УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11-649

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів :

вотьканича Ф.А. (головуючий), Животова г.О. та Симаченко Л.І., з участю прокурора Фрицюк в.в., та засудженого ОСОБА_1,

розглянув 11 жовтня 2006 року у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськраионного суду Закарпатської області від 27 липня 2006 року, яким засуджений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимий, громадянин України,

за ч.І ст.286 із застосуванням ст.75 КК України на один рік обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку та покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

питання про речові докази вирішено у відповідності до вимог ст.81 кпк України.

Як визнав місцевий суд, ОСОБА_1 16 березня 2004 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем ЗАЗ-11028 і рухаючись по автодорозі Мукачево-Ужгород в напрямку обласного центру, біля с.Глибоке Ужгородського району при обгоні автомобіля ВАЗ-21063 під керуванням ОСОБА_2, порушив пункти 11.4, 12.1 та підпункти "в" і "г" пункту 14.2 правил дорожнього руху, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху не переконавшись, що вона вільна від транспортних засобів, а побачивши легковий автомобіль "мерседес", що їхав у зустрічному напрямку, повернувся на свою смугу руху, де зіткнувся з автомобілем, який намагався обігнати. в результаті цієї дтп пасажирці легковика ЗАЗ ОСОБА_3  заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляції засудженого ОСОБА_1 порушено питання про скасування вироку і повернення справи до того ж місцевого суду на новий судовий розгляд внаслідок істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону допущених органами досудового слідства і судом, в результаті чого були зроблені висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт стверджує, що повторна комплексна автотехнічна експертиза № 348-1 здійснена експертом ковачем некомпетентним у сфері трасології, при її проведенні апелянт не був присутнім, з постановою про її призначення не був ознайомлений.окрім того, ні органи досудового слідства ні суд не допитали пасажира його автомобіля - свідка ОСОБА_3, а з чотирьох свідків "обвинувачення" суд вислухав тільки одного - Татинця.

Апелянт стверджує, що він не виїжджав на смугу зустрічного руху, їхав прямо не здійснюючи ніяких маневрів, а попутний легковик ВАЗ, що рухався праворуч, з'їхав на його смугу руху і скоїв дтп.заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, та думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд визнає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Свідок ОСОБА_3 був допитаний органом досудового слідства (т.1 а.с.34), але з його показань видно, що в момент дтп він "дрімав" і нічого не бачив, за таких обставин ця особа не була внесена у список свідків, що підлягають виклику в суд, і ніхто з учасників процесу, в тому числі й ОСОБА_1, ніколи не порушували питання про допит ОСОБА_3.    3 вступної частини висновку № 348-1 Повтореної судової автотехнічної експертизи видно, що судовий експерт ндекц при УМВС України в закарпатській області ковач м.м. має відповідну освіту, кваліфікацію та стаж роботи судового експерта в галузях знань потрібних для проведення вищезазначеної експертизи.отже, твердження апелянта про некомпетентність вищезазначеного експерта є безпідставним та нічим не ствердженим присутність обвинуваченого при проведенні експертизи законом не передбачена, а постанову про призначення експертизи ухвалював місцевий суд в судовому засіданні, отже підсудний був ознайомлений із її змістом, мав право та можливість робити будь-які виписки з цього процесуального документу тощоз показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що обставин дтп вона не пам'ятає, знаходилась на задньому сидінні автомобіля яким керував ОСОБА_1, внаслідок аварії у неї була зламана ключиця. Ствердила, що перед зіткненням з легковиком ВАЗом ОСОБА_1 обігнав вантажівку камаз.водій КАМАЗа - свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що коли він рухався в напрямку Ужгорода в районі села Глибоке, його обігнав автомобіль ЗАЗ під керуванням ОСОБА_1 приблизно 100 км. на годину. Цей же транспортний засіб намагався обігнати й автомобіль ваз, виїхав на смугу зустрічного руху, але побачивши зустрічний легковик "мерседес" почав повертатись на свою смугу руху де й зіткнувся з ВАЗом. Автомобіль підсудного став некерованим і його розвернуло у зворотньому напрямку.

Такі ж показання на досудовому слідстві дали й свідки ОСОБА_5 -пасажир КАМАЗа, ОСОБА_2 - водій ВАЗа, та його пасажир - ОСОБА_6 протоколи їх допиту були оголошені судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.306 кпк України, після чого підсудний не заперечив проти закінчення судового слідства без допиту цих свідків в суді (т.2 а.с.105 - протокол судового засідання).

За таких обставин суд правильно визнав зазначені показання достовірними, враховуючи й те, що вони повністю співвідносяться з показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_4, даними протоколу огляду місця події та висновку повторної судової автотехнічної експертизи № 348-1 (т.2 а.с.83).

Згідно з цим висновком засуджений мав технічну можливість уникнути дтп шляхом гальмування із зупинкою з моменту виникнення небезпеки і повинен був діяти саме так, у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху.

З протоколу огляду місця події (т.1 а.с. 2-6) видно, що пошкодження транспортних засобів та розташування автомобілів на дорозі після їх зіткнення, відповідають показанням вищезазначених свідків про обставини дтп.

правильність зазначеного протоколу ствердили в судовому засіданні й поняті - свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Отже, висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.286 кк України, відповідають фактичним обставинам справи.

покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності до вимог ст.65 кк України і є справедливим.

керуючись ст.ст.365 та 366 кпк України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2006 року щодо нього - без зміни.