Справа № 2-4899/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

06 вересня 2007 року                                            Тернопільський міськрайонний суд

в складі:

головуючого     Очеретяний Є.В.

секретаря             Шпак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 як представникОСОБА_1, звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2., третьої особи ОСОБА_3про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації, посилаючись на те, що під час шлюбу за спільні кошти подружжям ОСОБА_3 04.03.2004 року був придбаний легковий автомобіль марки "VOLKSVAGEN Sharan " з номерним знаком НОМЕР_1, який був зареєстрований на ім"я відповідача. 30.06.2006 року вказаний автомобіль був знятий із реєстрації з метою реалізації і був реалізований без згоди позивачки - ОСОБА_3. Оскільки автомобіль є неподільною річчю, то він повинен бути присуджений одному із подружжя, а другий вправі вимагати стягнення в судовому порядку половину його вартості. Тому просить стягнути із відповідача ОСОБА_2. в користь ОСОБА_1 половину вартості легкового автомобіля марки " VOLKSVAGEN Sharan " з номерним знаком НОМЕР_1 в сумі 32643 грн. і понесені судові витрати в сумі 356 грн. 43 копійки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала із підстав, викладених у заяві та просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що дійсно під час шлюбу в березні 2004 року ними було придбано автомобіль" VOLKSVAGEN Sharan" з номерним знаком НОМЕР_1, який вони разом із ОСОБА_1 продали 30.06.2006 року ОСОБА_3 Виручені кошти потратили разом на сімейні потреби. Разом їздили в Росію де проживали 1 рік. Проводив добудову будинку. Лише з лютого 2007 року дружина поїхала в Росію де і знаходиться на даний час, із-за чого вони перестали підтримувати шлюбні стосунки. Тому просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився по невідомій сдудпричині, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.02.2001 р. по даний час про, що свідчить свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 видане 16 липня 2007 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

Як встановлено в судовому засіданні сторони під час шлюбу за спільні кошти 04.03.2004 року придбали легковий автомобіль марки "VOLKSVAGEN Sharan" з номерним знаком НОМЕР_1, який був зареєстрований на ім'я відповідача.

У відповідності до вимог ст. 60 Сімейного Кодексу України вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а тому їх частини є рівними.

Згідно пред'явлених суду документів 30.06.2007 року вказаний автомобіль був знятий із реєстрації з метою реалізації і був реалізований   - ОСОБА_3.

Як вбачається із пояснень відповідача кошти, отримані за продаж автомобіля, вони із дружиною витратили разом на потреби сім"ї, зокрема добудовували будинок, купували

2

меблі та побутову техніку, позивачці було відомо про реалізацію транспортного засобу, а спір між ними виник лише після переїзду дружини до Росії у лютому 2007 р.

Даний факт підтвердила у судовому засіданні і представник позивача, вказавши, що подружжя ОСОБА_3 на момент придбання спірного автомобіля і до лютого 2007 р. проживали однією сім"єю, стосунки між ними були нормальними і відповідач приймав участь у добудові дому.

У відповідності до ч.1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, а ч.2 передбачено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що спірний автомобіль був реалізований без її згоди, оскільки воно не підтверджене жодними доказами і спростовується поясненнями відповідача, щодо яких представник позивача не має заперечень.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2., третьої особи ОСОБА_3 про поділ майна подружжя слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 88, 209 ч.1, 2; 213-215, 217, 218, 223, 294 ч.1, 295 ч.4 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 60,65 Сімейного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовуОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.