У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні 12 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 7 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1

            Цим вироком

                                               ОСОБА_1,

уродженця та жителя м. Києва,

раніше судимого:

- 26 серпня 2001 року Жовтневим районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 229⁶ КК України на                1 рік 6 місяців позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку 2 роки;

- 9 вересня 2002 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України на            3 роки позбавлення волі,  

- засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з¢являтися для реєстрації.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 423 грн. 70 коп. судових витрат.

         В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Як визнав суд, 29 січня 2006 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у під¢їзді  будинку АДРЕСА_1, шляхом змішування медичних препаратів, повторно, без мети збуту, незаконно виготовив наркотичний засіб - кустарний препарат з ефедрину. Частину наркотичного засобу ОСОБА_1 вжив, а решту незаконно зберігав при собі. Так, під час особистого огляду у ОСОБА_1 було виявлено кустарний препарат з ефедрину, вага якого у перерахунку на суху речовину становила 0,377г.

         У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд при призначенні покарання, неправильно застосував кримінальний закон та призначив винному покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та даним про особу засудженого через м'якість.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає.

Висновок місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_1 у незаконному виготовленні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, повторно, за обставин вказаних у вироку, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, є правильними і у поданні не оспорюється.

Правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 309 КК України сумнівів не викликає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд навів обставини, які він урахував і вказав чому вважає за необхідне звільнити засудженого від реального відбування покарання. Доводи, наведені місцевим судом, узгоджуються із даними, що характеризують особу винного, і висновки суду щодо можливості перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, заслуговують на увагу.

Зокрема, суд обґрунтовано визнав пом'якшуючими покарання обставинами те, що ОСОБА_1 у вчиненому зізнався, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. Підставно суд урахував  і  стан його здоров¢я,  а також те, що він є інвалідом 2 групи, страждає розладом психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів і психотропних речовин та проходить реабілітацію.

З огляду на наведене та враховуючи дані, що є у справі, колегія суддів не може погодитись із доводами прокурора про те, що суд неправильно застосував ст. 75 КК України, і що ОСОБА_1 слід призначити більш суворе покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування судового рішення не встановлено.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційного подання прокурора, колегія суддів, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України

у х в а л и л а:

         у задоволенні касаційного подання - заступнику прокурора м. Києва відмовити .

С у д д і:

Кравченко К.Т.                               Заголдний В.В.                             Пошва Б.М.