Судове рішення #21635356


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 22 червня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/7021/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  14.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Дмитрієва В.С.

при секретарі          Старостенко О.А.

Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відокремленого підрозділу Донецький технікум Луганського Національного аграрного університету про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період лютий – квітень 2011 року в сумі 3659,38 грн.

            Ухвалою суду від 20 травня 2011 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Луганський Національний аграрний університет.  

            Позов вмотивований тим, що п. 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 на відповідача покладений обов’язок щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

     Як зазначив позивач, ним за період лютий – квітень 2011 року на адресу відокремленого підрозділу Донецький технікум Луганського Національного аграрного університету направлялись розрахунки фактичних витрат управління на виплату і доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

              Загальна сума витрат Пенсійного Фонду України за вказаний, яка належить до відшкодування, складає 3659,38 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії у сумі 3659,38 грн.

              Представник позивача до судового засідання не прибув надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що  позов підтримує та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

              Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та пояснив, що ОСОБА_1 дійсно працював в Донецькому радгоспі технікуму, Донецькому державному аграрному техніку, нині ВП «Донецький технікум Луганського НАУ» трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом певного польового періоду. Атестація робочих місць трактористів, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення не проводилася.  

              Крім того,  Луганський Національний аграрний університет та його відокремлений підрозділ є бюджетними організаціями, які фінансуються з Державного бюджету України і здійснюють видатки згідно кошторису, в якому не передбачено видатків на відшкодування пільгової пенсії працівникам сільськогосподарського виробництва.

              В пункті 2 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств і організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць на який є посилання Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що пільгові пенсії можуть призначити за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються з бюджету).

             Просив відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

             Судом встановлено, відокремлений підрозділ Донецький технікум Луганського Національного аграрного університету зареєстрований в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 00696556 без права юридичної особи та перебуває на обліку позивача як платник страхових внесків, головне підприємство Луганський Національний аграрний університет (ідентифікаційний код 00493669, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 липня 2002 року, юридична адреса: 91008, Луганська область, м. Луганськ, Агроуніверситет).   

              Як вбачається із довідки про підтвердження наявного пільгового стужу для призначення пенсії, ОСОБА_1 працював з 1987 року по 2007 рік у відокремленому підрозділі Донецького технікуму Луганського Національного аграрного університету трактористом – машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві, або сільськогосподарської продукції протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

            Довідкою від 26 квітня 2011 року підтверджено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області та йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах.  

             Як вбачається із розрахунку суми позову витрати Управління Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаній особі, за період лютий – квітень 2011 року складають 3659, 38 грн.

    Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були.

             Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

             Згідно пункту «в» ст. 13 Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

             Аналізуючи положення цієї норми суд дійшов до висновку, що така умова як атестація робочих місць для призначення пільгових пенсій трактористам – машиністом не передбачена цим пунктом, тому посилання відповідача на те, що Донецьким технікумом не проводилася атестація робочих місць трактористів є безпідставним.

             Пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

            Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

            Разом із цим, в абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

            З аналізу правових норм, вбачається, що вони стосуються встановлення джерела виплати пенсій вказаним пільговим категоріям пенсіонерів, а не змінюють чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

            Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 23.03.2010 року № 21-2487во09|10/60.

            Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено “Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.

              Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

                Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1  ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

                 За таких обставин суд вважає, що обов’язок щодо відшкодування органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах покладається на підприємства, установи та організації не залежно від форми власності. Тому посилання представника відповідачів на те, що відповідачі є бюджетними організаціями, що фінансуються з Державного бюджету України, та кошторисами не передбачені видатки на покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є необґрунтованими.

               Також суд не приймає доводи відповідача із посиланням на положення Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці з огляду на таке.

               Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 937 затверджений Порядок призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці

               Вказаний Порядок визначає механізм призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

               Як встановлено пунктом 2 цього Порядку пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36

                 Аналізуючи зміст цього Порядку суд дійшов до висновку, що з метою підвищення соціального захисту своїх працівників пільгові пенсії можуть також призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету). Однак, призначення пільгової пенсії за рахунок такого підприємства чи організації не звільняє їх від відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених як обов’язкові державні соціальні гарантії.

               Згідно ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України "філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення."

               З цього випливає, що відокремлені підрозділи не мають тих ознак юридичної особи, які надавали б їм можливість бути самостійними суб'єктами господарювання і відповідно нести відповідальність у випадку невиконання зобов'язань.

               За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог до відокремленого підрозділу Донецький технікум Луганського Національного аграрного університету, оскільки останній не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю.

               Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

                Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

                Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог до головного підприємства.

               На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 2, ст. 11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 121, ст. 160, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

         Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області – задовольнити.

              Стягнути з Луганського Національного аграрного університету (ЄДРПОУ 00493669, юридична адреса: 91008, Луганська область, м. Луганськ, Агроуніверситет) на користь Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період лютий - квітень 2011 року в сумі 3659 (три тисячі шістсот п’ятдесят дев’ять) гривень 38 коп.            

           Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 22 червня 2011 року у присутності представника відповідачів. У повному обсязі постанова  виготовлена 25 червня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

  

Суддя                                                                                      Дмитрієв В.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація