АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Артеменко І.А.
Суворова В.О.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2011р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області про скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2010р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області про скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що відповідно до наказу №59-ос від 7 жовтня 2010р. її було звільнено з посади головного спеціалісту відділу контролю послуг. При цьому засідання профкому з цього питання не проводилося, з наказом її не ознайомили, а тому вважає, що звільнення відбулося незаконно, з численними порушеннями її законних прав та інтересів. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2011р. позов задоволено частково, скасовано наказ Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 7 жовтня 2010р. за №59-ос щодо звільнення ОСОБА_2.
Поновлено ОСОБА_2 на роботі в Управлінні у справах захисту прав споживачів в Одеській області на посаді головного спеціалісту відділу контролю послуг.
Стягнуто з Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 8 жовтня 2010р. по 15 вересня 2011р. в сумі 24763,80грн., без врахування податків та обов’язкових платежів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати згідно з діючим законодавством.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі в Управлінні у справах захисту прав споживачів в Одеській області на посаді головного спеціаліста відділу контролю послуг та стягнення з Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми середнього заробітку за один місяць в розмірі 1786,66грн.
У задоволені решти частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на користь держави судовий збір в сумі 256,14грн та витрати на ІТЗ в сумі 120грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, постановити ухвалу, якою закрити провадження у справі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, провадження по справі закрити, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціалісту відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області. Наказом №59-ос від 7 жовтня 2010р. начальника управління позивачку звільнено з займаної посади за п.3 ст.40КзПП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї обов’язків. Враховуючи, що звільнення відбулось з порушенням діючого законодавства, суд вважав необхідним вимоги частково задовольнити, скасувати наказ №59-ос від 7 жовтня 2010р. про звільнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Відповідно до ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціалісту відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області. Відповідно до Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003р. Державний комітет є центральним органом виконавчої влади з спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а її працівники є державними службовцями. Таким чином, робота на посаді головного спеціалісту відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області є державною службою, а ОСОБА_2 є державним службовцем, оскільки прийняла присягу державного службовця та має 9 ранг.
Наказом №59-ос від 7жовтня 2010р. начальника управління ОСОБА_2 звільнено з займаної посади за п.3 ст.40КзПП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на неї обов’язків.
Маючи намір відновити порушенні права, ОСОБА_2 звернулась із позовними вимогами про поновлення її на посаді, та суд першої інстанції розглянув справу за правилами цивільного процесуального судочинства.
Між тим, відповідно до ч.2 п.2 ст.17КАС України юрисдикція адміністративних суддів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Оскільки ОСОБА_2 є державним службовцем 9 рангу, працювала на державній службі, питання щодо її звільнення підлягало розгляду за правилами адміністративного судочинства, а не за правилами цивільного процесуального Кодексу України.
Згідно ч.1 п. 1 ст.205ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 31 ЦПК України визначено, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі, оскільки зазначені позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав та помилково розглянув справу за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.309,310,315,319ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 вересня 2011р. скасувати.
Провадження по справі позовом ОСОБА_2 до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області про скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Суворов
І.А. Артеменко