УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

5 вересня 2006 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого                                                    Меленчука B.C.

суддів                                                               Топалової В.В., Козлова О.М.

з участю прокурора                                        Галані І.В.

засудженого                                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апе­ляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 3 липня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 3 липня 2006 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Маріуполя Донецької області, громадянка Ук­раїни, не судима, не працює і не навчається, проживає в АДРЕСА_1

засуджена за частиною 1 статті 296 КК України до 6 місяців арешту, за частиною 1 статті 122 КК України до 1 року позбавлення волі, за частиною 3 статті 186 КК України до 4 років по­збавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом част­кового складання покарань остаточно призначене покарання у вигляді 4 років 6 місяців по­збавлення волі з відбуванням покарання у кримінально - виконавчій установі

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, судимий 3 липня 1996 року Орджонікідзе­вським районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 141 КК України до 2 років позбавлення волі,31 березня 1997року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за части­ною 2 статті 141 КК України до 4 років позбавлення волі,21 серп­ня 2001 року Іллічівськом районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 141 КК України до 3 років позбавлення волі, проживаючий в АДРЕСА_1

засуджений за частиною 3 статті 186 КК України до 6 років позбавлення волі, за частиною 304 КК України до 5 років позбавлення волі, за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточно призначене покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі_________________________________________

Справа №11-522/2006                                                                                                               Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Т.Б.

Категорія 186 ч З КК України                                                                                                 Доповідач Меленчук В.С.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, працюючий в ЗАТ «Азовелектросталь» ІНФОРМАЦІЯ_4, судимий 14 вересня 1999 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя за частиною 3 статті 81,46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконан­ня вироку на 2 роки,21 серпня 2001 року Іллічівськмим районним судом міста Маріуполя за частиною 2 статті 141, 43 УК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 31 березня 2004 року на 1 рік 2 місяці 27 днів, проживаючий в АДРЕСА_2

засуджений за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Відповідно до статті 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового при­єднання покарань приєднане покарання за вироком Іллічівського районного суду міста Марі­уполя від 21 серпня 2001 року у вигляді 1 місяця і остаточно призначене покарання у вигляді З років 1 місяця з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Вироком суду засуджена ОСОБА_2 визнана винною в тому, що вона 6 липня 2003 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території Іллічівського ринку, що на площі Левченка в Іллічівськом районі міста Маріуполя, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотиву явної неповаги до суспільства, у присутності сторонніх громадян, безпричинно, використовуючи нікчемний привід для вчинення хуліганських дій, стала настирливо приставати до раніше не­знайомої ОСОБА_4 і ображати її нецензурною сваркою, яка з метою запобігання конфлікту відійшла в сторону, після чого засуджена, продовжуючи хуліганські дії, догнала потерпілу і. діючи з особливою зухвалістю, нанесла потерпілій декілька ударів кулаком у область облич­чя, заподіявши потерпілій фізичну біль.

У цей час, до них підійшла ОСОБА_5 з вимаганням припинити хуліганські дії і повідомленням про виклик робітників міліції. У відповідь на це, засуджена ОСОБА_2, продовжуючи хуліганські дії, висловлюючись нецензурно на адресу ОСОБА_5, піді­брав дерев'яну палку, умисно, діючи з особливою зухвалістю, нанесла їй палкою декілька ударів по рукам та тулубу, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої ліктьової кістки зі зміщенням, підшкірній гематомі правої половини грудної клітини, закритого перелому 5-го ребра справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які не є небезпечними для життя у момент їх заподіяння, але є такими, що тягнуть тривалий розлад здоров'я.

Засуджена ОСОБА_2, маючи умисел на продовження хуліганських дій, у той же ж день, приблизно о 22 годині знову прибула на Іллічівський ринок, де підійшовши до поте­рпілої ОСОБА_4 і, продовжуючи хуліганство, діючи з особливою зухвалістю нанесла їй удар кулаком у обличчя, а потім схопила потерпілу за волосся і повалила її на асфальт і, утримуючи її за волосся, нанесла декілька ударі головою об асфальт, заподіявши фізичну біль, супроводжуючи свою дії нецензурними висловленнями. При цьому засуджена порвала на шиї потерпілої намисто з перлів, які таким чином привела їх у непридатність, тобто по­шкодила майно потерпілої, заподіявши матеріальну шкоду у сумі 300 гривень, а коли до них підійшов ОСОБА_6, засуджена нанесла йому два удари ногою по тулубу, заподіявши фі­зичну біль.

Таким чином, хуліганські дії засудженої ОСОБА_2 продовжувалися більш як одну годину, тривало та уперто не припинялися і були повторно припинені робітниками мі­ліції, які прибули на місце події.

Вона ж, 5 вересня 2004 року приблизно о 16 годині 30 хвилин у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою у групі з ОСОБА_1, який діяв повторно та особою, матеріали відносно якої виділені у окреме провадження у зв'язку з розшуком, з метою від­критої крадіжки чужого майна, прибули до будинку АДРЕСА_3, де, діючи узгоджено, шляхом вільного доступу через незамкнені вхідні двері проникли до приміщення будинку, яке належить потерпілій ОСОБА_7, яка у той час знаходилася в будинку і в її присутності, яка у силу свого хворого стану здоров'я не могла їм перешкодити, відкрито вкрали електронасос «БЦМ» вар­тістю 300 гривень, алюмінієві бідон ємністю 10 літрів вартістю 50 гривень та бак ємністю 20 літрів вартістю 10 гривень, алюмінієву каструлю вартістю 40 гривень та інше майно на зага­льну суму 760 гривень, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду.

При цьому, виходячи за межі домовленості, у ході вчинення відкритої крадіжки, за­стосували до потерпілої ОСОБА_7 погрози застосування насилля, яке не є небезпеч­ним для її життя та здоров'я, а також застосовували та насилля, висловлене у стисненні ру­ками шиї потерпілої, заподіявши їй фізичну біль.

Засуджений ОСОБА_1 30 серпня 2004 року приблизно о 00 годин 05 хвилин у стані алкогольного сп'яніння, повторно, за попередньою змовою групою осіб з особою, ма­теріали справи відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, з метою крадіжки чужого майна, шляхом злому замка вхідної двері, проникли у приміщення кіоску «Іллічівський караван» на території Іллічівського ринку Іллічівського району міста Маріупо­ля, звідки таємно вкрали чуже майно, належне агроцеху №18 ВАТ «Маріупольський металу­ргійний комбінат імені Ілліча», а саме: касовий апарат «ДАТЕКС МР-50» з блоком поста­чання вартістю 875 гривень, хліб, булочки, крупу, а всього на загальну суму 910 гривень 84 копійки, заподіявши агроцеху матеріальну шкоду на вказану суму, з місця події зникли.

Він же ж, 5 вересня 2004 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, з метою залучення у злочину діяльність неповнолітньої, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітньою, запропонував їй вчинити відкриту крадіжку чужо­го майна з проникненням у житло ОСОБА_7, таким чином порушив у неповнолітній бажання та рішучість на вчинення злочину, при обставинах вказаних вище, чим затягнув її у злочину діяльність.

Він же ж, 2 жовтня 2004 року приблизно о 23 годині у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з метою крадіжки чужого майна, через незачинені двері проник до приміщення са­раю на подвір'ї будинку АДРЕСА_4, звідки таємно вкрав 2 алюмінієві чашки з ваг загальною вартістю 20 гривень, алюмінієвий бідон вартістю 50 гривень, після чого проник через незачинені двері у примі­щення теплиці на тому ж подвір'ї, де таємно вкрав 3 алюмінієві каструлі загальною вартістю 30 гривень, а також з подвір'я алюмінієву трубу довжиною 6 метрів вартістю 100 гривень, а всього на загальну суму 200 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шко­ду на вказану суму, після чого з місця події зник.

Він же ж, 21 жовтня 2004 року приблизно о 00 годин 20 хвилин, у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з метою крадіжки чужого майна, через незачинені двері проник у при­міщення сараю на подвір'ї АДРЕСА_5, звідки таємно вкрав 7 курей загальною вартістю 350 гривень та мішок, який не є цінністю, заподіявши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зник.

Він же ж, 21 жовтня 2004 року у нічний час у стані алкогольного сп'яніння, повтор­но, з метою крадіжки чужого майна, через незачинені двері проник у приміщення сараю на подвір'ї будинку АДРЕСА_6, звідки таємно вкрав 3 гуся загальною вартістю 200 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_10 ма­теріальну шкоду на вказану суму, після чого з місця події зник.

Він же ж, 22 жовтня 2004 року приблизно о 21 годині у стані алкогольного сп'яніння, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, з метою краді­жки чужого майна, через вікно проник у будинок АДРЕСА_7, звідки таємно вкрали плиту чавуну з конфорками вартістю 100 гривень, 7 колосників для печі загальною вартістю 70 гривень, заслінку для пе­чі вартістю 20 гривень, одяг, ковдру, інструмент на загальну суму 460 гривень, заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_11 на вказану суму, після чого з місця події зник.

Засуджений ОСОБА_1 з вироком суду не погодився і подав апеляцію, в якій ставить питання про його зміну, посилаючись на те, що судом першої інстанції призна­чене занадто суворе покарання, а також за епізодом обвинувачення крадіжки майна у ОСОБА_7 неправильно кваліфіковані його дії за частиною 2 статті 186 КК України, які необхідно кваліфікувати за частиною 2 статті 185, 15 КК України.

Вважає, що обвинувачення за частиною 2 статті 186 КК України збудоване на дока­зах, здобутих з порушенням вимог процесуального закону, до нього та до його сестри засто­совувалися недозволені заходи ведення досудового слідства, тому ці докази не можуть буті покладені у основу обвинувачення відповідно до вимог статті 62 Конституції України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцію без задоволення, пояснення та останнє слово засудженого ОСОБА_1 про задо­волення його апеляції, перевіривши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляції, коле­гія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з таких під­став.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції в межах мож­ливого достатньо повно, об'єктивно та всебічно розглянув справу по суті, з'ясував усі обста­вини і дослідив докази, проаналізувавши і, надавши їм належну оцінку, вирішив питання про їх допустимість як доказів і цілком обгрунтовано поклав у основу обвинувального вироку, дійшовши вірного висновку про правильність кваліфікації дій і доведеності вини засуджено­го ОСОБА_1.

Вина засудженого ОСОБА_1 встановлена на фактичних обставинах справи, які узгоджуються з доказами по справі і об'єктивно підтверджується ними в їх сукупності, ви­кладеними у вироку та не викликають сумніву.

Виходячи з наведеного, твердження засудженого ОСОБА_1 про неправильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 187 КК України є безпідставними і не заслугову­ють на увагу.

Не заслуговують на увагу його і твердження про застосування до нього недозволе-них заходів ведення досудового слідства, оскільки ця заява перевірялася прокурором, за ре­зультатом чого прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справі відносно ро­бітників міліції, причетних до розслідування цієї справи, дійшовши висновку про відсутність у їх діях складу злочину і не оскаржене засудженими.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції міру пока­рання засудженому ОСОБА_1 призначена з урахуванням громадської небезпеки, харак­теру і ступеню вчиненого злочину, даних про його особу, а також пом'якшуючих і обтяжую­чих покарання обставин, що відповідає вимогам статті 65 КК України.

Таким чином, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляції засудже­ного ОСОБА_1 і зміни вироку суду першої інстанції.

Між тим, колегія судців вважає, що відповідно до частини 2 статті 365 КК України, тобто у відсутність апеляції засудженої ОСОБА_2, необхідно відносно неї змінити ви­рок в частині призначеного покарання.

Відповідно до статті 296 частини 1 КК України неповнолітня ОСОБА_2 засу­джена до 6 місяців арешту, що не відповідає вимогам статті 101 КК України, яка передбачає призначення покарання неповнолітнім у вигляді арешту строком від 15 до 45 діб.

Призначаючи покарання за даною статтею, суд першої інстанції допустив помилку, тому в цій частині вирок суду першої інстанції підлягає зміні у бік зменшення покарання до 30 діб арешту.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задово­лення.

Вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 3 липня 2006 року відносно засудженої ОСОБА_2 змінити і вважати її засудженою за частиною 1 статті 296 КК України до 30 діб арешту, за частиною 1 статті 122 КК України до 1 року позбавлен­ня волі, за частиною 3 статті 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі частині 1 статті 70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбав­лення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

В решті вирок залишити без зміни.