РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів М'ясоєдової Т.М.
Берещанської І.І.
При секретарі Іванові O.K.
з участю: позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2 та представника відповідача Бєлої Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі справу за апеляційною скаргою начальника Кримської республіканської рятувально-водолазної служби Султановського А.В. на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Рибачевської рятувальної станції і третьої особи Алуштинського MB ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування суми,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Рибачевської рятувальної станції і третьої особи Алуштинського MB ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування суми. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником гідромотоциклу GTS "ROTAX", заводський номер 5069843, 1998 року випуску, який 22 серпня 2001 року було вилучено з його користування, як речовий доказ по кримінальній справі і передано начальнику Рибачевської рятувальної станції Кузьменку М.С. на відповідальне зберігання. Коли кримінальну справу було розглянуто та вирок суду набрав законної сили, позивач звернувся з вимогою про повернення належного йому гідромотоціклу, але йому повідомили, що транспортний засіб напередодні було викрадено з території рятувальної станції.
Позивач вважає, що заподіяна йому шкода трапилася внаслідок того, що посадовими особами Рибачевської рятувальної станції не були застосовані необхідні заходи для збереження речового доказу та забезпечення його належної охорони і просить стягнути на його користь з відповідача у відшкодування матеріальної шкоди 21320 гривень та 2000 гривень моральної шкоди, судові витрати в сумі 1051 гривні.
Справа в судах розглядалася неодноразово.
При розгляді справи було притягнуто належного відповідача - Кримську республіканську рятувально-водолазну службу структурним підрозділом якого є Рибачевська рятувально-водолазна служба.
Останнім рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 15 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені. Стягнуто з Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на користь ОСОБА_1. 21320 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди, 1051 гривень у відшкодування судових витрат, а всього 24371 гривню.
Справа № 22ц-4085/06 Головуючий суду першої інстанції
Куренда В.Й. Доповідач М'ясоєдова Т.М.
В позові ОСОБА_1. до Рибачевської рятувальної станції відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Кримська республіканська рятувально-водолазна служба подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з постановою нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повністю з'ясовані обставини справи та не доведені обставини, що мають значення для розгляду справи. Апелянт вважає, що відповідач не брав на себе відповідальність за майно ОСОБА_1., оскільки акту прийому на збереження гідромотоциклу не складалося, відсутні і документи, що підтверджують передачу гідромотоциклу відповідачу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2 та представника відповідача Бєлої Л.Л., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2001 року у селищі Рибаче міста Алушти АР Крим відбувся нещасний випадок на воді, а саме: наїзд гідромотоцикла на водний велосипед, в наслідок чого загибла ОСОБА_3
З місця події робітниками Алуштинського міського відділу міліції були вилучені гідромотоцикл УКФ 1036 та катамаран УКЯ 3133 MB 190 для залучення, як речових доказів, до матеріалів кримінальної справи.
Гідромотоцикл, власником якого згідно наданих документів є позивач, був переданий під охорону начальнику Рибачевської рятувальній станції Кузьменко Н.С. (а.с. З зворот), де й знаходився у закритій кімнаті приміщення станції в селищі Рибаче.
Дані про те, що Кузьменко Н.С. відмовився від прийняття під охорону спірного майна суду не надано.
21 травня 2002 року по кримінальній справі був ухвалений вирок, в якому питання щодо речових доказів не було вирішено.
Відповідно до положень статей 416,418,419,424,440 ЦК України (1963 року):
· охоронець зобов'язаний вжити всіх заходів необхідних для збереження майна;
· організація, що здійснює схов в силу своєї діяльності, звільняється від відповідальності за втрату, нестачу і пошкодження майна, викликаних непереборною силою;
· за втрату і нестачу майна охоронець відповідає у розмірі вартості втраченого майна або майна, якого не вистачає, якщо при здачі майна на схов була зроблена оцінка цього майна, відповідальність охоронця обмежується сумою оцінки, коли не доведено, що дійсна вартість пошкодженого, втраченого майна, або майна, якого не вистачає, перевищує цю суму;
· правила про договір схову застосовуються також до випадків, коли схов здійснюється на підставі інших договорів або в силу вказівок закону;
· шкода заподіяна майну громадянина підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, в повному обсязі. Той хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
В зв'язку з тим, що службовою особою Кримської республіканської рятувально-водолазної служби не було належним чином забезпечене збереження майна, яке належить позивачу, суд обґрунтовано притяг відповідача до відповідальності за втрату майна в сумі 21320 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону і підтверджуються достовірними доказами.Додаткових доказів, що мають відношення до справи і спростовують висновки суду в цій частині відповідач згідно положень ст. 10 ЦПК України не надав.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, про те, що зазначені обставини не відповідають дійсності і позивачем не доведені, не обґрунтовані, оскільки спростовуються наведеними вище доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Порядок вилучення та зберігання речових доказів з кримінальних справ та дотримання вимог відповідної Інструкції з цього питання при розгляді цивільної справи судом першої інстанції не досліджувалися, тому що знаходяться за межами вимог ОСОБА_1. і доказів про те, що мали місце порушення з боку слідчих органів при вирішенні питань, пов'язаних з вилученням та передачею речових доказів по вказаній кримінальній справі, компетентним органом не встановлено.
Не надано відповідачем доказів і про те, що він або його структурний підрозділ зверталися до органів внутрішніх справ в зв'язку із зникненням спірного майна.
В той же час колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди не обґрунтованими, оскільки позивач згідно зі ст. 30 ЦПК України (1963 року) не надав доказів на підтвердження своїх вимог як по суті, так і по сумі позову, тому рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з постановою нового рішення про відмову ОСОБА_1. в позові про відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 314, статтями 303,309, 313, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби задовольнити частково.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2006 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Кримської республіканської рятувально-водолазної служби про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень і постановити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1. в позові. В іншій частині рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2006 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України у двохмісячний строк з дня набрання ним законної сили.