АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2011 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Гірняк Л.А., Плавич Н.Д.
при секретарі – Бжассо В.В.
за участі представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2010 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, -
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року позивач звернувся із позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 27 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 70 000 грн. строком до 24 грудня 2012 року зі сплатою 19 % річних. У цей же день між сторонами були укладені договори застави належних відповідачам автомобілів: Камаз 5320, 1983 р.в., р/н НОМЕР_2; Камаз 55111, 1991р.в., р/н НОМЕР_1; передано Банку заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № 373МІZ від 27.12.2007р.
ОСОБА_3 не виконав зобов’язань за кредитним договором і гроші не повернув.
Тому, позивач просив суд:
- на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 68893.03 грн., передати в заклад Банку шляхом вилучення у відповідачів заставного майна та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та звернути стягнення на майно, яке зазначене в договорі застави № 373МІZ від 27.12.2007 року шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця, стягнути з відповідачів 688.93 грн. державного мита та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(а.с.1-18, 24-25)
Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2010 року позовні вимоги задоволені:
- передано в заклад Банку шляхом вилучення у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заставного майна: Камаз 5320, 1983 р.в., р/н НОМЕР_2; Камаз 55111, 1991р.в., р/н НОМЕР_1; передано Банку заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № 373МІZ від 27.12.2007р.;
- в рахунок погашення заборгованості на суму 75574.09 грн. звернуто стягнення на вищевказане заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям автомобілів з реєстрації в органах ДАІ, надання Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу;
- стягнуто солідарно із відповідачів на користь Банку 688.93 грн. державного мита, 250 грн. витрат на ІТЗ.(а.с. 30)
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 червня 2011 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.(а.с. 42-43)
В апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_1 посилався на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що він укладав договір поруки за кредитними зобов’язаннями ОСОБА_3 та цим договором поруки не передбачена його відповідальність належним йому майном(автомобілем). Договір залога транспортного засобу укладений між Банком та ОСОБА_1 внаслідок введення останнього в оману.(а.с. 49-55)
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Інші особи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази.(а.с.79-80,84-85 )
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 70 000 грн. строком до 24 грудня 2012 року зі сплатою 19 % річних. У цей же день між сторонами був укладений договори застави належних відповідачам автомобілів: Камаз 5320, 1983 р.в., р/н НОМЕР_2; Камаз 55111, 1991р.в., р/н НОМЕР_1; та холодильника SAMSUNG, 2007 р.в., передано Банку заставлене майно, яке зазначено в договорі застави № 373МІZ від 27.12.2007р.(а.с. 6-14)
Предметом заявленого позову є передача в заклад Банку та звернення стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця зі зняттям автомобілів з реєстрації в органах ДАІ, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.(а.с. 1-3)
За вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 589 ЦК України та ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII "Про заставу" установлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, а також виникнення, оприлюднення, реалізації прав юридичних та фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-ІV.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно до вимог ст.ст. 11, 24, 25 цього Закону від 18.11.2003 № 1255-ІV( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Статтею 26 цього Закону визначено перелік позасудових способів стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких визначено продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах( п. 2 ч. 1 ст. 26 цього Закону).
У порушення вищезазначених норм права суд першої інстанції надав право Банку продати автомобілі та холодильник від імені відповідачів тим самим фактично видав доручення Банку від імені позичальника на реалізацію майна, що не входить до повноваження суду.
Звертаючи стягнення на заставлене майно, не дав правової оцінки співмірності визначеної Банком суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого рухомого майна, не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи.
Звернувши стягнення на суму заборгованості в розмірі 75574.09 грн., суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, за якими в позовній заяві позивач просив звернути стягнення на заставлене майно на суму 68893.03 грн., з яких 61710.74 грн. заборгованості за кредитом, 3637.64 грн. заборгованості за процентами, 25.93 грн. пені, 250 грн. та 3268.72 грн. штрафу.(а.с. 1-3)
Доказів виконання вищенаведених вимог та витягу з Державного реєстру письмових повідомлень всіх обтяжувачів, позивач до суду не надав, не встановлено таких і судом апеляційної інстанції. При цьому, колегія суддів враховує, що позивач був повідомлений, проте його представник двічі не з’явився в судове засідання, а таке рішення не позбавляє його права заявляти вимоги про звернення стягнення на заставлене майно.(а.с. 76, 84)
Тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду, а тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2010 року скасувати, ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про передачу в заклад Банку та звернення стягнення на заставлене майно шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені Заставодавця зі зняттям автомобілів з обліку, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області: Б.Б.Левенець
Л.А.Гірняк
Н.Д.Плавич