Справа № 215/4557/25

1-кс/215/582/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: слідчого судді – ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в  судовому засіданні, в залі №2 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу,  заяву  судді  ОСОБА_3 про самовідвід  по розгляду скарги ОСОБА_4   на бездіяльність ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення  відомостей  до  Єдиного реєстру досудових розслідувань -

ВСТАНОВИВ:

Суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід по вказаній справі, з підстав того, що заява про вчинення кримінального правопорушення стосується дій працівників Служби судової охорони у Дніпропетровській області, які виконують свої функції безпосередньо у Тернівському районному суді міста Кривого Рогу, а тому може виникнути сумнів щодо об`єктивного розгляду зазначеної скарги.

Дослідивши доводи заяви про самовідвід, ознайомившись з матеріалами скарги суд дійшов висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до положень п.4 ч.1ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, забезпечення дії принципу незалежності, неупередженості та безсторонності, в тому числі і у стороннього спостерігача. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення.

Така позиція узгоджується з п.2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

У даному випадку, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб`єктивний та об`єктивний. ЄСПЛ у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об`єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Основним завданням суду під час здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.1 ч.7ст.56 зазначеного вище Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та не змінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме: вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає - або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. В цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони в будь-якій суперечці.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін по конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також загальні засади кримінального провадження, суд вважає, що заява про самовідвід судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню, з метою недопущення виникнення сумнівів у його неупередженості та безсторонності в прийнятті рішення по даній справі.

Керуючись ст.ст.35,75-80КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні задовольнити.

Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, передати до канцелярії суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст.35КПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: