Справа № 2-103/11

РІШЕННЯ

іменем України

          7 квітня 2011 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарі Прохоровій О.О.,

з участю:

представника позивача Носовця В.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за  позовною заявою публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

У січні 2011 року до суду звернулося  ПАТ  «ВіЕйБі Банк» з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 11047 гривень 91 копійка та судових витрат на суму 320 гривень 87 копійок. Позивач зазначав, що з відповідачем 03.04.2008 р. було укладено кредитний договір № 126/22  і надано кредит на споживчі цілі на суму 10000 гривень з процентною ставкою 24 % річних на строк до 01.04.2011 р.. Однак відповідач умови кредитного договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 25.12.2010 р. має заборгованість перед позивачем на зазначену суму.

          У судовому засідання відповідач позов визнала повністю, пославшись на те, що негативні економічні зміни та погіршення матеріального становища перешкодили їй виконати умови договору та повернути кредит.

Представник позивача  просив позов задовольнити, посилаючись на те, що на підставі укладеного з відповідачем кредитного договору їй було надані кредитні кошти, які вона не повернула і не сплатила проценти за користування ними. При складенні позовної заяви були допущені описки у посиланні на дату кредитного договору, повернення кредиту та суму кредиту, зазначених у кредитному договорі.

          Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», - правонаступником якого з ПАТ «ВіЕйБі Банк», - позивачем у справі та ОСОБА_2, - відповідачем у справі, було укладено кредитний договір № 126/21 від 10 грудня 2007 року, копія якого долучена до справи. Відповідно до п. 1.1.-1.4. кредитного договору позивач (банк) надав відповідачеві (позичальник) кредит у розмірі 12000 гривень на споживчі потреби на строк по 10 грудня 2010 року. За користування кредитним  коштами встановлено плату в розмірі 24 проценти річних.  За умовами п. 2.1.2. кредитного договору кредит надається однією сумою в безготівковій формі шляхом дебетування позичкового рахунку позичальника та перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на картковий рахунок позичальника, відкритий банком. Згідно п. 2.3.2. кредитного договору розрахунок процентів за користування грошима здійснюється у валюті кредиту щомісячно в день сплати, який визначений  графіку, наведеному у додатку № 1 до кредитного договору, яка є невід’ємною частиною договору.  Відповідно до п. 2.4.1. кредитного договору позичальник зобов’язаний  щомісячно до дати, встановленої у графіку, поповнювати свій поточний рахунок у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших сум чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів, встановлених у графіку. Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених п. 3.3. (крім п.п. 3.3.2. та 3.3.3.) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми кредиту, зазначеного в п. 1.1. цього договору. Згідно п. 4.3. за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 25% від суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів, строк сплати яких настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов’язання  мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          З матеріалів справи вбачається, що банк, - позивач у справі, свої зобов’язання за кредитним договором виконав, що не заперечує відповідач.

Не заперечувала відповідач у судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, що позичальник, - відповідач у справі, свої зобов’язання за кредитним договором протягом встановленого ним строку виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення платежів по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом і комісії за обслуговування кредиту, у зв’язку з чим банком нараховано неустойку.

          Загальний розмір заборгованості на суму 20 087 гривень 2 копійки, у т.ч.: кредит -11 047,91 грн.; відсотки –6 997,36 грн.; плата за пропуск платежів –2 041,75 грн.  підтверджується обгрунтованим розрахунком заборгованості станом на 15.12.2010 р., доданим до позовної заяви, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України  судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно розміру задоволених вимог.

          Керуючись ст. 209, 213-215  ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк 20 087 гривень 2 копійки боргу за кредитним договором, 320 гривень 87 копійок судових витрат, всього 20 407 гривень 89 копійок.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя:   А. С. Орел