Справа № 22-ц-717/12 20.03.2012 20.03.2012 20.03.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-ц-717/12 Головуючий суду першої інстанції – Старчеус О.П.
Категорія 27 Доповідач суду апеляційної інстанції – Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 березня 2012 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Шолох З.Л.,
суддів: Самчишиної Н.В., Локтіонової О.В.
із секретарем судового засідання – Крамаренко Л.С.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_3,
представника відповідача – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2012 року
за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання недійсною розписки та відсутності факту укладання договору позики,
В С Т А Н О В И Л А:
12 вересня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовними вимогами, в яких просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь суму боргу за договором позики у розмірі 71 754 грн.30 коп., із врахуванням індексу інфляції в розмірі 20 952 грн.25 коп., три відсотка річних в розмірі 6334 грн.04 коп., а також судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 19 січня 2008 року між нею та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого вона передала ОСОБА_5 кошти у розмірі 9000 доларів США з терміном повернення до 01 жовтня 2008 року. Проте відповідач ухиляється від виконання взятого на себе зобов’язання.
09 листопада 2011 року ОСОБА_5 пред’явив зустрічний позов про визнання недійсною розписки та відсутності факту укладання договору позики, посилаючись на те, що ОСОБА_6 не передавала йому 9000 доларів США.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2012 року первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 борг за договором позики в сумі 99040 грн.59 коп. та судові витрати у сумі 1110 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ОСОБА_5 подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Скаргу обґрунтував тим, що суд дав неналежну оцінку встановленим фактам, внаслідок чого не зміг дійти вірних висновків щодо дійсних обставин спору та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи у повному обсязі первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 19 січня 2008 року був укладений договір позики, відповідно до якого останній отримав позику в розмірі 9 000 доларів США строком до 01 жовтня 2008 року. А тому повинен повернути ОСОБА_6 зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Між тим, зазначеним вимогам рішення місцевого суду не в повній мірі відповідає.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статті 1046, 1047 ЦК України передбачають, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статті 1049, 1050 ЦК України регламентують, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом).
Стаття 1051 ЦК України передбачає можливість оспорення договору позики за безгрошовістю.
Відповідно до ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19 січня 2008 року ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_6 у борг 9 000 доларів США, які зобов’язався повернути до 01 жовтня 2008 року, про що особисто написав розписку, оригінал якої знаходиться у позивача та був наданий ним під час розгляду справи (а.с.17).
Спірна розписка відповідає вимогам ст.ст.1046, 1047 ЦК України, підписана відповідачем власноручно і не містить посилань на безгрошовість даної угоди.
Встановивши зазначені обставини, районний суд відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України дійшов правильного висновку, що одностороння відмова від договору не допускається, а зобов’язання має виконуватись належним чином.
Проте, вирішуючи первісний позов, районний суд не врахував у повній мірі положень ст.625 ЦК України стосовно вимог про стягнення інфляційних витрат. Оскільки індекс інфляції – це покажчик характеристики динаміки загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлені в національній валюті – гривні, норма ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленої інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначено договором у гривні.
За такого рішення районного суду відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні. З відповідача на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню станом на 09 вересня 2011 року борг за договором позики у сумі 78 088 грн.34 коп., з яких 9 000 доларів США, що еквівалентно 71 754 грн.30 коп. – основний борг та 6334 грн.04 коп. - 3% річних.
Що ж стосується вирішення судом зустрічного позову, то оскаржуване рішення в цій частині відповідає вимогам матеріального й процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Враховуючи викладене, рішення районного суду в цій частині підлягає залишенню без змін.
Оскільки рішення районного суду частково змінено, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України підлягає зміні розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача треба стягнути 900 грн.88 коп. судових витрат.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 12 січня 2012 року в частині вирішення первісного позову змінити, зменшивши стягнутий з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 борг за договором позики з 99 040 грн.59 коп. до 78 088 грн.34 коп., та судові витрати з 1110 грн. до 900 грн.88 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді