ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р. Справа№ 910/9546/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

секретар судового засідання: Романенко К.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 10.06.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.01.2025 (повний текст складено 11.02.2025)

у справі № 910/9546/24 (суддя О.В. Гулевець)

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Славутич",

3. ОСОБА_1 ,

4. ОСОБА_2

про стягнення 20 000 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Славутич", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором 20 000 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС" порядку та термінів сплати кредитних коштів за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у загальній сумі 20 000 000, 00 грн. У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, позивачем заявлено позов про солідарне стягнення заборгованості з відповідача-1 та відповідачів-2, 3, 4, як поручителів за договорами поруки № 12/010/02-19/27/3 від 16.10.2020, 12/010/02/-19/27/6 від 21.09.2022, № 12/010/02-19/27/4 від 29.10.2020.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9546/24 позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" задоволено повністю.

Присуджено до солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна мережа "Славутич", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заборгованості у сумі 20 000 000,00 грн. та судового збору у сумі 240 000,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем-1 не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021. Враховуючи, що порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань, вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20 000 000, 00 заборгованості є правомірними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 500 000,00 грн. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 500 000 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачами заперечується сума стягнення в частині 500 000, 00 грн., оскільки вказана сума була сплачена за рахунок процентів. Крім того, відповідач-1 в судовому засіданні підтримав клопотання про призначення економічно - бухгалтерської експертизи, оскільки вважає, що без спеціальних знань практично неможливо визначити правильний розрахунок заборгованості, враховуючи генеральну угоду, кредитні договори та майже 25 додаткових угод, які послідовно змінюють процентну ставку та строк виконання зобов`язання з 2008 по 2024 рік. Одночасно апелянт вказує, що факт надання кредитних коштів, розмір заборгованості за тілом кредиту відповідачами не заперечується.

Апелянт зазначає, що відповідач -1 був зареєстрований на території,яка на даний час не підконтрольна Україні. Відповідно, всі документи залишились на непідконтрольній території, саме цим відповідач обґрунтовував необхідність призначення експертизи. Суд приймаючи рішення надав перевагу тільки твердженням позивача без призначення судової експертизи.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

Позивач, заперечуючи проти вимог апеляційної скарги подав відзив, у якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, наголошуючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також врахувати той факт, що апеляційна скарга подана без зазначення конкретних обставин, доводів та заперечень з посиланням на відповідні докази у справі, залишити її без задоволення.

Позивач зазначає, що апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що «Факт надання кредитних коштів, розмір заборгованості за тілом кредиту відповідачами не заперечується». Отже, у даному разі зовсім не зрозуміло в якій саме частині позовних вимог не згоден апелянт, оскільки відповідно до оскаржуваного рішення з відповідачів стягнуто лише заборгованість по тілу кредиту у сумі 20 мільйонів гривень.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що апелянт вказує, що «заперечується сума стягнення в частині 500 000 грн., оскільки вказана сума була сплачена за рахунок процентів». Однак, не зрозуміло з яких підстав, ґрунтуючись на яких доказах апелянт не погоджується із вказаною сумою і зазначає про її сплату. Більш того, під час розгляду справи в суді першої інстанції апелянт у своїх поясненнях не зазначав і не повідомляв суд та позивача про таку позицію.

Заперечуючи щодо посилання апелянта на відхилення клопотання та не призначення експертизи в суді першої інстанції, позивач зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. На переконання позивача суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення по справі економічно-бухгалтерської експертизи, у зв`язку із чим, і відмовив у задоволенні клопотання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами 2, 3, 4 не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників у судове засідання

Представник відповідача-1 в судове засідання 10.06.2025 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про направлення процесуальних документів на електронну пошту відповідача-1.

09.06.2025 через відділ документального забезпечення суду представник відповідача-1 надіслав клопотання про відкладення розгляд справи на іншу дату, оскільки повноважний представник відповідача-1 бере участь у іншому судовому засіданні, яке призначено на 14:00 год. у Макарівському районному суді Київської області.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частина 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстави, неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Також відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин.

Неможливість представника відповідача-1 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу та участь у судовому засіданні його іншого представника, в тому числі прийняття ТОВ "КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС" участі у справі через свого керівника та у розумінні норм процесуального законодавства, не вважається поважною причиною неявки в судове засідання учасника справи (його представника).

Представники відповідачів - 2, 3,4 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені на офіційному веб-порталі Північного апеляційного господарського суду.

Судом встановлено, що зареєстроване місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ": 71504, Україна, Запорізька обл., місто Енергодар, вулиця Комунальна, будинок, 25; зареєстроване місцезнаходження ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; зареєстроване місцезнаходження ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 .

За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, територія Енергодарської міської територіальної громади з 04.03.2022 тимчасово окупована Російською Федерацією.

За даними офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштові відділення на території міста Енергодар тимчасово не функціонують.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, 11.04.2025 та 23.05.2025 апеляційним судом, з метою повідомлення відповідачів 2-4 про час та місце розгляду справи, розміщено на офіційному веб-порталі Північного апеляційного господарського суду розміщено повідомлення про розгляд справи № 910/9546/24 за позовом Акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 20 000 000, 00 грн. та про призначення розгляду справи по суті на 20.05.2025на 13:60 год. та про відкладення розгляд справи на 10.06.2025 на 12:45 год.

З урахуванням ч.1 ст.12-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважається повідомленим про розгляду по суті справи №910/9546/24 у Господарському суді міста Києва з моменту розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а саме з 11.04.2025.

Крім того, ухвали від 07.04.2025 про відкриття провадження у справі, призначення справи № 910/9546/24 до розгляду та виклик відповідачів у судове засідання з розгляду справи по суті, а також ухвалу від 20.05.2025 про відкладення розгляду справи оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вислухавши думку представника позивача, який заперечує проти відкладення розгляду справи, враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-1,2,3,4.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - банк, кредитор), ТОВ "Комбінат громадського харчування АЕС" (далі - позичальник-1, відповідач-1) та ТОВ "Виробнича мережа Дніпро" (далі - позичальник 2) укладено генеральну кредитну угоду № 010/02-19/27 (далі - угода), за умовами якої кредитор зобов`язується надавати позивальникам кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї угоди і які є її невід`ємним частинами.

За умовами Генеральної кредитної угоди, із змінами та доповненнями за додатковими угодами, а саме згідно пункту 1.2 генеральної кредитної угоди загальний ліміт становить 37 000 000, 00 гривень.

Відповідно до п. 1.3. генеральної кредитної угоди в межах загального ліміту сторони можуть здійснювати наступні кредитні операції відповідно до таких сублімітів: 1.3.1. кредитування 1.3.1.1 рефінансування поточної діяльності:

а) Субліміт для позичальника-1 16 050 000,00 (шістнадцять мільйонів п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень, але не більше максимального розміру кредиту, визначеного відповідно до умов програми.

б) Вид субліміту, особливості використання субліміту: невідновлювальний субліміт, без можливості повторного укладання договорів.

в) Валюта кредитної операції: гривня.

г) Останній день строку дії субліміту: "02" липня 2022 р. або інша дата, визначена відповідно до статті 9 генерального договору або умов.

ґ) Процентна ставка станом на дату укладання генерального договору та цільове призначення: змінювана процента ставка, розрахунок якої здійснюється за формулою: індекс UIRD + 5%, якщо інше не передбачене договором.

д) Комісії: комісія за встановлення ліміту за договорами не застосовується.

е) форма видачі: кредит з відновлювальним лімітом.

1.3.1.2 фінансування поточної діяльності:

а) Субліміт для позичальника-1 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень 00 копійок) гривень.

б) Вид субліміту, особливості використання субліміту: невідновлювальний субліміт, без можливості повторного укладання договорів.

в) Валюта кредитної операції: гривня.

г) Останній день строку дії субліміту: " 31" січня 2024 року або інша дата, визначена відповідно до статті 9 Генерального договору або Умов.

ґ) Процентна ставка станом на дату укладання Генерального договору та цільове призначення: 0,01% річних, для кредитів з відновлювальним лімітом, на фінансування поточної діяльності.

0,01% річних на дату укладання Генерального договору на умовах кредиту "Кредитування траншами" на фінансування поточної діяльності

Цільове призначення: фінансування поточної діяльності, передбаченої статутом позичальника, що не суперечить законодавству України та вимогам НБУ, за винятком:

- придбання основних засобів та витрат, що збільшують вартість основних засобів позичальника;

- купівлі корпоративних прав третіх осіб;

- надання фінансової допомоги (в тому числі пов`язаним компаніям групи);

- купівлі цінних паперів;

- фінансування благодійних акцій;

- виплати дивідендів.

д) Комісії: згідно укладених між позичальником та кредитором договорів та/або тарифів кредитора.

е) Форма видачі: кредит з відновлювальним лімітом.

Відповідно до п. 2.1. генеральної угоди кредитні операції, передбачені в пункті 1.3. генерального договору, здійснюються на умовах, визначених генеральним договором та умовами на підставі укладеного між кредитором та позичальником відповідного договору. Договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині ліміту кредитної операції, валюти, строків та умов погашення заборгованості. Договір може містити інші положення та графік погашення заборгованості.

Згідно п. 5.1. генеральної угоди позичальники зобов`язані здійснювати погашення заборгованості в порядку визначеному генеральним договором та договорами, не пізніше останнього дня строку дії ліміту кредитної операції. Кожен з позичальників зобов`язаний самостійно виконувати перед кредитором в повному обсязі зобов`язання, визначені для позичальника.

Пунктом 9.1 генеральної угоди визначено, у разі настання обставин дефолту, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька заходів щодо всіх або окремих позичальників, зокрема, 9.1.3. скасувати всі або окремі ліміти.

Відповідно до п. 9.2 генеральної угоди настання обставин дефолту відносно одного позичальника є підставою для настання обставин дефолту для всіх позичальників. Кредитор самостійно, на власний розсуд, приймає рішення щодо застосування заходів, передбачених пунктом 9.1. генерального договору щодо всіх або конкретного позичальників, відносно якого настали обставини дефолту.

Кредитор вправі скористатися правами, зазначеними в п. 9.1. генерального договору та пред`явити позичальнику або всім позичальникам відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема в разі порушення позичальниками строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за генеральним договором або окремими договорами (пункт 9.3. та 9.3.1 генеральної угоди).

Пунктом 9.4 генеральної угоди передбачено, якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 9.1.1-9.1.4. п.9.1. цієї статті, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення відповідного повідомлення. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дати направлення відповідного повідомлення. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред`явити вимогу поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за генеральним договором або окремим договорами, які не суперечать законодавству України.

У рамках генеральної кредитної угоди № 010/02-19/27 від 11.06.2008 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС" укладено кредитний договір № 010/02-19/27/54 "фінансування поточної діяльності" (надалі - кредитний договір).

Кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 20 000 000,00 грн, в рамках субліміту, зазначеного в п.п. 1.3.1.8 генерального договору (п. 1.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4.1 та 1.4.2. кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 010/02-19/27/54/3, плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 0,01% річних. Позичальник зобов`язаний сплатити 0,01% річних від суми основної заборгованості, що не була сплачена в останній день строку дії ліміту кредитної операції.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 010/02-19/27/54/3, останній день строку дії ліміту становить 31 січня 2024 року.

Згідно п. 1.11 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 010/02-19/27/54/3, визначено порядок погашення: одноразово, в останній день строку дії ліміту.

Відповідно до п. 5 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 010/02-19/27/54/3, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. Місцем укладання договору є місце знаходження кредитора. Договір є невід`ємною частиною генерального договору.

Повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Сторони мають право направляти повідомлення та договір засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, відповідно до умов укладеного сторонами договору щодо їх функціонування, або з використанням іншої системи електронної комунікації, погодженої сторонами. Надсилання повідомлень, договору та іншої кореспонденції також можливе шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на електронну адресу: позичальника: ІНФОРМАЦІЯ_5; сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги відповідна кореспонденція вважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою/електронною адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони (п. 6 кредитного договору, в редакції додаткової угоди № 010/02-19/27/54/3).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за генеральною кредитною угодою 21.09.2022 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 (далі - поручитель, відповідач-4) укладено договір поруки № 12/010/02-19/27/6 (далі - договір поруки-1), за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Пунктом 2.1 договору поруки-1 визначено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань (п. 2.2. договору поруки-1).

За умовами п. 6.1. договору поруки-1, цей договір укладається сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до договору кваліфікованих електронних підписів (далі - кваліфікований ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Зі сторони кредитора договір підписується двома уповноваженими особами. Датою (моментом) укладання договору є дата (момент) його підписання кредитором шляхом додавання кваліфікованого ЕП другої уповноваженої особи кредитора після підписання/додавання до договору кваліфікованого ЕП поручителя. Кредитор забезпечує зберігання оригіналу електронного договору упродовж строків, визначених законодавством України, та надає примірник договору поручителю електронними каналами зв`язку.

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 6.2. договору поруки-1).

Пунктом 6.4. договору поруки-1 визначено, що повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Крім зазначеного, кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу поручителя: ІНФОРМАЦІЯ_1

16.10.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 (далі - поручитель, відповідач-3) укладено договір поруки № 12/010/02-19/27/3 (далі - договір поруки-2) за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями (п. 2.1 договору поруки-2).

Відповідно до п. 2.2. договору поруки-2 поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Пунктом 6.1. договору поруки-2 узгоджено, що цей договір укладається сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до договору кваліфікованих електронних підписів (далі - кваліфікований ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Зі сторони кредитора договір підписується двома уповноваженими особами. Датою (моментом) укладання договору є дата (момент) його підписання кредитором шляхом додавання кваліфікованого ЕП другої уповноваженої особи кредитора після підписання/додавання до договору кваліфікованого ЕП поручителя. Кредитор забезпечує зберігання оригіналу електронного договору упродовж строків, визначених законодавством України, та надає примірник договору поручителю електронними каналами зв`язку.

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 6.2. договору поруки-2).

Пунктом 6.4. договору поруки-2 повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Крім зазначеного, кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу поручителя: ІНФОРМАЦІЯ_2 Поручитель має здійснювати направлення електронних документів та інформації на електронну адресу кредитора: ІНФОРМАЦІЯ_4. Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Відповідна інформація та документи вважаються направленими та отриманими належним чином, якщо їх було направлено за адресою/електронною адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

29.10.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ" (далі - поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки №12/010/02-19/27/4 (далі - договір поруки-3), за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями (п. 2.1 договору поруки-3).

Відповідно до п. 2.2. договору поруки-3 поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Пунктом 7.1. договору поруки-3 узгоджено, що цей договір укладається сторонами в електронній формі та підписується шляхом створення/додавання до договору кваліфікованих електронних підписів (далі - кваліфікований ЕП) сторін з використанням засобів криптографічного захисту інформації. Зі сторони кредитора договір підписується двома уповноваженими особами. Датою (моментом) укладання договору є дата (момент) його підписання кредитором шляхом додавання кваліфікованого ЕП другої уповноваженої особи кредитора після підписання/додавання до договору кваліфікованого ЕП поручителя. Кредитор забезпечує зберігання оригіналу електронного договору упродовж строків, визначених законодавством України, та надає примірник договору поручителю електронними каналами зв`язку.

Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання (п. 7.2. договору поруки-3).

Пунктом 7.4. договору поруки-3 повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Крім зазначеного, кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу поручителя: ІНФОРМАЦІЯ_3 Поручитель має здійснювати направлення електронних документів та інформації на електронну адресу кредитора: ІНФОРМАЦІЯ_4. Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. Відповідна інформація та документи вважаються направленими та отриманими належним чином, якщо їх було направлено за адресою/електронною адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

Позивач виконав зобов`язання, передбачені кредитним договором та на умовах кредитного договору на рахунок відповідача-1 надав кредитні кошти в загальній сумі 20 000 000,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника-1.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС" направлено претензію за вих. №188/2/147, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ОСОБА_1 направлено вимогу за вих. №188/2/144, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ОСОБА_2 направлено вимогу за вих. №188/2/143, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ" направлено вимогу за вих. №188/2/145, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що відповідачем-1 порушено порядок та терміни сплати кредитних коштів за кредитним договором, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021 в рамках Генеральної кредитної угоди № 010/02-19/27 від 11.06.2008 у загальній сумі 20 000 000,00 грн. стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за тілом кредиту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору у розмірі 20 000 000,00 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку відповідача-1.

Позичальником допущено порушення виконання зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасної та повної сплати кредитних коштів, а саме заборгованості за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №010/02-19/27 становить 20 000 000,00 грн., у зв`язку із чим 14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ АЕС" направлено претензію за вих. №188/2/147 в якій банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Виконання зобов`язань за Генеральною кредитною угодою було забезпечене договорами поруки, а саме: договором поруки № 12/010/02-19/27/6 від 21.09.2022, укладеним між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 , договором поруки № 12/010/02-19/27/3 від 16.10.2020, укладеним між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 ; договором поруки №12/010/02-19/27/4 від 29.10.2020, укладеним між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ".

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Відповідно до умов договорів поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Договором поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі повного чи часткового невиконання боржником зобов`язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов`язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (п. 2.2 договору поруки).

За приписами пунктів 2.1. та 2.2. договорів поруки сторони погодили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога) (п. 2.2. договору поруки 1).

Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати відправлення відповідної вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога) (п. 2.2. договорів поруки 2-3).

Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов`язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ОСОБА_1 направлено вимогу за вих. №188/2/144, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ОСОБА_2 направлено вимогу за вих. №188/2/143, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

14.02.2024 позивачем на поштову та електронну адресу ТОВ "ТОРГОВЕЛЬНА МЕРЕЖА "СЛАВУТИЧ" направлено вимогу за вих. №188/2/145, яким банк повідомив про наявний борг та вимагав погасити заборгованість у розмірі 20 000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021.

Пунктом 6.4. та 7.4. договорів поруки узгоджено, що повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за цим договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Крім зазначеного, кредитор має право направляти повідомлення, інформацію та документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного сторонами договору, або з використанням інших погоджених сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу поручителів, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Враховуючи умови договору поруки, наведені вище приписи законодавства та встановлені у справі обставини, у поручителів (відповідачів-2-4) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість у сумі 20 000 000,00 грн. за основним боргом (кредитом).

Факт надання кредитних коштів, розмір заборгованості за тілом кредиту відповідачами не заперечується. Одночасно відповідачем-1 не надано доказів сплати заборгованості або контррозрахунку нарахування заборгованості ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 20 0000 000,00 грн. за кредитним договором № 010/02-19/27/54 від 18.05.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача-1, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача-1 з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо посилання апелянта на необхідність призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи у справ, і колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачем-1 не надано контррозрахунку заборгованості, яка б свідчила про помилковість нарахування позивачем заборгованості. Крім того, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення судової економічно - бухгалтерської експертизи, оскільки у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи, можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, статті 78, статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об`єктивно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9546/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/9546/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9546/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко