РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" лютого 2012 р. Справа № 14/181
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
суддя Дужич С.П. ,
суддя Саврій В.А.
при секретарі Сільман А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 ( довіреність № 367 від 28.12.2011 р. )
відповідача - не з'явився
від ДВС- не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.12.11 р. у справі № 14/181
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
до Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство"
за участю Відділу ДВС Острозького районного управління юстиції
про стягнення завданих збитків у розмірі 1 423 305 грн. 01 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (надалі - Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-6) до Публічного акціонерного товариства "Острозьке хлібоприймальне підприємство" (надалі –Відповідач) про стягнення з Відповідача збитків, завданих втратою зерна в розмірі 1 423 305 грн. 01 коп..
Рішенням господарського суду Рівненської області від 2 лютого 2011 року (т. 1, а.с. 132-134), з підстав, вказаних в цьому рішенні, в позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 червня 2011 року (т. 2, а.с. 101-109), рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги Позивача задоволені.
На виконання вищевказаної постанови господарським судом Рівненської області видано наказ № 14/181 від 21.07.2011р. про стягнення з відповідача на користь Позивача 1 444 890 грн. 59 коп.
18 листопада 2011 року позивач звернувся до господарського суду з скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції, вчинені ним при здійсненні виконавчого провадження по виконанню вищевказаного наказу господарського суду Рівненської області про стягнення з відповідача на користь Позивача 1 444 890 грн. 59 коп.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 23 грудня 2011 року (т. 2, а.с. 176-180) відмовлено в задоволенні скарги позивача на дії Відділу ДВС Острозького районного управління юстиції, вчиненні останнім при виконанні наказу від 21 липня 2011 року № 14/181.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована наступним.
16 серпня 2011р. відділом ДВС Острозького РУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження про стягнення з відповідача заборгованості на користь позивача на підставі ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 8/28 від 08.09.2010 р. про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.09.2010 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача.
Господарський суд першої інстанції зазначає, що останній день звернення з кредиторськими вимогами до боржника –20.06.2011р.
21 червня 2011 року позивач звернувся до суду із заявою про визнання його кредиторських вимог до боржника в розмірі 1 423 305 грн. 01 коп. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Місцевим судом встановлено, що оскільки боржник відвантажив лише частину зерна, позивач звернувся із заявою про визнання кредиторськими вимог, які становлять 1 423 305,01 грн. збитків за втрату ячменя.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції вважає, що вимоги позивача виникли до порушення справи про банкрутство і, відповідно, є конкурсними, а відтак дії Відділу державної виконавчої служби Острозького районного управління юстиції в частині винесення постанови від 16.08.2011р. про зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 21.07.2011р. № 14/181 про стягнення з Відповідача заборгованості на користь Позивача є правомірними. При цьому суд звертає увагу на момент виникнення грошового зобов'язання боржника перед кредитором, яким, зокрема, є момент укладення правочину.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції позивач, звернувся з апеляційною скаргою (т. 2, а.с. 193-198) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 23 грудня 2011 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу позивача від 15 листопада 2011 року та визнати протиправними дії в.о. начальника відділу ДВС Острозького РУЮ Дем’янчук Н.В. під час винесення постанови від 16.08.2011р.; визнати незаконною постанову від 16.08.2011р.; скасувати постанову від 16.08.2011р.
Позивач вважає, що ухвалу суду першої інстанції прийнято за неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 104 ГПК України вона підлягає скасуванню.
Апелянт наголошує на тому, що обставинами, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. При цьому апелянт звертає увагу суду на те, що його вимоги виникли на підставі судового рішення, яке набрало законної сили 22.06.11р., тобто після порушення справи про банкрутство, а відтак є поточними, на яких дія мораторію не поширюється, а тому зупинення виконавчого провадження органом ДВС є неправомірним.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Не погоджуючись з доводами викладеними в апеляційній скарзі, відділ ДВС подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає, що вона не підлягає задоволенню, а підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
В судове засідання представники відповідача та відділу ДВС не з’явились. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач та відділ ДВС повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2, а.с. 230-231).
Водночас, від відділу ДВС надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника ДВС (т. 2, а.с. 235-236).
Від Відповідача жодних клопотань щодо відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та відділу ДВС.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.
22 червня 2011 р. за результатами апеляційного провадження Рівненським апеляційним господарським судом була винесена постанова по даній справі, на виконання якої 21.07.2011р. господарським судом Рівненської області видано наказ № 14/181 про стягнення з відповідача на користь позивача 1 444 890, 59 грн..
8 серпня 2011 року в. о. начальника відділу ДВС Острозького РУЮ Дем'янчук Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача та надано семиденний термін боржнику для добровільного виконання рішення суду.
У зв’язку з тим, що на виконанні у відділі ДВС знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення боргів з відповідача на загальну суму 8 549 435 грн. 97 коп., вказане виконавче провадження було приєднано до зведеного.
16 серпня 2011р. відділом ДВС Острозького РУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження про стягнення з відповідача заборгованості на користь Позивача, у зв’язку з тим, що ухвалою господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 8/28 від 08.09.2010 р. про банкрутство відповідача.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.
А відтак під час розгляду правомірності дій ДВС при винесенні постави про зупинення виконавчого провадження підлягає дослідженню питання, чи на вимогу стягувача (в даному випадку скаржника) поширюється дія мораторію.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.09.2010р. за заявою кредиторів ТОВ "Світ кормів", ПП "Експортер", ТзОВ "Поліський виробничо експериментальний завод", Споживчого товариства "УТФ" порушено справу № 8/28 про банкрутство ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" на загальних підставах.
20.05.2011р. в газеті "Урядовий кур’єр" № 90 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство".
ТОВ "Нібулон" 24.06.2011 р. в справі про банкрутство звернулося із заявою про визнання його кредитором боржника з грошовими вимогами в сумі 1 423 305,01 грн. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. у визнанні ТОВ "Нібулон" кредитором у справі № 8/28 з грошовими вимогами до ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що грошові вимоги в сумі 1 423 305,01 грн. у ТОВ "Нібулон" до боржника (ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство") виникли до дня порушення у справі про банкрутство цього боржника, що підтверджується: договором поставки № 200/2007 від 03.10.07р. з додатком № 1 від 01.10.07р., договором № 51 про відповідальне зберігання зерна від 03.10.07р. з додатками № 1, № 2 від 08.01.08р., № 3 від 01.06.08р., листами № 4900/1-47 від 02.07.08р., № 5898/1-4-7 від 31.07.08р., № 6041/34 від 04.07.09р., № 6839/34 від 30.07.09р., № 2099/02-34 від 26.02.10р., № 01-02/41 від 09.03.2010р., № 148 від 15.04.10р., № 164 від 27.04.10р., № 5699/02-26 від 19.05.2010р., вимогою про відшкодування збитків від 25.10.2010р., № 12529/01-27, розрахунком завданих збитків, тобто заявник за вказаною вимогою є конкурсним кредитором і зобов'язаний був подати заяву до суду з зазначеною вимогою до 20.06.2011р.
Згідно відмітки відділу канцелярії господарського суду Рівненської області заява ТОВ сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" від 20.06.11р. про грошові вимоги до ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" надійшла до суду 24.06.2011р., а була відправлена згідно відбитку штампу поштового зв'язку 21.06.11р., тобто з пропуском строку встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В судовому засіданні у представника апелянта з’ясовано, що грошові вимоги ТОВ "Нібулон" у даній справі та вимоги, з якими останній звертався у справі про банкрутство, є аналогічними.
У зв’язку з цим суд робить висновок, що станом на 21.06.2011р. ТОВ "Нібулон" звертався, вважаючи себе конкурсним кредитором, у справі про банкрутство з вимогами у розмірі 1 423 305,01 грн., що складає вартість неповернутого переданого на зберігання ПАТ "Острозьке хлібоприймальне підприємство" зерна ячменю.
Постанова від 22.08.2011р. Рівненського апеляційного господарського суду залишена без змін постановою Вищого господарського суду у справі № 8/28 від 15.11.2011р. При цьому Вищим господарським судом звернуто увагу, що необхідним для з’ясування статусу кредитора в процедурі банкрутства є визначення моменту виникнення грошового зобов’язання боржника перед кредитором, яким є зокрема момент укладення правочину.
Скаржник, обґрунтовуючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, стверджує, що його вимоги до боржника на суму 1 423 305,01 грн. виникли на підставі судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили 22.06.2011р., тобто після порушення справи про банкрутство, а тому їх слід вважати поточними.
Разом з тим дане твердження апелянта спростовується судовими рішеннями у справі про банкрутство при розгляді кредиторської заяви ТОВ "Нібулон", які у відповідності до ст. 35 ГПК України слід вважати преюдиційними при встановленні факту статусу кредитора.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
А відтак, враховуючи, що вимоги ТОВ "Нібулон" виникли з договору поставки № 200/2007 від 03.10.07р. та договору № 51 про відповідальне зберігання зерна від 03.10.07р., беручи до уваги факти, встановлені судовими рішеннями у справі про банкрутство, суд вважає, що вимоги ТОВ "Нібулон" в сумі 1 423 305,01 грн. слід вважати грошовими та такими, що виникли до порушення справи про банкрутство, у зв’язку з чим на них поширюється дія мораторію, введеного ухвалою від 08.09.2010р. у справі № 8/28.
Беручи до уваги вимоги п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, суд вважає дії відділу ДВС з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження правомірними, а постанову від 16.08.2011р. законною.
Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.12.11 р. у справі № 14/81 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Вих.№ 01-12/3514/12
- Номер:
- Опис: про стягнення боргу 246 330,04 грн
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 14/181
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Бучинська Г.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.11.2015
- Дата етапу: 16.12.2015
- Номер:
- Опис: зміну умов договору оренди землі,
- Тип справи: Позовна заява, подана прокурором
- Номер справи: 14/181
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Бучинська Г.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.03.2010
- Дата етапу: 16.04.2010
- Номер:
- Опис: стягнення 5 234,26 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 14/181
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Бучинська Г.Б.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 08.10.2008
- Дата етапу: 25.02.2009