Справа №  22-590/08                                   Головуючий в суді 1 інст. Остапчук Л.В.

                                                                       Суддя доповідач                 Мельник Ю.М.

                                                                       УХВАЛА

                                                                  іменем України

            26 травня 2008 року                                                                        м. Рівне

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі

            головуючого -судді         Оніпко О.В.

            суддів                                 Мельника Ю.М. , Хилевича С.В.

            секретаря                            Іванової І.С.

            з участю апелянта             ОСОБА_3

            представника апелянта    ОСОБА_4.

            позивача                            ОСОБА_1.       

            представника відповідача ОСОБА_2 ,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_3  на рішення Рівненського районного суду від  23 грудня 2005 року  у справі за позовомОСОБА_1 до Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації, Великожитинської сільської ради про визнання права власності на гараж за набувальною давністю

    ВСТАНОВИЛА:

            У грудні 2005 року ОСОБА_1  звернувся в суд із  позовом  в якому вказував , що  із 1990 року він користується  збудованим ним гаражем № 318, який знаходиться в урочищі «Джерело»  вАДРЕСА_1 а тому просив визнати його право власності на вказаний гараж за набувальною давністю. Одночасно просив зобов»язати Рівненське ОБТІ зареєструвати право власності  позивача на цей гараж.

            Рішенням Рівненського районного суду від 23 грудня 2005 року  визнано право власностіОСОБА_1. на вказаний гараж та зобов»язано РОБТІ зареєструвати його право власності на цей гараж.

            У поданій до суду апеляційній скарзі ОСОБА_3. вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема  вказує, що ухваленим рішенням суд вирішив питання про права та обов»язки апелянта, не залучивши його до участі в справі , оскільки земельна ділянка , на якій знаходиться вказаний гараж перебуває на правах оренди у ОСОБА_3 Окрім того , судом не було враховано, що вказана земельна ділянка не відноситься до земель запасу Великожитинської сільської ради , а тому ця сільська рада не могла бути належним відповідачем. Також вказує, що  суд невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, оскільки стаття 344 ЦК України не підлягала застосуванню до них.

            Із зазначених підстав просив рішення суду 1 інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1. у задоволенні позову.

            В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3. та його представник , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просять її задовольнити у повному обсязі.

            Представник  Великожитинської сільської ради  підтримав апеляційну скаргу і вважає, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

            ОСОБА_1 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить її відхилити , а рішення місцевого суду залишити без зміни.

            Колегія суддів прийшла до висновку , що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково , а рішення суду 1 інстанції скасуванню із направленням справи на новий розгляд.

            Задовольняючи позов, суд 1 інстанції прийшов до висновку  про підставність позовних вимог ОСОБА_1, оскільки той  у 1990 році збудував гараж і більше 10 років відкрито і безперервно користувався цим гаражем, а відповідно до вимог ст. 344 ЦК України такі обставини дають підстави для визнання права власності на об»єкт нерухомості за правилами набувальної давності..

            Ухваливши таке рішення , суд 1 інстанції вирішив питання про права та обов»язки ОСОБА_3

            Відповідно до договору оренди від 1 жовтня 1998 року ( а. с. 27-28)  КСП «Зірка» передалоОСОБА_3. в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 2,06 га в с. Бармаки в урочищі «Джерело» для використання її під  автомобільну стоянку.

            Із матеріалів справи слідує, що спірний гараж знаходиться на земельній ділянці , яка перебуває у ОСОБА_3 на правах оренди.

            Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на об»єкт нерухомості , який знаходиться на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

            Колегія суддів прийшла до висновку , що суд 1 інстанції  визнавши право власностіОСОБА_1. на гараж, цим самим вирішив питання про права та обов»язки орендаря  земельної ділянки (ОСОБА_3).

            Згідно  ст.. 311 ЦПК України рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню із направленням  справи на новий розгляд у тому разі, коли суд вирішить питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі.           

За таких обставин оскаржуване рішення суду 1 інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду 1 інстанції на новий розгляд.

Керуючись  п.5 ч.1 ст.307 ,  п.4 ч.1 ст. 311 ,  ст.. 314 , 315,317 ЦПК України , колегія суддів

                                                           УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду від 23 грудня 2005 року задовольнити частково.

Рішення  Рівненського районного суду від 23 грудня 2005 року скасувати а справу направити до цього ж суду на новий розгляд у іншому складі суду.

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На протязі двох місяців із дня проголошення ухвали суду  на неї  безпосередньо до Верховного Суду України може бути подано касаційну скаргу.

Головуючий :

Судді: