Справа № 22ц- 5034   2006 р. Категорія- про перерахунок пенсії

Головуючий 1 інст. -

Руднєва О.О. Доповідач - Карімова Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2006 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого- КарімовоїЛ.В.,

суддів:         Кірсанової Л.І., Зазулинської Т.П.

при секретарі Зелінській І.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

06 вересня 2001 року та 16 жовтня 2001 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дзержинського районного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання перерахунку пенсії за віком, проведення індексації цієї та наукової пенсії в сумі 418грн.72коп. та виплаті різниці в цих нарахуваннях у сумі 219грн.42коп. (а.с.2,5).

05 листопада 2001 року ОСОБА_1 доповнив свій позов вимогами про перерахунок йому розміру заробітної плати для нарахування пенсії в карбованцях СРСР за період роботи в УЗПІ за 1978-1983 роки (а.с. 8).

15 квітня 2002 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив зобов'язати Дзержинське районне управління Пенсійного фонду України виплатити різницю за рахунок індексації пенсії за період з серпня 2000 року до квітня 2002 року, а також перерахувати розмір заробітної плати за період  роботи в Харківському державному національному університеті радіоелектроніки (ХДНУРЕ) за 1985-1989 роки. (а.с. 11).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2002 року (а.с.50-53) позов ОСОБА_1 було задоволено частково: Дзержинське районне відділення Пенсійного фонду України в м. Харкові зобов'язано провести перерахування зарплати для нарахування пенсії з суми заробітку ОСОБА_1 в рублях СРСР за 1985-1989 роки у гривню України з застосуванням п.1 ч.З Постанови Кабінету Міністрів України № 16 від 13.01.1993 року, починаючи з 06 вересня 2001 року, провадити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 однією сумою у нарахованому розмірі. В задоволенні позову ОСОБА_1 про індексацію пенсії відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2003 року внесені виправлення описок в рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2002 року, як в мотивувальній частині, так і резолютивній частині, де було зазначено: зобов'язати Дзержинське районне відділення Пенсійного фонду України в м. Харкові провести перерахунок заробітної плати та нарахування пенсії з заробітку ОСОБА_1 в рублях СРСР за 1985-1989 роки у гривню України з застосуванням п.1 ч.З Постанови Кабінету Міністрів України № 16 від 13.01.1993 року, починаючи з 06 вересня 2001 року, тобто з моменту звернення з позовом (а.с.78).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2003 року відмовлено в задоволенні клопотання Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2003 року (а.с.97-98).

Ухвалою  Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2004 року роз'яснено рішення того ж суду від 23 жовтня 2003 року (а.с. 128-129).

17 березня 2006 року та 18.07.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про постановлення по зазначеній цивільній справі додаткового рішення про зобов'язання Дзержинського районного управління Пенсійного фонду України надати суду перерахунок пенсії по даним за період 1978-1983 років (а.с.356). Посилався на те, що судом при розгляді його позову про перерахунок пенсії та постановлення рішення від 23 жовтня 2003 року не було ухвалене рішення стосовно зазначених вимог.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про постанову додаткового рішення відмовлено (а.с.424).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу районного суду та постановити нове додаткове рішення. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що до 18 липня 2006 року він не подавав заяву про додаткове рішення, оскільки вважав, що всі його вимоги про перерахунок пенсії на підставі даних о розмірі заробітної плати у рублях СРСР були розглянуті судом. Однак, ознайомившись у 2006 році з його пенсійною справою, знайшов там розрахунок заробітної плати за 1978-1983 роки, на підставі якого його пенсія була б більшою.

Вважає, що суд сам з'єднав частину його позовних вимог від 05 листопада 2001 року та від 15 квітня 2002 року, в зв'язку з чим вибрав найгірший варіант заробітної плати, про що він, як, позивач, не знав. Вказує, що в оскаржуваній ним ухвалі суду не зазначено чому до суду викликався спеціаліст районного управління Пенсійного фонду України, який не дав пояснень по суті свого розрахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату за період 1978-1983 роки. Посилається на порушення судом вимог ст. 220 ЦПК України.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що  скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалене рішення. При цьому заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення, (ч.2 цієї статті).

Як вбачається з матеріалів справи тане заперечується позивачем та його представником до наступного часу рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 жовтня 2002 року не виконане.

За таких обставин позивач відповідно до ч.2ст. 220 ЦПК України мав право звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Посилання в ухвалі районного суду на те, що вимоги ст. 220 ЦПК України не поширюються на виниклі по справі правовідносини, оскільки позов було заявлено та вирішено справу по суті до введення в дію ЦПК України 2004 року є помилковим.

Відповідно до ч.З ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Але ця помилка не є підставою для зміни або скасування оскаржуваної ухвали районного суду.

Між тим, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того. Що підстав для цього матеріали справи не містять.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів ОСОБА_1 неодноразово змінював та доповнював свої позовні вимоги про перерахунок пенсії і в своїй заяві від 15 квітня 2002 року (а.с.11) уточнив позов та просив перерахувати розмір його пенсії на підставі заробітної плати за період праці в ХДНУРЕ з 1985 року по 1989 рік.

З приводу саме цих вимог ОСОБА_1 сторони давали пояснення в ході розгляду справи та надавали докази. З цих же підстав сторони подавали апеляційні скарги на рішення суду та заяви про його роз'яснення і перегляд за нововиявленими обставинами.

Посилання ОСОБА_1 на те, що районний суд самостійно з'єднав його позовні вимоги від 05 листопада 2001 року та від 15 квітня 2002 року спростовуються матеріалами справи та суперечать вимогам ст. 15-1 ЦПК України (1963р.) щодо меж судового розгляду справи судом.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, і їм дана належна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 303, 307ч.2п.1,ст.312п.І,313-315,317,319 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду Харківської області набуває законної сили негайно після її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає провадженню у справі.

Головуючий :

Судді: