Справа № 2o-153

2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                                                     УКРАЇНИ

10 липня 2007 р.

Гірницький районний суд м.  Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді                                   Мірошниченко М. А.

при секретарі                                           Бікшиєвої О.М. ,

з участю народних засідателів                Кравченко Л.Ф.

Назаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Макіївки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутній ОСОБА_2  заінтересована особа - управління праці та соціального захисту населення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про визнання безвісно відсутним ОСОБА_2  зазначивши,  що з травня 1993 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2,  1971 р.н.,  уродженцем м.  Макіївки Донецької області,  з яким вони постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1

Від зазначених шлюбних відносин є малолітня дитина (дочка) - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

У червні 2001 року,  ОСОБА_2,  нікому і нічого не пояснюючи,  забравши усі свої особисті речі,  вибув у невідомому напрямку. Дотепер  місце перебування ОСОБА_2 не відомо.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримала.

Представник заінтересованої особи не з'явився у судове засідання,  направивши суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутність. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,  про що свідчить розписка про вручення судової повістки. Відповідно до  ст.  169 ч. 1ЦПК України,  суд вважає можливим розглянути справу у відсутності належно повідомленого представника заінтересованої особи і прийняти рішення за наданими суду доказами.

Суд,  вислухавши пояснення заявника,  перевіривши матеріали справи,  прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до  ст.  43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою,  якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2в місці його постійного проживання у АДРЕСА_1 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

З довідки адресного бюро ОСОБА_2,  1971 року народження,  прописаним не значиться /а.с. 4/.

З урахуванням наведеного,  у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів.

Відповідно до ч.2  ст.  43 ЦК України,  у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця,  що йде за тим,  у якому були одержані такі відомості,  а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те,  що останні відомості про ОСОБА_2 були у червні 2001 р.,  то початком його безвісної відсутності слід вважати 1 липня 2001 р.

Таким чином,  зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 248, 249 ЦПК України,   ст.  43 ЦК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутній ОСОБА_2  заінтересована особа - управління праці та соціального захисту населення - задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженця м. Макіївки Донецької області.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_2вважати 1 липня 2001 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст. 295 ЦПК України.