справа № 2/0124/45/2012
ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“05” березня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.
при секретарі Юрченко С.В.
за участю :
Представника позивача ОСОБА_3
позивача ОСОБА_4
відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до ОСОБА_5 за участю третьої особи: Комунальне підприємство Алупкінської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про припинення права власності на частку у праві спільної часткової власності, стягнення компенсації, визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
Позивачі звернулись до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим із зазначеною позовною заявою в порядку процесуальних вимог цивільного судочинства і уточнивши позовні вимоги просили суд :
- Припинити право власності ОСОБА_5 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1.
- Визнати за ОСОБА_4 і ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку жилого будинку АДРЕСА_1 за кожним, яка належала ОСОБА_5
- Виплатити ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості його частки у спільної часткової власності будинку АДРЕСА_1 в розмірі 23655 гривень 42 копійки.
- Стягнути із ОСОБА_5 на їх користь судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що відповідно до договору міни від 08 грудня 1993 року ОСОБА_7, ОСОБА_5 разом із позивачами набули право власності на будинок АДРЕСА_1 в рівних частках по 1/4 кожний.
Згідно із договором дарування від 15 грудня 1998 року ОСОБА_7 подарувала належну їй частку будинку ОСОБА_4 Отже, наразі власником 1/2 частки будинку є ОСОБА_4 та власниками по 1/4 часток будинку є відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6
У 1996 році шлюб між ОСОБА_7 яка є матір’ю позивачів, та ОСОБА_5 розірваний. З того часу, відповідач фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2. Будь-яких речей та майна відповідача у будинку АДРЕСА_1 не зберігається, також відповідач не сплачує комунальних послуг із утримання будинку. Сумісне проживання із відповідачем у вказаному будинку є неможливим отже його частка є незначною та відповідає 6,8 кв.м жилої площі, та 8,7 кв.м. загальної площі будинку.
ОСОБА_5 є чужою особою для позивачів, в той же час здійснити поділ майна є технічно неможливим.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала повністю із наведених підстав, пояснивши, що дійсно частка відповідача у будинку АДРЕСА_1 є незначною, поділ майна є неможливим відповідно із висновками експерта, вважала за необхідне виплату відповідачу компенсації в розмірі визначеної експертизою, а саме 23655 гривень 42 копійки.
Позивач ОСОБА_4 підтримав позицію свого представника.
Позивач ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилась, про день та час слухання справі повідомлена належним чином, до суду надійшла її заява із проханням розглядати справу у її відсутність, а також про підтримку позову у повному обсязі.
Представник третьої особи Комунального підприємство Алупкніської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» у судове засідання не з’явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не надав.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що він не заперечує проти припинення його права власності на належну йому 1/4 частку будинку АДРЕСА_1, зазначивши при цьому, що не згоден із сумою компенсації, отже, ним були витрачені значні грошові кошти по утриманню будинку під час його проживання там раніше.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як встановлено судом згідно із договором міни від 08 грудня 1993 року ОСОБА_7, ОСОБА_5, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_6 набули право власності на будинок АДРЕСА_1 загальної площею 34,8 кв.м. та жилою 27,5 кв.м., в рівних частках по 1/4 кожний(а.с.9-10).
Мати позивачів ОСОБА_7 згідно із договором дарування від 15 грудня 1998 року подарувала належну їй 1/4 частку будинку ОСОБА_4 (а.с.11-12).
Отже, на підставі вказаних правочинів ОСОБА_4 є власником 1/2 частки будинку, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 по 1/4 його частки.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
В 1996 році шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розірваний, з того часу відповідач не проживає у будинку АДРЕСА_1, отже ніяких витрат щодо утримання будинку не здійснює, ці обставини визнав й сам відповідач, відтак така не потребує доказуванню відповідно до ч.1 ст.62 Цивільного Процесуального Кодексу України.
Як вбачається з висновків експертизи № 3465 від 03 лютого 2012 року, що призначалась судом, поділ житлового будинку АДРЕСА_1 в натурі є неможливим.
Враховуючи ж, що жила площа будинку складає 27,5 кв.м., суд дійшов висновку, що частка відповідача є незначною.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що будь-яких родинних зв’язків між сторонами не існує, крім того, між ними склались вкрай неприязнені відносини, а значить їх спільне володіння та користуванням майном є неможливим.
За таких обставин у їх сукупності, суд вважає можливим застосування положення ст.365 Цивільного Кодексу України припинивши право власності відповідача на належну йому 1/4 частку будинку АДРЕСА_1, визнавши таке, за позивачами по 1/8 частки за кожним.
Вирішуючи питання щодо розміру виплати компенсації відповідачу, суд вважає за необхідне визначити цей розмір, відповідно до висновку експерта від 03 лютого 2012 року, згідно із яким ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 складає 94621 гривень 68 копійок, відповідно ринкова вартість 1/4 частки цього будинку складає 23655 гривень 42 копійки. Висновок експерта повністю відповідає іншим матеріалам справи, доводи позивача про те, що він витратив значну суму коштів на утримання будинку під час його проживання там, не знайшли свого підтвердження доказами.
При цьому, позивачами внесені кошти на депозитний рахунок суду кошті саме в розмірі встановленою експертизою, отже права відповідача на відповідну компенсацію у даному випадку забезпечені належним чином.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. 365 ЦК України, ст. ст. 5, 10, 11, 15, 61, 88, 174, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_4 і ОСОБА_6 до ОСОБА_5 за участю третьої особи: Комунальне підприємство Алупкінської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про припинення права власності на частку у праві спільної часткової власності, стягнення компенсації, визнання права власності – задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_5 на 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_4 і ОСОБА_6 право власності на 1/8 частку жилого будинку АДРЕСА_1 за кожним, яка належала ОСОБА_5.
Виплатити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія НОМЕР_1, грошову компенсацію вартості його частки у спільної часткової власності будинку АДРЕСА_1 в розмірі 23655(двадцять три тисячі шістсот п’ятдесят п’ять) гривень 42 копійки.
Виплату компенсації здійснити шляхом перерахуванням грошових коштів з Депозитного рахунку Управління Державної Судової Адміністрації України в АР Крим № 37319012000604, МФО 824026, ОКПО 26273942, банк отримувача ГУ Державної казначейської служби України в АР Крим, на банківський рахунок, який в окремій заяві на адресу розпорядника рахунку зазначить ОСОБА_5.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 854 гривні 75 копійок, витрати на проведення експертизи в розмірі 1406(одну тисячу чотириста шість) гривень 40 копійок, а всього 2261(дві тисячі двісті шістдесят одну) гривень 15 копійок та на користь ОСОБА_6 суму судового збору в розмірі 854 гривні 75 копійок, витрати на проведення експертизи в розмірі 1406(одну тисячу чотириста шість) гривень 40 копійок, а всього 2261(дві тисячі двісті шістдесят одну) гривень 15 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.І. Савранська