Справа № 1-299 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого Ванівського О.М.
при секретарі Гаврилюк О.П.
з участю прокурора ЧорнописькоІ Н.М.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну дитину, не працюючого, не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1
за ст. 289 ч. 2 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_2 18.Об.2005р. о 04.30 год. за попередньою змовою та в групі осіб з гр. ОСОБА_3 маючи умисел на, незаконне заволодіння автомобілем, заволодів автомобілем ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1, який знаходився навпроти головного входу в готель „Львів" за адресою м. Львів, пр. Чорновола 7, чим спричинили гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою в групі осіб визнав повністю та пояснив, що 18. Об.2005р. близько 24.00 год. він зустрівся з ОСОБА_3 біля СІЗО №19. Біля них стояв невідомий йому громадянин, як в подальшому йому стало відомо гр. ОСОБА_4 з яким вони розговорились та познайомились. Близько 01.40 год. 18.Об.2005р. він разом з ОСОБА_3 прийшли на дискотеку, де вони відпочивали, танцювали. Близько 04.20 год. коли він танцював до нього підійшов ОСОБА_3 та сказав, що він взяв ключі від автомобіля та панель до магнітофона і пояснив, що вони належать ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_3 запропонував взяти автомобіль ОСОБА_4 для того, щоб покататись і він погодився на його пропозицію. Вийшовши з приміщення дискотеки на вулицю та обслідувавши навколишню територію вони легко знайшли автомобіль ОСОБА_4біля готелю „Львів", що на пр. Чорновола у м. Львові. Це був ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 білого кольору. За допомогою брелка на ключі, ОСОБА_3 вимкнув сигналізацію та відкрив автомобіль, після чого сів за кермо, а він біля нього на крісло пасажира. Завівши автомобіль ОСОБА_3 його розвернув та поїхав по пр. Чорновола з якого з'їхав на одну з вулиць по якій виїхав на трасу і через с. Брюховичі попрямував в напрямку с. Рокитне. їдучи по трасі з приблизно швидкістю 50-60 км на годину на з'їзді з основної траси на ґрунтову дорогу, яка веде до с. Рокитне автомобіль занесло і знесло з дороги після чого вони врізались (лівим боком автомобіля) в дерево. Після аварії вони покинули автомобіль, ОСОБА_3 взяв з собою ключі від автомобіля та магнітофон. Будучи біля автомобіля ОСОБА_3 викинув ключі в траву, а магнітофон забрав з собою. В подальшому вони вийшли на трасу де за допомогою маршрутного таксі добрались до м. Львова і розійшлись по квартирах. Він переховувався, оскільки боявся відповідальності. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.
2
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд переконаний, що підсудний ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою в групі осіб, тобто вчинив злочин передбачений ст. 289 ч.2 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу підсудного: раніше не судимого, має постійне місце проживання, його роль у вчиненому злочині, те, що одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Пом'якшуючими покарання обставинами є щире каяття, сприяння органам досудового слідства у встановленні істини. Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить. Суд, враховуючи характер вчиненого злочину, не визнає обтяжуючою покарання обставину - вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння, оскільки підсудний в судовому засіданні пояснив, що вжив всього 50 грам горілки від яких він не сп'янів.
Вирішуючи питання, щодо заявленої по справі прокурором заяви поданої в порядку ст.29 КПК України в інтересах Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ в Львівській області до підсудного ОСОБА_2 про відшкодування вартості експертизи, то суд керуючись ст. 2 9 КПК України і це підтверджується матеріалами, які є у справі, приходить до висновку що така підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, яке є необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання і відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 - слід залишити у власності потерпілого.
Витрати за проведення експертизи підлягають віднесенню на підсудного. Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд
Засудив :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.289 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти)років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3(три) роки.
На підставі ст.7б КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу, щодо засудженого ОСОБА_2 залишити раніше обрану -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Заяву прокурора подану в порядку ст.29 КПК України задоволити повністю.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області 254, 09 грн. витрат за проведення експертизи.
Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_1 - залишити у власності потерпілого.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.