ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/1045/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
06 березня 2012 року прокурор Калинівського району Вінницької області в інтересах держави в особі Козятинської об’єднаної державної податкової інспекці Вінницької області (далі – Козятинська ОДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1) заборгованість з орендної плати за землю, яка станом на 31.12.2011 року становить 2776,63 грн. і виникла у результаті проведених нарахувань на підставі поданих відповідачем податкових декларацій від 02.04.2010 року та 31.01.2011 року.
Позивача у судове засідання на виклик суду не з'явився та 28.03.2012 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно із ч.4 ст. 122 КАС України.
Відповідач у судове засідання на виклик суду не з’явився, а надіслані йому повідомлення повернулися із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Судом перевірено адресу, на яку направлялися судові виклики, та встановлено, що вона повністю співпадає з тією, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також у довідці про взяття відповідача на облік платником податків.
Частиною 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно із ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів, суд вважає можливим провести розгляд і вирішення справи у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений прокурором адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_2 починаючи з 04.04.2003 року перебуває на обліку в Козятиській ОДПІ (Калинівське відділення) як платник податків, що підтверджується довідкою № 429 від 18.11.2011 року (а.с. 4).
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, передбачених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або в уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно із п. 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
02.04.2010 року відповідачем подано податкові декларації з плати за землю, якими самостійно визначено суму податкового зобов'язання з цього виду податку у розмірі 924,05 грн. на 2009 рік та у розмірі 953,86 грн. на 2010 рік.
Крім того, на підставі поданої ним податкової декларації від 31.01.2011 року, відповідачем визначено податкове зобов'язання з даного виду податку в сумі 1198,53 грн. на 2011 рік.
Згідно із даними облікової картки платника податків починаючи з квітня 2010 року у ФОП ОСОБА_2 виник податковий борг у зв’язку із несплатою в повному обсязі узгодженого грошового зобов’язання.
13.12.2010 року Козятинською ОДПІ на підставі ст. 59 ПК України відповідачу направлено податкову вимогу № 1/6 від 13.12.10 року про сплату грошового боргу за погодженими податковими зобов’язаннями в сумі 794,90 грн. Дана вимога отримана ФОП ОСОБА_1 23.12.2010 року, про що свідчить його розписка поштовому відправленні, однак залишена ним без виконання (а.с. 5).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Станом на 31.12.2011 року за ФОП ОСОБА_1 як платником податків рахується непогашений податковий борг з орендної плати за землю державної та комунальної власності в сумі 2776,63 грн., який на час розгляду справи судом залишається не сплаченим, що підтверджується даними особової картки платника податку.
Статтею 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.
Згідно із п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Положеннями пункту 95.4 статті передбачено право органу державної податкової служби на підставі рішення суду стягувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, кошти в рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 2776 (дві тисячі сімсот сімдесят шість) грн. 63 коп. за рахунок коштів у банках, обслуговуючих даного платника податків, та належної йому готівки.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало Павло Ігорович