У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

 

головуючого	Кравченка  К.Т.,
суддів	Заголдного  В.В.,  Пошви  Б.М.

 

 

розглянула у судовому засіданні 12 жовтня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1

 

Вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2006 року

 

ОСОБА_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1,

жителя м. Сімферополя Автономної Республіки Крим,

                            судимості не має в силу ст. 89 КК України,

     

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі,

з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

 

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

 

Відповідно до ст. 76 КК України, на ОСОБА_1 покладено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

 

У справі розглянуті цивільні позови потерпілого ОСОБА_2.

 

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2006 року вирок місцевого суду змінено. З вироку виключено рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 2 роки. У решті вирок залишено без зміни.   

 

Як визнав суд, 10 вересня 2005 року, приблизно о 12 годині, Левін В., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ГАЗ-3110 державний номерний знак НОМЕР_1, що належав ДП “Господарське управління “Кримспоживспілка”, на 5 км. автошляху Поштове-Самохвалово, на мосту в с. Завітне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, порушив п. п. 2.9 “а”, 12.1, 12.4 “а”, 11.2, 1.2 Правил дорожнього руху України,   виїхав на зустрічну смугу руху транспорту, і вчинив наїзд на мопед “Хонда” без номерних знаків під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

 

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та доведеність винності ОСОБА_1, просить ухвалу апеляційного суду щодо винного скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у поданні прокурора, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційного подання.

 

         Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину за обставин викладених у вироку, стверджується сукупністю досліджених судом доказів є правильним і ніким, у тому числі й прокурором та засудженим, не оспорюється.

 

         Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і відповідно до встановленого застосував матеріальний закон.

 

         Призначаючи винному покарання, суд урахував усі обставини справи, дані про особу засудженого, пом'якшуючі обставини і, належним чином умотивувавши своє рішення, призначив ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

 

         Місцевий суд до винного застосував додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, що не суперечить вимогам закону, і зокрема ст. 77 КК України.

 

         Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора, який брав участь у справі, дійшов висновку про можливість незастосування до винного додаткової міри покарання і, в порядку передбаченому ст. 365 КПК України, виключив з резолютивної частини вироку це покарання, умотивувавши своє рішення.

 

         При цьому апеляційний суд навів низку доводів на підтвердження свого рішення, котрі є переконливими.

 

         Колегія суддів перевіривши судові рішення, правильність яких оспорюється прокурором, вважає, що підстав для задоволення подання немає.

 

         Суд мав право прийняти таке рішення, і воно не суперечить вимогам закону.

 

         Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування судових рішень не виявлено.

 

         Не вбачаючи підстав для задоволення касаційного подання, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення даної справи до розгляду за касаційною процедурою із повідомленням заінтересованих осіб.

 

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

 

у х в а л и л а:

 

 

         у задоволенні касаційного подання прокурору, який брав участь у розгляді справи в апеляційній інстанції - відмовити.

 

 

С у д д і:

 

 

Кравченко  К.Т.                            Заголдний  В.В.                   Пошва  Б.М.