Судове рішення #21643987


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


12 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1641/2012


                                                                                                           

Луганський окружний адміністративний суд у складі:
          Судді:                              Тихонова І.В.

при секретарі:           Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача:           не прибув,

представник відповідача:           Бондаренко О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства  «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі  730926 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

21 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства  «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі  730926 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 06.07.2007р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13851020000000251.

КП «Брянкатеплосервіс», ідентифікаційний код 34970460, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 06.07.2007р. за  № 91 та перебуває на обліку в Алчевській об’єднаній державній податковій інспекції.

Відповідач станом на 20.02.2012 року в порушення законодавства допустив податковий борг з податку на прибуток в сумі 730926 грн.

Податковим органом були прийняті всі передбачені законодавством заходи,  однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. На підставі чого позивач просив суд стягнути з комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» за рахунок активів платника податку податковий борг  в сумі 730926 грн.

В судовому засіданні представник позивача  не з’явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та надав суду клопотання, в якому просив розстрочити  термін виконання постанови на 5 років, починаючи з 01.03.2012 року по 01.02.2017 року включно шляхом сплати заборгованості  рівними частинами щомісячно.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що комунальне підприємство «Брянкатеплосервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 06.07.2007р., про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13851020000000251.

КП «Брянкатеплосервіс», ідентифікаційний код 34970460, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 06.07.2007р. за  № 91 та перебуває на обліку в Алчевській об’єднаній державній податковій інспекції.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.  

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.   

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання у відповідача станом на 20.02.2012 року утворився податковий борг по податку на прибуток в розмірі 730926 грн., що підтверджується податковою декларацією № 9015440708  від 08.02.2012 року, обліковою карткою платника податків.

           Відповідно п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України  сума нарахованого грошового зобов’язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження – протягом десяти календарних днів, наступних з днем узгодження), на бюджетний рахунок одержувача. У разі несплати в установлений строк грошового зобов’язання, визначеного  в цьому податковому повідомленні-рішенні, виникає право податкової застави на активи платника податків і таке грошове зобов’язання  буде визнано податковим боргом.

           У зв’язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов’язань, відповідачу позивачем  були направлені податкові вимоги.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі  730926 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, податкові вимоги не були ним оскаржені та на день подання адміністративного позову сума боргу вважається узгодженою та обов’язковою до сплати, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимоги представника відповідача про розстрочення  терміну виконання постанови на 5 років, починаючи з 01.03.2012 року по 01.02.2017 року включно шляхом сплати заборгованості  рівними частинами щомісячно.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до п. 4 ст. 100 Податкового кодексу України підставою для розстрочення  грошових  зобов'язань  або податкового  боргу  платника  податків  є  надання  ним  достатніх доказів   існування   обставин,   перелік  яких визначається   Кабінетом   Міністрів   України,  що  свідчать  про наявність  загрози  виникнення  або  накопичення податкового боргу такого  платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить   про   можливість   погашення  грошових  зобов'язань  та податкового  боргу  та/або  збільшення  податкових  надходжень  до відповідного  бюджету  внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом  якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

В обґрунтування свого клопотання про розстрочення виконання рішення суду  відповідачем не  було надано жодних доказів   існування   обставин,  що  свідчать  про наявність  загрози  виникнення  або  накопичення податкового боргу такого  платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить   про   можливість   погашення  грошових  зобов'язань  та податкового  боргу.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні його клопотання про розстрочення  терміну виконання постанови на 5 років, починаючи з 01.03.2012 року по 01.02.2017 року включно шляхом сплати заборгованості  рівними частинами щомісячно.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції Луганської області до комунального підприємства  «Брянкатеплосервіс» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі  730926 грн. задовольнити повністю.  

    

                      Стягнути з комунального підприємства  «Брянкатеплосервіс»  суму податкового боргу з податку на прибуток в сумі 730926 грн. за рахунок коштів з рахунків у банках, що його обслуговують на користь Державного бюджету України на р/р 33210861700017, код платежу 11020201, одержувач УДКС в м. Брянка в установі банку ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37780550.

 У задоволені клопотання комунального підприємства «Брянкатеплосервіс» про розстрочення  терміну виконання постанови на 5 років, починаючи з 01.03.2012 року по 01.02.2017 року включно, шляхом сплати заборгованості  рівними частинами щомісячно відмовити.

     

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

   


           СуддяІ.В.Тихонов


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація