Справа: 22ц-899/06                                                                   Головуючий у І інстанції Івасюта Л.В.

Категорія: спори, що виникають                                                                  Доповідач: Мудренко Л.І.

із земельних правовідносин

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"4" жовтня 2006 року                                                                                              місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого - судді Мудренко Л.І.,

Суддів: Карпук А.К., Данилюк В.А.,

при секретарі Грицюк О.П. з участю :

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідачів ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

06.12.2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вимоги мотивувала тим , що на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 03.05.2003 року вона є власником 0,1458 га земельної ділянки АДРЕСА_1. Відповідачі самочинно володіють захопленою суміжною земельною ділянкою за цією ж адресою без оформлення будь- яких правовстановлюючих документів. На порушення її законних прав на землю, відповідачі 15.11.2005 року навмисно знищили частину зведеної огорожі , що складалася з семи залізобетонних опорних стовпів, вартістю 30 грн. кожний, чим завдали їй матеріальної шкоди на суму 210 грн., а також заподіяли моральну шкоду, яку оцінила в 1200 грн. Просила суд визнати дії відповідачів щодо знищення її огорожі незаконними , усунути перешкоди користування її земельною ділянкою шляхом відновлення огорожі за рахунок відповідачів , стягнути з останніх 210 грн. матеріальної та 1200 грн. моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач просила залишити без розгляду її вимоги про зобов»язання відповідачів відновити знищену огорожу .

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2006 року позивач ОСОБА_1, посилаючись на незаконність рішення в зв"язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги .

В даному судовому засіданні позивач та її представник апеляційну скаргу підтримали і просили задовольнити із наведених у ній підстав.

Відповідачі , їх представник апеляційну скаргу не визнали, просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , де разом з сім»єю проживає в приватизованій квартирі НОМЕР_1. Дана земельна ділянка передана їй для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства (а.с.5). Між сторонами з приводу користування земельної ділянкою склалися неприязні відносини і 15.11.2005 року між сторонами відбувся черговий конфлікт.

Даний факт підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме відмовним матеріалом НОМЕР_2 Луцького РВ УМВС України у Волинській області (а.с.95) та не заперечується сторонами.

Доводи позивача про заподіяння їй матеріальної шкоди знищенням частини огорожі не знайшли свого ствердження в судовому засіданні . Позивач не надала суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що саме відповідачі знищили встановлені нею залізобетонні стовпчики на земельній ділянці.

Оскільки позивач не довела вини відповідачів в заподіянні їй матеріальної та моральної шкоди, тому суд правильно відмовив їй в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, постановленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1    відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 12 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.