Справа №2-391/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 березня 2012 року            

                    Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Замфереско К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»про визнання кредитного договору від 12.08.2008 року недійсним, визнання неправомірними дій банку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»про визнання кредитного договору від 12.08.2008 року недійсним, визнання дій банку неправомірними.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що він в серпні 2008 року звернувся до філії відповідача для оформлення кредиту з метою здійснення неодноразової оплати товарів і послуг в торговельно-сервісних установах в розмірі 1200 гривень. Банком було йому запропоновано відкрити рахунок з використанням кредитної картки типу Віза Классік Універсальна, 30 днів пільгового періоду. Банком при видачі кредиту було спонукано його до складання встановленого зразка письмової заяви про оформлення та обслуговування кредитної картки. Як випливає із змісту п.4 такої заяви від 12.08.2008 року, договір між банком і ним складається з кількох невід’ємних документів, а саме заяви, пам’ятки клієнта, умов і правил надання банківських послуг, тарифів. При цьому відповідачем було безпідставно відмовлено йому в отриманні заяви та умов і правил надання банківських послуг. Таким чином банком було порушено вимоги законодавства щодо укладення правочину в письмовій формі та ще й створено обставини для виключного права щодо одностороннього тлумачення договору, а також для суттєвого обмеження його прав, що випливають в разі неналежного обслуговування виданої кредитної картки. Порушення вимог закону щодо укладення договору в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема ст.1055 ЦК України. Вважає, що відмова банку щодо ознайомлення його з умовами та правилами надання банківських послуг, а також ненадання йому цієї невід’ємної складової договору, є протиправною, недобросовісною і такою, що суперечить ч.3 ст.509 ЦК України. З огляду на зазначене, а також зважаючи на порушення банком імперативних вимог закону щодо обов’язковості для сторін обміну документами, в змісті яких зафіксовано правочин, за даним договором не було досягнуто його згоди за всіма істотними умовами та зобов’язаннями. Враховуючи вищенаведене, просить суд визнати протиправним ненадання відповідачем йому всіх складових договору кредиту від 12.08.2008 року, визнати вищевказаний договір недійсним, а умови договору несправедливими.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви. Просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що сторонами кредитного договору досягнуто згоди щодо усіх умов, такий укладено у письмовій формі, а відтак позовні вимоги є надуманими, а тому просить в їх задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Правочин може бути визнано судом недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч.1 ст.638, ст.1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Як вбачається з тексту укладеного між сторонами спору договору кредиту від 12.08.2008 року, такі умови договором передбачено.

Так, умовами п.4 заяви від 12.08.2008 року, на оформлення кредитної картки позивач погодився, що така заява з пам’яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Крім того у вказаній заяві позивач розписався за те, що він згідний з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, а отже вимоги про визнання неправомірними дій банку щодо ненадання даного документу є безпідставними.

Не підлягають до задоволення вимоги про визнання умов кредитного договору несправедливими, оскільки такого способу захисту порушеного права не передбачено чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 слід відмовити.     

Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, ст.ст.638,1054 ЦК України, суд   

в и р і ш и в :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Головуючий                                                                      А.Р.Курилець