Справа № 22ц-0590/4064/12 головуючий в I інстанції Олещенко Л.Б. Категорія 24 суддя доповідач Никифоряк Л.П.
__________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.
Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.
при секретарі судового засідання Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 31 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії
та зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:
09 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відкритого /публічного/ акціонерного товариства «Донецькобленерго» /надалі Товариство/ щодо нарахування на підставі акту перевірки вартості електроенергії та просив зобов’язати Товариство скасувати акти та рішення з цього приводу, також просив зобов’язати зарахувати сплачені позивачем кошти в рахунок майбутніх платежів та зобов’язати встановити прилад обліку електроенергії.
В подальшому позивач також заявив позовні вимоги до працівників Товариства ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та просив визнати дії посадових осіб Товариства, які прийняли рішення за результатами розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією неправомірними та скасувати акт порушення, акт-вимогу та рішення.
Товариство не погодилося з позовними вимогами та 31 березня 2011 року звернулося із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості донарахованої електроенергії необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 114483,64 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 31 серпня 2011 року в позові ОСОБА_1 відмовлено, та задоволено зустрічний позов Товариства на користь якого з ОСОБА_1 стягнуто вартість донарахованої електроенергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією в розмірі 114483,64 грн. та судовий збір.
З таким рішенням суду не погодився позивач, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове яким його позов задовольнити, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовані обставини що мають значення для справи, та безпідставно відмовлено в допиті свідків про яких просив позивач і не призначено експертиз за клопотанням останнього, також порушення процесуальних норм полягало в тому що суд прийняв зустрічний позов. Також, відповідно до апеляційної скарги, судом не враховано того, що перевірка дотримання правил користування електричною енергією у споживача здійснювалась з грубими порушеннями, сам факт порушення належним чином не зафіксовано та не підтверджено.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Товариства, за відсутності позивача ОСОБА_1 повідомленого про час та місце судового розгляду телефонограмою, та за відсутності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії в приміщенні по вулиці Одеській 2/а в м. Донецьку з яким укладено договір про постачання електроенергії, та за вказаною адресою 28 грудня 2010 року складено акт про порушення правил користування електричною енергією для населення, відповідно до якого нарахована до сплати позивачу заборгованість за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію, та суд, виходячи з того, що дії працівників Товариства щодо складання акту та нарахування збитків були правомірними і здійснені у відповідності до чинного законодавства в задоволенні позовних вимог відмовив та задовольнив зустрічний позов і стягнув з ОСОБА_1 нараховані за актом на підставі методики суми в розмірі 114483,64грн.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини щодо користування електроенергією.
Законом України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником та споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України /стаття 26 Закону/.
Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999року /надалі Правила/, визначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Та, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт /пункт 53 Правил/.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що акт № 035283 від 28.12.2010 року на який позивач посилалася як на підставу своїх вимог, в якому зафіксовано порушення яке полягало в діях з метою зниження показників засобу обліку електроенергії, та акту складений на ім’я ОСОБА_1 за його участі, містить підпис споживача, який отримав копію акту та підписи представників енергопостачальника.

Отже, працівники Товариства діяли згідно вимог законодавства, яким передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем, один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника та споживач має право внести до акта свої зауваження /пункт 53 Правил/.

З огляду на що, суд дійшов вірного висновку, що Товариством підтверджено існування порушення правил користування електричною енергією та надано належні докази в підтвердження факту споживання електричної енергії без приладів обліку, зокрема факт порушення підтверджено договором про постачання електроенергії № 5840 від 21 березня 2007 року, укладеного між Товариством та ОСОБА_1, відповідно до якого на споживача покладено відповідальність по сплаті Постачальнику вартості недорахованої електроенергії унаслідок порушення Правил /а.с. 6-11/.

Разом з тим факт порушення Правил зафіксовано та підтверджено актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку до 1кВ № 090891 від 26 січня 2010 року та актом про пломбування та здачу пломб і засобів обліку на збереження № 112411 від 26 січня 2010 року із яких вбачається, що у споживача ОСОБА_1 за адресою вулиця Одеська 2а в м. Донецьку здійснено перевірку та опломбовано лічильник Тип НІК 2301АПЗ № 0319366.

У той же час, згідно акту № 6 проведення експертизи лічильника електроенергії від 21 січня 2011 року в присутності споживача ОСОБА_1 здійснено перевірку лічильника Тип НІК 2301АПЗ № 0319366, який було направлено на експертизу актом-повідомленням від 28 грудня 2010 року складеного на підставі акту перевірки № 035283 від 28.12.2010 року, та за результатами дослідження експерти дійшли висновку, що споживачем здійснювалось заниження показників лічильника електроенергії через втручання в роботу лічильника шляхом зупинки лічильного механізму зовнішньою дією постійного магніту /а.с. 55-56/. При цьому судом враховано, що ОСОБА_1 частково з актом експертизи не погодився стверджуючи, що постійний магніт йому не належав та він його не використовував, однак жодних доказів в підтвердження своїх заперечень не надав.

З огляду на викладене судом обґрунтовано на підставі наявних у справі належних та допустимих доказів установлено, що ОСОБА_1 безобліково споживав електричну енергію, з огляду на що, на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, була нарахована вартість безобліково спожитої електроенергії за період з 28 червня 2010 року по 28 грудня 2010 року в розмірі 114483,64 грн., що підтверджений відповідним розрахунком /а.с. 56-57, 144/.

Разом з тим, в судовому засіданні не знайшли підтвердження обставини, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які би призвели до неправильного вирішення справи, при цьому апеляційний суд враховує положення частин 3 ст. 309 ЦПК України, згідно якої порушення норм процесуального права можуть бути підставою для зміни рішення суду першої інстанції або його скасування та ухвалення нового, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду є вичерпними, зроблені у відповідності та на підставі матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, в частині яка була предметом оскарження, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 31 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: