УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
м. Київ, вул. Солом’янська, 2-А
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мацелюх П.С., розглянувши апеляцію особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, –
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2012 року постановою судді Деснянського районного суду м. Києва Дідуса Т.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як встановив суд, 11 грудня 2011 року о 04.25 год. в м. Києві по проспекту Комарова ОСОБА_3, порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, керував автомобілем марки «Фолькцваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_3 не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи, вважає накладене на нього стягнення таким, що не відповідає характеру вчиненого порушення та його особі внаслідок суворості. На обґрунтування наведеного посилається на те, що він навчається на 4-ому курсі Київського коледжу будівництва та архітектури, є єдиним водієм у родині, працює теслярем в ЗАТ «Київбудком», використання автомобіля необхідне йому для виконання трудових обов’язків, а позбавлення права керування транспортними засобами може призвести до
______________________________
Справа №33/2690/306/2012 Головуючий в суді 1-ї інстанції – Броновицька О.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Апеляційна інстанція – Мацелюх П.С.
втрати робочого місця. З наведених підстав просить постанову суду змінити в частині накладеного стягнення, замінивши останнє на штраф або громадські роботи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, який підтримав апеляцію з наведених у ній підстав, щиро розкаявся у вчиненому та просив пом’якшити накладене стягнення, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про порушення ОСОБА_3 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України відповідає фактичним обставинам події, є обґрунтованим, підтверджений представленими в матеріалах справи доказами, яким суд дав належну оцінку, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту інспектора ДПС ОСОБА_5, пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, і не оспорюється самим апелянтом.
Разом з тим, відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Ретельна перевірка судом усіх цих обставин має дуже важливе значення для реалізації одного з основоположних принципів адміністративної відповідальності – її індивідуалізації.
Накладаючи на ОСОБА_3 адміністративне стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП альтернативного, більш м’якого, в виді штрафу, суд належним чином не врахував усіх даних про його особу, а замість цього, лише формально послався на його вік та водійський стаж, без конкретизації останніх.
Проте, як вбачається з наданих апелянтом документів, він на момент вчинення правопорушення та розгляду справи судом першої інстанції навчався у Київському коледжі будівництва, архітектури та дизайну, який закінчив 1 березня 2012 року, з 1 липня 2011 року й до даного часу працює на посаді тесляра в ЗАТ «Київбудком», де характеризується виключно позитивно, а також отримує стабільний дохід, що забезпечує можливість виконання грошового стягнення.
Окрім наведеного, апеляційний суд враховує як обставину, яка пом’якшує відповідальність, щире розкаяння ОСОБА_3
Враховуючи викладене, а також молодий вік апелянта й відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що накладене на ОСОБА_3 стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами слід пом’якшити на штраф у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Саме таке стягнення буде необхідним і достатнім для досягнення основної мети адміністративної відповідальності – виховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Крім цього, вказуючи в постанові анкетні дані ОСОБА_3, суд допустився помилки, зазначивши його по-батькові як «Анатолійович», тоді як правильним є «Андрійович», що підтверджено наданою апелянтом копією паспорта громадянина України на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_3. З огляду на зазначене, постанова суду в цій частині також підлягає зміні шляхом уточнення по-батькові ОСОБА_3
В решті постанова суду є законною й обґрунтованою, підстав для її зміни або скасування апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року про притягнення ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити в частині накладення стягнення , пом’якшивши останнє з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік на штраф в розмірі 150 (сто п’ятдесять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн., в дохід держави.
Уточнити в постанові суду по-батькові ОСОБА_3, зазначивши його як Андрійович замість Анатолійович.
У решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва П.С. Мацелюх