№2а-413-07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30  серпня 2007 p.   Староміський райсуд м. Вінниці в складі

судді Венгрин О.О., при секретарі Бровко О.О.,

за участі позивача ОСОБА_1. представників відповідачів:

·   управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці - Дзигун О.Л.,

·   управління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці - Голумбйовського В.Б.,

·   головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради - штука Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги.

Судом притягнуто до участі в справі в якості співвідповідачів управління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці, головне управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він є учасником війни. У 2004 р. йому разова щорічна грошова допомога не була виплачена, в 2005 р. виплачено 50 грн., в 2006 р. - 50 грн. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суми виплат мали складати: у 2004 р. - 277,35 грн., у 2005 р. - 996 грн., у 2006 р. - 1050 грн. Разом недоплата за три роки склала 2223,35 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу, як учаснику війни, (а. с. 1-2)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав в повному обсязі за викладених в позовній заяві обставин, просить його задоволити.

Представник відповідача - управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л. позов не визнала,

суду пояснила, що конкретний розмір даних виплат встановлено Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. Тобто, в компетенцію управління входить лише здійснення виплати даної допомоги, а не визначення розмірів виплат. Крім того, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці не є належним відповідачем, оскільки воно створено з 01.08.2006 р. і виплату разової щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не проводило. Просить застосувати строк звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 99 КАС України і відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці Голумбйовський В.Б. позов не визнав, пояснивши, що управління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці є неналежним відповідачем. На даний час при виконкомі Староміської райради управління праці та соціального захисту населення юридично існує, воно не ліквідоване, але всі його працівники і повноваження перейшли до новоствореного управління. Управління праці та соціального захисту населення Староміської райради м. Вінниці не фінансується і не має можливості проводити виплату разової щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», всі списки осіб, які мають право на допомогу, знаходяться в новоствореному управлінні. Також просить застосувати положення ст. 99 КАС України і в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради - штук Є.М. позов не визнав, пояснивши, що головне управління здійснювало в 2007 р. виплату щорічної разової допомоги за рахунок коштів державного бюджету у розмірах, передбачених Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на підставі розрахункових документів, поданих управліннями праці і соціального захисту населення в районах м. Вінниці. Крім того, вимога про стягнення зазначених коштів з головного управління і взагалі з органів місцевого самоврядування є неправомірною, оскільки головне управління є виконавчим органом міської ради і лише здійснює делеговані йому повноваження органів виконавчої влади виключно щодо виплати зазначеної допомоги та не уповноважене призначати та визначати розмір допомоги і компенсації. Органи місцевого самоврядування не можуть нести відповідальність за діяльність законодавчої гілки влади, яка приймає закони, а також найвищого органу виконавчої влади, Кабінету Міністрів України, який встановлює порядок здійснення виплат відповідно до законів України про державний бюджет України на відповідний рік. Крім того, просить застосувати строк звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 99 КАС України і в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач є учасником війни, (а. с. 5)

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік» виплата разової щорічного грошової допомоги учасникам війни не передбачена, а законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік» передбачено, що виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у твердій грошовій сумі відповідно в розмірі 50 грн. та 50 грн.

Позивач отримав кошти в зазначених сумах, як вбачається з довідки № 621 від 03.05.2007 р. (а.с. 3)

Згідно п.1 ч.2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України.

Крім того, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ч. 2 ст. 95 Конституції України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконстатуційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 p., яким визнано неконституційним положення ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» щодо обмеження виплати щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набуло законної сили 01.12.2004 p., тобто після виплати такої допомоги в 2004 році, а оскільки рішення не має зворотної сили, то не може бути застосоване як підстава для звернення до суду з позовом про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2004 рік.

Положення ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та положення ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в Конституційному Суді України на предмет неконституційності не розглядались, тому вони не втратили своєї чинності.

Вищевказаним рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 р. визнано неконституційним положення ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», а тому аналогія закону або права до цих правовідносин не може бути застосована.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ст. 100 ч. 1 КАС України).

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 92, 95,152 Конституції України, ст.ст. 71, 99, 100, 138, 160-163, 167, п. 5 розділу 7 (Прикінцевих та перехідних положень) КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління правління праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці, управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Староміський райсуд м. Вінниці до Київського апеляційного адміністративного суду.

Постанова в повному обсязі буде складена на 05 вересня 2007 р.

Постанова в повному обсязі складена 04.09.2007 р.