державною адміністрацією Донецької області 21 листопада 2001 року (ідентифікаційний код 31762316, юридична адреса: 85600, Донецька області, Мар’їнський район, місто Мар’їнка, проспект Ворошилова, будинок 14) та перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Як вбачається із акту звірки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, витрати Управління Пенсійного фонду України пов’язані з виплатою пенсій вказаним особам за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року складають 1422,19 гривень.
З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Так, пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-IV, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно наведених законодавчих норм виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється з 1 січня 2005 року – за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Відповідно до п.2 статуту приватного підприємство «СВС» основною метою діяльності останнього є будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості. Вказані обставини також підтверджує ліцензія на будівельну діяльність, яка видана Міністерством будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства України від 21 липня 2006 року.
Згідно дозволу Державного комітету України з нагляду за охороною праці на подовження виконання робіт підвищеної небезпеки №2135.05.30-45.21.5, ПП «СВС» дозволяється виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: підземні гірничі роботи (видобуток кам’яного вугілля, проведення гірничих виробок в умовах ДВАТ шахта ім. 60 – річчя Радянської України), ремонт, погашення гірничих виробок, монтаж – демонтаж гірничошахтного обладнання на шахтах України.
Як вбачається з довідки від 17 лютого 2009 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_1 працював на приватному підприємстві «СВС» повний робочий день на посаді прохідника та виконував роботи по гасінню гірничих виробок.
Як вбачається з довідки від 03 серпня 2009 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_2 працював на приватному підприємстві «СВС» повний робочий день та виконував роботи по гасінню гірничих виробок.
Як вбачається з довідки від 25 січня 2007 року про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, ОСОБА_3 працював на приватному підприємстві «СВС» повний підземний робочий день на посаді прохідника та виконував роботи по гасінню гірничих виробок.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що у відповідача відсутній обов’язок покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, особам які були безпосередньо зайняті повний робочий день саме на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників.
Отже, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року в розмірі 1422,19 гривень з приватного підприємства «СВС» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі К-33388/09.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 98, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області до приватного підприємства «СВС» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року в розмірі 1422,19 гривень – відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 17 червня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.