ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
23.10.06 Справа № 5/2635-28/377
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Орищин Г.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м.Львові №11755/10-10 від 14.07.06р.
на постанову господарського суду Львівської області від 22.06.2006р.
у справі №5/2635-28/377
за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання (далі ДТГО) «Львівська залізниця», м.Львів
до ДПІ у м.Львові, м.Львів
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.06.05р. №672320/0/10268/23-2 та №682320/0/10269/23-2
за участю представників
від позивача –Саноцький Ю.Л., Завалишин Ю.О. - представники (дов. у справі);
від відповідача –Марець В.Г. –представник (дов. у справі).
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду.
Права та обов’язки згідно ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Технічна фіксація судового процесу здійснювалась з допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Постановою господарського суду Львівської області від 22.06.2006р. у справі №5/2635-28/377 (суддя Морозюк А.Я.) частково задоволено позов ДТГО «Львівська залізниця»до ДПІ у м.Львові та визнанно нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.06.05р. №682320/0/10269/23-2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1229300 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду в частині задоволених позовних вимог мотивована п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР), п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями (далі Закон №334/94-ВР), на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про безпідставне зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1229300 грн. в податковому повідомленні-рішенні від 17.06.05 року №682320/0/10269/23-2, оскільки вищевказана сума віднесена останнім до податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а також в порядку, передбаченому чинним законодавством, бо суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів; також місцевим господарським судом констатовано, що монтаж аквакомплексу не є веденням виробництва, однак останній є невід’ємною частиною вокзального комплексу станції «Львів», через що витрати, понесені позивачем на його придбання, є витратами пов’язаними з господарською діяльністю позивача.
Відмовляючи в задоволені іншої частини позову, суд першої інстанції керувався п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР, абз.3 п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-Ш (далі Закон №2181-Ш), в порушення яких, на думку суду, позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, а саме по періодах: липень 2004р. –778 грн.; серпень 2004р. – 222170 грн. без підтвердження належним чином оформлених податкових накладних та за придбані послуги, вартість яких не відноситься до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, тому податки, сплачені у зв’язку із таким придбанням не включаються до складу податкового кредиту.
Також судм першої інстанції погоджується з висновком податкового органу щодо зменшення позивачем суми податкового зобов’язання, що призвело до збільшення заявленого ним до відшкодування податку на додану вартість в жовтні 2004р. на суму 8407,96 грн. та в листопаді 2004р. на суму 2333,10 грн., чим порушено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДПІ у м.Львові оскаржила постанову суду в частині в частині задоволених позовних вимог, вважаючи помилковим висновок місцевого господарського суду щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту в жовтні 2004р. 5750 грн. та грудні 2004р. 2994 грн., так як вказані суми не підтверджуються податковими накладними, які заповненні з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на абзац другий п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, оскільки, об’єкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення «основні фонди»(будівництво об’єктів на території пансіонату «Львівський залізничник»та берегоукріплюючих споруд там же), тому ДПІ у м.Львові вважає безпідставним включенням до складу податкового кредиту в грудні 2004р. 1208528,02 грн. податку на додану вартість.
Крім того, апелянт стверджує про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 12028 грн. згідно податкової накладної, виписаної ЗАТ «Панна»на виготовлення, монтаж аквакомплексу «Орган», оскільки придбання та монтаж такого не відноситься до ведення виробництва, продажу продукції чи охорони праці.
Враховуючи наведенні доводи, апелянт просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким залишити в силі податкове повідомлення-рішення №682320/0/10269/23-2 від 17.06.05р.
У запереченні на апеляційну скаргу ДТГО «Львівська залізниця»вважає законним оскаржуване рішення суду, зокрема, наполягаючи на тому, що судом першої інстанції не встановлено жодних порушень в заповненні податкових накладних №1046 від 20.09.04р. та №1229000017 від 29.12.04р., на підставі яких позивачем віднесено до податкового кредиту 8744 грн., а витрати з придання та монтажу аквакомплексу "Орган", який є невід'ємною частиною вокзального комплексу станції Львів, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю вокзалу станції Львів, а саме - своєчасним і якісним обслуговуванням пасажирів, впровадженням в практику нових технологій та передового досвіду.
Також, заперечуючи апеляційну скаргу, позивач вважає, що суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
зведеним актом перевірки від 17.06.05р. №77/23-2/01059900 «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Львівської державної залізниці за період з 01.07.04р. по 31.12.05р.»зафіксовано порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 .7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість на суму 1462989 грн., в тому числі по періодах: липень 2004р. - 778 грн., серпень 2004р. -222170 грн., жовтень 2004р. -26186 грн., листопад 2004р. -2333 грн., грудень 2004р. - 1211522 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Львові 17.06.05р. прийняла податкове повідомлення-рішення №682320/0/10269/23-2, яким згідно з п.п. «б», «в»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181-Ш, відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004р. в розмірі 26186 грн., за листопад 2004р. в розмірі 2333 грн., за грудень 2004р. в розмірі 1211522 грн.
Дане податкове повідомлення-рішення відповідача, яке визнано нечинним судом першої інстанції в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1229300 грн., оскаржується апелянтом.
Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В ході перевірки перевіряючими встановлено, що позивачем в жовтні, грудні 2004р. віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість по придбаних товарах згідно податкових накладних №1046 від 20.09.04року на суму 5750 грн. та №1229000017 від 29.12.04 року на суму 2993,80 грн., які, на думку податкового органу, виписані продавцями з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, чим завищено податковий кредит за вказаний період на 8774 грн.
Також, з акту перевірки вбачається, що позивачем в грудні 2004 року включено в податковий кредит суму податку на додану вартість в розмірі 887927 грн. згідно податкових накладних від підприємства «Гарант-УТОГ» по виконаних ремонтно-будівельним роботам по реконструкції пансіонату «Львівський залізничник».
Зокрема, дана операція Львівською залізницею відображена бухгалтерським проведенням Д15/12 "добудова, реконструкція будівель і споруд", К631/1 «Розрахунки з постачальниками"; Д644 "Податок на додану вартість", К631/1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а в книзі прибдання товарів (робіт, послуг) позивача включено податкові накладні в грудні 2004р., а саме: №29 від 31.03.04р., №44 від 30.04.04р., №60 від 31.05.04р., №76 від 30.06.04р., №85 від 31.01.04р., №97 від 31.08.04р., №103 від 30.12.03р.
Актом перевірки встановлено, що позивачем в грудні 2004 року було включено в податковий кредит суму податку на додану вартість 320601,02 грн. згідно податкових накладних, наявні в матеріалах справи, від ЗАТ «Морбуд»по виконаних будівельно-монтажних роботах по берегоукріплюючим спорудам вищевказаного пансіонату.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2004 року Львівською залізницею включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податковій накладній №13 від 14.02.03р., виписаній ЗАТ "Панна" на загальну суму 72 168,00 грн., в тому числі 12028 грн. –податок на додану вартість, на виготовлення, монтаж аквакомплексу "Орган", що позивачем відображено в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) в жовтні 2004 року.
Під час проведення перевірки відповідачем досліджено видаткову накладну №РН 02000024 від 12.02.03р. на суму 72168,00 грн. (податок на додану вартість –12028 грн.) та акт прийому-передачі від 14.02.03р. №14-02/03 на доставку, монтаж, установку, запуск аквакомплексу «Орган».
Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), (п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього ж Закону).
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.099р. №996-XIV, із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судова колегія вважає підставним висновок суду першої інстанції, що позивачем суму податку на додану вартість за жовтень, грудень 2004 року в розмірі 8774 грн. віднесену до податкового кредиту на підставі таких правомірно, так як дані податкові накладні відповідають вищенаведеним нормам законодавства.
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Як доведено матеріалами справи, придбання позивачем і монтаж на станції «Львів»аквакомплексу «Орган»було здійснено під час реконструкції вокзального комплексу, витрати по якому правомірно трактується судом першої інстанції як пов’язані з господарською діяльністю позивача.
Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду (абз.2 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).
З матеріалів справи вбачається, і місцевим господарським судом встановлено, що суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним контрагентами позивача «Гарант-УТОГ»і ЗАТ «Мор буд», включені позивачем до складу податкового кредиту правомірно відповідно в таких розмірах: 887927 грн. та 320601,02 грн. з огляду на те, що названі платники податку відобразили в своїх податкових зобов’язаннях суми податку на додану вартість з відповідних господарських операцій (по ремонтно-будівельним роботам по реконструкції пансіонату «Львівський залізничник»і будівельно-монтажним роботам по берегоукріплюючим спорудам того ж пансіонату). Також, податкові накладні, виписані названими суб’єктами господарювання, відповідають п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Таким чином, враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись п.п.6, 7 розділу VII, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, ч.5 ст.254 КАС України –
Львівський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 22.06.2006р. у цій справі - без змін.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена згідно ст.ст.211, 212 КАС України.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Г.В. Орищин
суддя Г.Г.Якімець