АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Копія:
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2011р. м.Одеса
Колегія судової палати апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого Градовського Ю.М.
суддів: Суворова О.В.
Черевко П.М.
при секретарі Ксендзюк І.А.
розглянувши в м. Одесі у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду м.Одеси від 21 жовтня 2009р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною діяльність, зобов’язання виплачувати пенсію,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ) про визнання неправомірною діяльність, зобов’язання виплачувати пенсію.
Обґрунтовуючи свої вимоги,ОСОБА_2 вказував, що у зв’язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України №594 від 28 березня 2007 року "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в 2007 році", а також у зв’язку з Наказом Міністра оборони України №175 від 14 квітня 2007 року, підвищена 33,3 відсоткова премія, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року №829 "Про грошове забезпечення військовослужбовців", однак, відповідач відмовляє в здійсненні відповідного перерахунку та виплаті пенсії у належному розмірі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3481,92 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009р. у задоволені позову – відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач звільнений з військової служби і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 1.04.2007р. перерахунок пенсії позивачу з розрахунку 1764,89грн. не проводився. 28 березня 2007 року прийнята Постанова Кабінету Міністрів України №594 "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в 2007 році", якою передбачене право, зокрема, Міністра Оборони України, змінювати розміри отримуваної військовослужбовцями премії.
14 квітня 2007 року Міністр Оборони України видав Наказ №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України".
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Наказом Міністра Оборони України №175 "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" відповідним суб’єктам надається право підвищувати премії військовослужбовцям, а не встановлюється такий обов'язок, у зв’язку з чим, доводи позивача про те, що його пенсія підлягає перерахунку на підставі цього Наказу є необґрунтованими.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, п.1 Наказу Міністра Оборони України №175 від 04 квітня 2007 року "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України", розділу 34 Наказу Міністра Оборони України №75 від 05 березня 2001 року "Про затвердження Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України"
В апеляційній скарзі апелянт вказується, що рішення суду першої інстанції порушує його соціальні та правові гарантії, встановлені Конституцією України.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 Наказу Міністра Оборони України №175 від 04 квітня 2007 року "Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України" – з 01 січня 2007 року вводиться в дію граничні розміри премії, яка може бути виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної військової служби.
Граничний розмір премії встановлюється з урахуванням розмірів премії та в порядку, установленому розділом 34 Положення про порядок про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженого Наказом Міністра Оборони України №75 від 05 березня 2001 року.
Згідно пп.34.1 розділу 34 вказаного Положення - командири військових частин, начальники військових навчальних закладів, керівники установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи) за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах, виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини, й затверджується вищим командуванням.
Аналіз вищенаведених норм приводить до висновку, що виплата премії, граничний розмір якої встановлюється Наказом №175, не є обов'язковою навіть якщо кандидат на її отримання вніс особистий внесок у загальні результати служби, тим більш, не підлягають преміюванню військовослужбовці без особистого внеску у загальні результати служби.
Таким чином, доводи апелянта про обов'язкове підвищення премії військовослужбовцям на підставі Наказу №175 є необґрунтованим, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду м.Одеси від 21 жовтня 2009р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Суворов
П.М.Черевко
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Одеської області Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ