ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "13" березня 2012 р.                                                                                    Справа № 6/95-8/165  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. –доповідач у справі

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

розглянувши

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові

на ухвалугосподарського суду Львівської області від 14.09.2011

та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011

у справі№ 6/95-8/165 господарського суду Львівської області

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Пасавтопром"

провизнання банкрутом

за участю представників: Жила В.С. –ВАТ "Пасавтопром"; Боровський М.Є. –ПАТ "Укрсоцбанк".

ВСТАНОВИВ:

                   Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року (Колегія суддів:  Артимович В.М.; Цікало А.І.; Чорній Л.З.) у справі № 6/95-8/165,  відмовлено Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові у включенні в реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Пасавтопром" грошових вимог, в розмірі 112 217 159, 03 грн.

                    Включено в реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Пасавтопром" грошові вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, в розмірі 28 402 774,48 грн., в тому числі 14 147 483,00 грн.(основний борг, третя черга) та 14 255 291,48 грн. (штрафні санкції, шоста черга).

                   Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року (колегія суддів: Желік М.Б.; Кузь В.Л.; Юркевич М.В.) ухвалу господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 6/95-8/165 залишено без змін, апеляційну скаргу  - без задоволення.

Не погоджуючись з  процесуальними актами попередніх інстанцій,  Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові,  звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,  просить ухвалу господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року у справі № 6/95-8/165 скасувати, в частині відмови у задоволенні вимог заявника касаційної скарги, та прийняти нове рішення, яким визнати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові конкурсним кредитором у даній справі на суму 140 619 933,51 грн. та включити визнану суму до реєстру вимог кредиторів.

На думку скаржника, судами при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, вимог ст.1, ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. ст. 7, 11, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2006 за заявою Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Пасавтопром".

Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Пасавтопром" опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 17.08.2006.

12.09.2006 ДПІ у м. Львові звернулась із заявою про визнання її кредитором боржника з сумою вимог 140 619 933,51 грн.                                                                                                                                                                                                  

Судами встановлено, що за результатами комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог ВАТ «Львівський автобусний завод», правонаступником якого є ВАТ "Пасавтопром", податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 р. по 30.06.2004 р. ДПІ у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення №172320/0/4150 від 09.03.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 43 794 400,00 грн. (основний платіж –21 897 200,00 грн., штрафна санкція –21 897 200,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення №182320/0/4151 від 09.03.2005 р., яким до Боржника застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 107 808,48 грн.

В результаті адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень,  ДПІ у м. Львові прийнято нове податкове повідомлення-рішення №172320/1/7991 від 04.05.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 43 794 400,00 грн. (основний платіж - 21 897 200,00 грн., штрафна санкція –21 897 200,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення №182320/1/7992 від 04.05.2005 р., яким до підприємства застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 107 808,48 грн.

Судами встановлено, що наведені податкові повідомлення-рішення також було оскаржено , прийнято нові податкові повідомлення-рішення №0000172320/2/12398 від 26.07.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28 194 400,00 грн. (основний платіж -14 097 200,00 грн., штрафна санкція -14 097 200,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення № 0000182320/2/12399 від 26.07.2005 р., яким до підприємства застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 107 808,48 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень рішень до Державної податкової адміністрації України винесено податкове повідомлення-рішення №172320/3/16524 від 04.10.2005 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 28 194 400,00 грн. (основний платіж -14 097 200,00 грн., штрафна санкція – 14 097 200,00 грн.), та податкове повідомлення-рішення №182320/3/16369 від 04.10.2005 р., яким до підприємства боржника застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 107 808,48 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ВАТ «Пасавтопром» оскаржило їх у судовому порядку.

Постановою господарського суду Львівської області від 13.07.2006 р. у справі № 5/2209-19/421А позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №172320/3/16524 від 04.10.2005 р., податкове повідомлення-рішення №182320/3/16369 від 04.10.2005 р. скасовано частково в сумі 99 630,63 грн.

ДПІ у місті Львові оскаржило наведену постанову суду першої інстанції у апеляційному порядку, за наслідками якого, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.12.2006р. у справі №5/2209-19/421А постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Зважаючи на те, що на момент розгляду грошових  вимог ДПІ господарським судом, суми податкових зобов'язань, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, на суму 28 194 400,00 грн. та 107 808,48 грн., визнано узгодженими, господарським судом Львівської області в ухвалі від 14.09.2011 року у даній справі, із висновками якої погодився в постанові суд другої інстанції,  вказані вимоги  визнані судом першої інстанції   та  віднесені до конкурсних  грошових вимог Державної податкової інспекції.

Поряд з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог ВАТ «Львівський автобусний завод»податкового та валютного законодавства, в період з 01.07.2004 р. по 01.01.2006 р.,  ДПІ у м. Львові 18.05.2006 р  складено акт  № 27/23-0/05808787,   а 31.05.2006р. ДПІ у м. Львові  винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0000042201/0/9046, яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 2 040,00 грн., № 0000032201/0/9047, яким до боржника застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 237 276,69 грн., № 202301/0/9049, яким боржнику визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7 781 595,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 4 504 800,00 грн. та штрафні санкції - 3 276 795,00 грн.), № 212301/0/9050, яким боржнику визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 53 614 416,00 грн. (в т.ч. основний платіж –26 807 208,00 грн. та штрафні санкції –26 807 208,00 грн.).

В результаті адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень 06.07.2006 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042201/1/11379, яким до Боржника застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 2 040,00 грн., податкове повідомлення-рішення №0000032201/1/11378, яким до підприємства застосовано штрафну санкцію за порушення валютного законодавства в розмірі 237 276,69 грн., податкове повідомлення-рішення №202301/1/11377, яким боржнику визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 7 781 595,00 грн. (в т.ч. основний платіж - 4 504 800,00 грн., штрафна санкція -3 276 795,00 грн.), податкове повідомлення-рішення №212301/1/11376, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 53 614 416,00 грн. (в т.ч. основний платіж –26 807 208,00 грн., штрафна санкція -26 807 208,00 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Львівської області від 22.01.2008 р. у справі №5/1137-25/185-А визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові №0000042201/0/9046 від 31.05.2006 р., № 0000032201/0/9047 від 31.05.2006 р. та №212301/0/9050 від 31.05.2006 р., в частині стягнення з ВАТ «Пасавтопром»суми податкового зобов'язання податку на додану вартість в, розмірі 53 513 850,00 грн., яку залишено без змін ухвалою від  21.12.2009р Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-5782/08/9104 .

За приписами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також, для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Господарський суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд другої інстанції, зважаючи на скасування у судовому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень та набрання таким рішенням законної сили, дійшов висновку, що  вказані суми  2 040,00 грн., 237 276,69 грн. та 53 513 850,00 грн. як конкурсні грошові  вимоги визнанню не підлягають.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою господарського суду Львівської області від 05.06.2008 р. у справі № 25/198А визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 202301/0/9049 від 31.05.2006 р., в частині стягнення з ВАТ «Пасавтопром»суми податкового зобов'язання податку на прибуток у розмірі 7 281 180,11 грн., яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-11704/08/9104 від 01.10.2009 р.,  залишено без змін.

Наведені рішення попередніх інстанцій, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2009 р. у справі №К-49308/09, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Беручи до уваги, що на момент даного судового розгляду кредиторських вимог ДПІ, у господарському суді першої інстанції, відсутні судові рішення, що набрали законної сили, за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення ДПІ № 202301/0/9049 від 31.05.2006 р., суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, із якою погодився апеляційний господарський суд, визнав дані зобов'язання неузгодженими та вимоги у розмірі 7 781 595,00 грн., як конкурсні, відхилив.

Поряд з наведеним суди встановили, що на підставі акту перевірки № 3/15-0 від 07.06.2006 р. та за результатами адміністративного оскарження - винесеного рішення ДПІ у м. Львові винесено наступні податкові повідомлення-рішення: № 0000351511/0/10344 від 20.06.2006 р., № 0000351511/1/11745 від 13.07.2007 р. та №0000351511/2/16165 від 27.09.2006 р., якими боржнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00 грн. (в т.ч. основний платіж 1 105 900,00 грн. штрафна санкція 55 295,00 грн.).

Постановою Господарського суду Львівської області від 29.08.2008 р. у справі №25/199А визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові №0000351511/0/10344 від 20.06.2006р., №0000351511/1/11745 від 13.07.2007р. та №0000351511/2/16165 від 27.09.2006 р., якими підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00 грн., яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-1638/08 від 30.10.2008 р., залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-23719/08 від 23.03.2011 р. залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 29.08.2008 р. у справі №25/199А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 22-а-1638/08 від 30.10.2008 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № В/9991/1104/11 від 31.05.2011 р. відмовлено в допуску до перегляду Верховним Судом України справи №25/199-А за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пасавтопром»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Львові.       

У зв'язку із наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли  висновку щодо відсутності у боржника   перед податковим органом конкурсного грошового  зобов'язання   на суму 1 161 195,00 грн.

Крім того,  суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами планової документальної перевірки ВАТ «Львівський автобусний завод»з питань правомірності декларування податку на додану вартість за період вересень, жовтень 2003 року на підставі акту перевірки № 37/23-4/05808787 від 24.07.2006р., ДПІ  винесено податкове повідомлення-рішення 15.08.2006р. № 352301/0/13734, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6 271 015,50 грн. (в т.ч. основний платіж –4 180 677,00 грн., штрафна санкція –2 090 338,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 362301/0/13738, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 815 323,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 407 661,50 грн.

Постановою Господарського суду Львівської області від 22.08.2007 р. позов ВАТ " Пасавтопром" задоволено,  скасовано податкові повідомлення-рішення № 352301/0/13734 від 15.08.2006 р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6 271 015,50 грн. (в т.ч. основний платіж -4 180 677,00 грн., штрафна санкція -2 090 338,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 362301/0/13738 від 15.08.2006 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 815 323,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 407 661,50 грн.

            Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-1719/08 від 25.09.2008 р. Постанову суду першої інстанції скасовано. В позові відмовлено з підстав недоведення в судовому процесі факту сплати ПДВ до бюджету всіма постачальниками  в ланцюгу поставок до позивача.  

Ухвалою Вищого адміністративного суду України за касаційною скаргою ВАТ «Пасавтопром»у справі № К-17444/10 від 29.04.2010 р. відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 року № К-17444/10  касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства " Пасавтопром" задоволено частково, скасовано постанову господарського суду Львівської області від 22.08.2007 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду  від 25.09.2008 , справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того,  судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки № 58/15-3 від 08.08.2006 р. за результатами перевірки ВАТ «Львівський автобусний завод», за період з 01.01.2006 р. по 26.07.2006 р. ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000741531/0 від 08.08.2006 р., яким до боржника застосовано штрафну санкцію за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі в розмірі 187,15 грн. та податкове повідомлення-рішенням №0000751531/0 від 08.08.2006 р., яким до боржника застосовано штрафну санкцію за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 258,79 грн.

З урахуванням періоду перевірки, що вказаний в акті  № 58/15-3 , моменту виникнення податкового зобов'язання, а також, вимог ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", щодо обов'язку кредитора надавати суду належні та допустимі докази існування грошового зобов'язання,  колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно дійшли, в даному випадку,  висновку про поточний характер вказаних  грошових вимог.  

Поряд з наведеним, судами встановлено, що грошові вимоги ДПІ до боржника на суму 30 000 000,00 грн., на підтвердження яких подано постанову господарського суду Львівської області від 18.05.2006р. у справі № А5/74-12/28 за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові до Відкритого акціонерного товариства «Львівський автобусний завод»та приватного торгівельно-виробничого підприємства " Марс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, яка вступила в законну силу 20.11.2006 р.,  з дати проголошення ухвали Львівським апеляційним господарським судом у цій справі, відтак, не є конкурсними, оскільки, саме після 20.11.2006 р. у боржника виник обов'язок сплати в дохід бюджету в порядку реституції  одержаного ним  від Приватного торгівельно-виробничого підприємства " Марс" –30000000,00 грн., внаслідок  визнання недійсним договору купівлі-продажу № ЛІТ-04-29 від 28.01.2004 р., укладеного між ВАТ «Львівський автобусний завод»та Приватним торгівельно-виробничим підприємством «Марс».

Щодо узгоджених сум податкового зобов'язання в сумі 11 229,06 грн. (за липень - грудень 2006 року) з орендної плати за землю, згідно податкової декларації № 2685852 від 24.05.2006 р. та в сумі 15 527,34 грн. (за липень - грудень 2006 року) земельного податку, згідно податкової декларації № 2556927 від 31.01.2006 р., суди попередніх інстанцій з врахуванням  факту  виникнення  податкового зобов'язання в   період  фактичного  використання з липня до грудня 2006 року, про що вказано у податкових деклараціях, дійшли висновку про те, що  кредиторські вимоги в сумі 11 229,06 грн. та 15 527,34 грн.  не мають конкурсного  характеру.

Відтак, суд першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов  висновків, що включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові  вимоги податкового органу у розмірі 28 402 774,48 грн., як такі, що відповідним чином підтверджені, зокрема,   податковими повідомленнями-рішеннями № 172320/3/16524 і №182320/3/16369 від 04.10.2005 р., №212301/0/9050 від 31.05.2006 р., постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5/2209-19/421А від 18.12.2006 р., ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-5782/08/9104 від 21.12.2009.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним часткове визнання конкурсних кредиторських вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові до боржника  на суму 28 402 774,48 грн., з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з  ст.1 Закону,     кредитор   -   юридична   або   фізична особа,  яка  має  у встановленому  порядку  підтверджені   документами   вимоги   щодо грошових  зобов'язань до боржника,  щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника,  а також  органи  державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за  правильністю  та  своєчасністю  справляння  єдиного  внеску на загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,  податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори ( в редакції спеціального  Закону, що діяла на момент розгляду справи  судами попередніх інстанцій)  - кредитори за вимогами  до  боржника,  які  виникли  до  порушення провадження у справі  про  банкрутство  та  вимоги  яких не забезпечені заставою майна   боржника.         

В силу ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

На підставі системного аналізу положень ст.ст.1,6,7,14,15 спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у попередньому засіданні завдання господарського суду полягає не у вирішенні спору по суті, а у визнанні наявності у кредитора грошових вимог до боржника, які підтверджені належними та допустимими доказами, господарський суд зобов'язаний  перевірити обґрунтованість  підстав виникнення грошових вимог,  а також їх розмір.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги конкурсних кредиторів до боржника можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами,  товарно-транспортними накладними, рахунками,платіжними документами,  актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про наявність  цивільно-правових відносин між сторонами  та підтверджують факт  заборгованості  боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд касаційної інстанції вважає, що,  виходячи з вимог ст.ст. 14, 15 спеціального Закону, обов'язок  розгляду грошових вимог  та надання правового аналізу поданих кредитором письмових  доказів,  підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту,  а також,  обов'язок  встановлення   розміру та моменту виникнення грошових вимог,  покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя в процедурах банкрутства.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи,  колегія суддів Вищого господарського суду України  вважає, що вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на суму 28 402 774,48 грн., які обґрунтовані посиланням на податкове повідомленнями-рішеннями № 172320/3/16524 і №182320/3/16369 від 04.10.2005 р., №212301/0/9050 від 31.05.2006 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №5/2209-19/421А від 18.12.2006 р., ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-5782/08/9104 від 21.12.2009 р., правомірно включено до реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки дані вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, передбаченими ст. 33, 34 ГПК України, а саме,  рішеннями адміністративного суду , до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові кредиторські вимоги виникли до 01.01.2011 року під час дії Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

З моменту прийняття на підставі акта перевірки податкового рішення виникає податкове зобов’язання у платника податків. Проте, суми, нараховані таким податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженими. Після узгодження цих податкових повідомлень-рішень нарахована ним сума стає податковим боргом, тобто узгодженим податковим зобов’язанням. Порядок узгодження сум податкових зобов’язань визначений ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з  п.п.1.2 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Отже,  податковим боргом визнається узгоджене платником податків або встановлене судом податкове зобов’язання.

Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлюється, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

          Отже, зважаючи на те, що постановою господарського суду Львівської області від 22.01.2008 р. у справі №5/1137-25/185-А визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові №0000042201/0/9046 від 31.05.2006 р., № 0000032201/0/9047 від 31.05.2006 р. та №212301/0/9050 від 31.05.2006 р. в частині стягнення з ВАТ «Пасавтопром»суми податкового зобов'язання податку на додану вартість в, розмірі 53 513 850,00 грн., яку залишено в силі ухвалою 21.12.2009р Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-5782/08/9104, суд першої інстанції із яким погодився суд другої інстанції, обґрунтовано відхилив кредиторські вимоги на суми 2 040,00 грн., 237 276,69 грн. та 53 513 850,00 грн., посилаючись на скасування у судовому порядку зазначених податкових повідомлень-рішень та набрання таким рішенням законної сили.

Щодо відсутності конкурсних кредиторських вимог, відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові № 202301/0/9049 від 31.05.2006 р., в частині стягнення з ВАТ «Пасавтопром»суми податкового зобов'язання податку на прибуток у розмірі 7 281 180,11 грн., слід погодитись із судами попередніх інстанцій, що  постановою господарського суду Львівської області від 05.06.2008 р. у справі № 25/198А наведене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22а-11704/08/9104 від 01.10.2009 р. ,  залишено без змін, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.12.2009 р. у справі №К-49308/09, скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, відтак, зобов'язання у розмірі 7 781 595,00 грн. правомірно визнано неузгодженими, у зв'язку з чим, вимоги  відхилено правомірно.

З аналогічних підстав судами правомірно відхилено грошові вимоги податкового органу у розмірі 1 161 195,00 грн., оскільки, постановою Господарського суду Львівської області від 29.08.2008 р. у справі №25/199А визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Львові №0000351511/0/10344 від 20.06.2006р., №0000351511/1/11745 від 13.07.2007р. та №0000351511/2/16165 від 27.09.2006 р., якими підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00 грн., яку ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-1638/08 від 30.10.2008 р., залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К-23719/08 від 23.03.2011 р. залишено без змін постанову господарського суду Львівської області від 29.08.2008 р. у справі №25/199А та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 22-а-1638/08 від 30.10.2008 р., ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № В/9991/1104/11 від 31.05.2011 р. відмовлено в допуску до перегляду Верховним Судом України справи №25/199-А, отже зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1 161 195,00 грн., судами відхилено правомірно.

Щодо кредиторських вимог у розмірі 6 271 015,50 грн., 8 815 323,00 грн. та 4 407 661,50 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій їх відхилили правомірно, оскільки: постановою Господарського суду Львівської області від 22.08.2007 р. скасовано податкові повідомлення-рішення № 352301/0/13734 від 15.08.2006 р., яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 6 271 015,50 грн. (в т.ч. основний платіж -4 180 677,00 грн., штрафна санкція -2 090 338,50 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 362301/0/13738 від 15.08.2006 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 815 323,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 407 661,50 грн.; постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-1719/08 від 25.09.2008 р. постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ВАТ «Пасавтопром»задоволено частково, скасовано постанову Господарського суду Львівської області від 22.08.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2008 року, справу направлено  на новий розгляд до суду першої інстанції, відтак, дані грошові  вимоги ДПІ  слід вважати неузгодженими, до моменту узгодження у судовому порядку та такими, що в даному випадку  не підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, грошові вимоги ДПІ на суму 30 000 000,00 грн., судом першої інстанції, із яким погодився суд апеляційної інстанції, також, відхилено правомірно, оскільки: на підтвердження вказаних вимог кредитором подано постанову господарського суду Львівської області від 18.05.2006р. у справі № А5/74-12/28 за позовом Державної податкової інспекції у м. Львові до Відкритого акціонерного товариства «Львівський автобусний завод», яка вступила в законну силу 20.11.2006 р.,  з дати проголошення ухвали Львівського апеляційного господарського суду у цій справі, після порушення ухвалою господарського суду Львівської області від 14.06.2006 року провадження у справі  про банкрутство ВАТ «Львівський автобусний завод», отже, обов'язок щодо сплати в дохід бюджету, внаслідок визнання  недійсним договору купівлі-продажу № ЛІТ-04-29 від 28.01.2004 р., укладеного між ВАТ «Львівський автобусний завод»та Приватним торгівельно-виробничим підприємством «Марс», 30 000 000,00 грн. виник у боржника після порушення провадження у справі про банкрутство та не є за своїм характером конкурсним.

Відповідно до ст. 17  Закону України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, вказані норми, на думку суду касаційної інстанції, не передбачають обов'язку  авансових платежів по земельному податку, в даному випадку,   щодо узгоджених сум податкового зобов'язання в сумі 11 229,06 грн. (за липень - грудень 2006 року) з орендної плати за землю, згідно податкової декларації № 2685852 від 24.05.2006 р. та в сумі 15 527,34 грн. (за липень - грудень 2006 року) земельного податку, згідно податкової декларації № 2556927 від 31.01.2006 р., суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що до дати порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язання  боржника  сплатити вказані суми не виникло , адже, плата за землю і орендна плата нараховані за період з липня до грудня 2006 року, про що вказано у податкових деклараціях, відтак, грошові вимоги в сумі 11 229,06 грн. та 15 527,34 грн. суди  не визнали конкурсними правомірно.

Відмовляючи у включенні у реєстр вимог кредиторів ВАТ "Пасавтопром" кредиторських вимог  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на суму 112 217 159,03 грн. господарські суди винесли законні та обґрунтовані рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, враховуючи викладене,  суд касаційної інстанції підстав для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року, не вбачає.  

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113  ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року у справі № 6/95-8/165 залишити без змін.

Головуючий                                                                     І.Ю. Панова

Судді                                                                                  О.В. Білошкап

                                                                                           М.І. Хандурін