АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Копія:
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Артеменко І.А.
Суворова В.О.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 травня 2011р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення боргу,-
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2011р. ОСОБА_3 (уточнюючи свої позовні вимоги) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про повернення боргу. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 15 червня 2010р. між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого відповідачка в строк до 1 серпня 2010р. зобов’язалася повернути 7500 доларів США. Проте узяті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконала. Посилаючись на вказані обставини позивач просить позов задовольнити.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 16 травня 2011р. позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у сумі 59625грн.
В іншій частині позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що в якості гарантії сплати коштів позивачу, ОСОБА_2 була складена розписка, згідно якої відповідачка зобов’язалася виплатити позивачу 7500 доларів США в строк до 1 серпня 2010р. (а.с.8).
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Відповідно до ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.309ЦПК України, рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 15 червня 2010р. ОСОБА_2 власноруч написала розписку відповідно до якої вона в строк до 1 серпня 2010р. зобов’язалася повернути ОСОБА_3 7500 доларів США. Проте узяті на себе зобов’язання ОСОБА_2 не виконала.
За правилами ст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або іншій документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
В поясненнях, які були надані в судовому засіданні апеляційної інстанції як позивач, так і відповідач підтвердили факт того, що раніше вони проживали однією родиною та мали спільну квартиру. Після припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 продала спільну квартиру, але частину грошей за продаж квартири, яка повинна була сплатити позивачу, а саме 7500 доларів США використала для придбання окремої квартири для ОСОБА_3, в якій він проживає у теперішній час.
Виходячи з пояснень сторін, судова колегія приходить до висновку що дійсно договір позики був укладений, проте не було факту передачі грошей від ОСОБА_2 до ОСОБА_3, як це передбачено нормами Цивільного кодексу України, а тому розписка є безгрошовою.
Окрім цього колегія суддів вважає, що відносини, які виникли між колишнім подружжям є сімейними та регулюються нормами Сімйного кодексу України.
Вирішуючи спір по суті щодо повернення боргу за договором позики, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки доказам не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність у ОСОБА_2 боргу у розмірі 7500 доларів США.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з вищенаведених підстав.
Враховуючи, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не має, судова колегія вважає необхідним відмовити йому у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.309,316,319ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 16 травня 2011р. - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення боргу – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Суворов
І.А. Артеменко
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Одеської області Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ