АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-5033/06 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Гончара О.С
суддів Маловічко С.В., Мануйлова Ю.С.
при секретарі Ткаченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від "30" травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Запорізькому районі Запорізької області (надалі ДПІ Запорізького району) про визнання угоди дійсною та визнання права власності на жилий будинок та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу недійсною та визнання права власності на жилий будинок, треті особи без самостійних вимог Запорізька районна державна нотаріальна контора та Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДПІ Запорізького району про визнання дійсною угоди купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, яку вона уклала в 16 серпня 1990 року з гр.ОСОБА_2 Угода нотаріально не посвідчувалась.ОСОБА_2 позивачеві було видано просту розписку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а ОСОБА_1 до теперішнього часу продовжувала проживати в спірному будинку. В зв'язку з тим, що виникла необхідність в оформленні приватизації земельної ділянки змушена звернутись до суду про визнання за нею права власності на спірний будинок. Відповідачем без будь-якого обгрунтування зазначила ДПІ Запорізького району.
Рішенням суду від 29 квітня 2003 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Але ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 жовтня 2005 року скасовано.1
22 грудня 2005 року ОСОБА_2 було подано зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому він просив визнати недійсною зазначену угоду і визнати за ним, як спадкоємцем право власності на спірний будинок.
Заочним рішенням суду від ЗО травня 2006 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Позов ОСОБА_2. задоволено, за ним визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування.
Ухвалою суду від 12 липня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
На зазначене рішення і ухвалу районного суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Дослідивши в засіданні апеляційного суду обставини справи, колегія суддів вважає, що
апеляція підлягає задоволенню. *
Згідно п.5 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно п.З ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув справу за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Вивченням справи встановлено, що справа призначалася до розгляду неодноразово, а саме 24.11.05р., 19.12.05р., 02.02.06р., 23.02.06р., 29.03.06р., 19.04.06р., 16.05.06р. та 30.05.06р.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 ЦПК України судова повістка про виклик до суду повинна бути вручена під розписку з таким розрахунком, щоб особа, яка викликається мала достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі у судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.
Як видно з матеріалів справи судову повістку про виклик в судове засідання на 16.05.06р. ОСОБА_1 отримала аж 17.05.06р. (а.с. 162). Щодо судового засідання 30.05.06р. матеріали справи взагалі не містять ніяких даних про вручення позивачеві ОСОБА_1 судової повістки.
Згідно ст. 224 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача , який належним чином повідомлений про дату і місце слухання справи, але в судове засідання не з'явився.
Отже постановляти заочне рішення за відсутності ОСОБА_1 за зустрічним позовом ОСОБА_2. суд не мав ніяких підстав.
Згідно ч.З ст. 169 ЦПК України суд залишає заяву буз розгляду у разі повторної неявки в судове засідання належно повідомленого про дату і місце слухання справи позивача.
Отже й залишати без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 суд також не мав ніяких правових підстав.
Більш того, відповідно до ст. 207 ЦПК України про залишення заяви без розгляду суд постановляє ухвалу.
В порушення вимог закону суд першої інстанції окремої ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду не виносив.
За таких обставин судова колегія не може визнати рішення суду законним і обґрунтованим, а тому вважає за необхідне його скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від "30" травня 2006 року по даній справі СКАСУВАТИ.
Направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий суддя О.С.Гончар
Судді Ю.С. Мануйлов
С.В. Маловічко