В И Р О К                                      

                                                                Ім”ям України

31 січня 2008 року                                                           Міловський районний суд Луганської                                                     

                                                                                           області

у складі головуючого-судді                                                                              Чехова С.І.     

при секретарі                                                                                                      Пасічник Н.М    

з участю прокурора                                                                                             Савчук О.І. 

 Розглянувши у відкритом судовом засіданні в залі суда с.Мілового кримінальну справу  по обвинуваченню                    

                                                            ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1                                                                                                                    

року народження,уроженця  АДРЕСА_1 громадянина України,українця, розведеного,на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, працюючого у філіалі Міловський райавтодор трактористом,раніше не засудженого,мешкаючого уАДРЕСА_1     

у скоєнні злочину предбаченого   ч.1ст.122 КК України.

                                                              В С Т А Н О В И В 

                         2 жовтня 2007 року,близько 13 годин ОСОБА_1 Приїшов у приміщення торгового ларьку №16 розташованного на території ринку “Городок” в с.Міловому Міловського району Луганської області. В приміщенні ларька его співмешканка ОСОБА_2 разом з своєю знайомою ОСОБА_3 розпивали спиртні напої.

На підставі цього між ОСОБА_1. та його співмешканкою ОСОБА_2 виникла лайка. Під час якої ОСОБА_1вдарив  ОСОБА_2рукою у тулуб від чого та впала з стільця на підлогу а потім вдарив ногою у живіт. Присутня ОСОБА_3 стала захищати ОСОБА_2від ОСОБА_1 смикаючі його за одяг,та  прохаючі  заспокоїтись. ОСОБА_1Відчуваючі особисту неприязнь до ОСОБА_3байдуже відносячись до того,які тілесні ушкодження отримає від його дії ОСОБА_3з силою рукою відштовхнув ОСОБА_3у тулуб.В результаті чого ОСОБА_3 вдарилась о стінку ларька,впала на підлогу отримавши при цьому зачинений перелом лівої лучевої кістки у тіпічному місці з зміщенням  кістних  фрагментів. За висновками  судово-медичної експертизи вищеописані ушкодження відносяться до категорії середньої ступені тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров”я(більш ніж 21 день) .Таким чином ОСОБА_1умисно завдав ОСОБА_3середньої тяжкості тілесне ушкодження,яке не є небеспечним  для життя і не потягло за собою наслідків, предбачених у ст.121КК України,але таке що спричинило тривалий розлад здоров”я потерпілої.

           Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у інкримінируємому йому злочину  винним себе визнав та пояснив,що він 2 жовтня 2007 року у обід зайшов до ларька який знаходиться  на ринку “Городок”. Побачивши що там розпивають спиртні напої його співмешканка ОСОБА_2 та її подруга ОСОБА_3.На його вимоги повернути гроші  ОСОБА_3  почала його лаяти.  Не витримавши образи він штовхнув ОСОБА_3рукою а коли та впала на підлогу вдарив її ногою. ОСОБА_3 у цей час смикала його за рукав одягу .У свою чергу він  штовхнув ОСОБА_3 у тулуб ,від чого та впала на підлогу,Взявши гроші у своєї співмешканки він пішов геть. Наступного дня дізнався що ОСОБА_3  від його  штовха отримала перелом руки. Гроші на ліки він її віддав у сумі 300 гривень а потім ще 200 гривень . 

Крім повного визнання своєї вини у скоєнні злочину вина підсудного ОСОБА_1 знайшла своє повне відображення у ході судового слідства,та підтвержується  здобутими у судовому засіданні доказами,а саме:                

     Потерпіла ОСОБА_3 показала що дійсно 2 жовтня 2007 року вона розпивала спиртні напої у приміщенні ларька з ОСОБА_2 коли до нього зайшов ОСОБА_1 Вона  побачивши що той штовхає ОСОБА_3 наважалась йому  скоїти перешкоду вчипившись до його одягу. Однак ОСОБА_1відштовхнув її з силою і вона вдарившись від стіну впала на підлогу.  Після чого почуяла біль у  лівій руці. Звернувшись до лікарні  вона узнала  що в неї  мається перелом лівої руки. Гроші на ліки потім  її дав ОСОБА_1

    Свідок ОСОБА_2 показала ,що дійсно вона разом з знайомою розпивали спиртні напої у приміщенні ларька 2 жовтня 2007 року коли до нього зайшов її співмешканець ОСОБА_1з яким вона почала лаятись за гроші .Після чого він її штовхав а ОСОБА_3наважалась її захистити вцепившись за рукав одягу .а він її потім відштовхнув від себе. Після чого ОСОБА_3 впала на підлогу. Далі вони узнали що в неї мається перелом руки ОСОБА_1віддав її гроші за ліки.

     За висновками судово-медичної експертизи слід ,що ОСОБА_3. завдані  тілесні ушкодження у вигляді зачиненого перелому лівої лучевої кістки у тіпічному місці з зміщенням кістних фрагментів,котрі відносяться до категорії середньої ступені тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров”я (більш ніж 21 день)Крім того тілесні ушкодження  у ОСОБА_3 виникли від падіння на підлогу,викликаного сильним повштохом у тулуб.(а.с.54-55)

           Оцініючі експертизу суд приходить до висновку про можливість покладення її у основу вироку,  окільки вона має научні висновки,належне процесуальне оформлення і немає сумліву у її дійсносиі.

              Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події слід що ОСОБА_1доповів,показав як він утворив злочин.(а.с.41-46)

           Вислухавши пояснення підсудного,показання потерпілої,свідка дослідовавши матеріали справи суд приходить до висновку що підсудний ОСОБА_1усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, предбачив його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання діяв з прямим умислом.

                 Таким чином суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1як завдання умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень,яке  не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,предбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке що спричинило тривалий розлад здоров”я потерпілої, що   предбачається  ч.1ст.122 КК  України.

                    За   ст.12   КК     У країни скоєний злочин є середньої тяжкості.

                   За місцем праці та мешкання підсудний характеризується добре.

                  Призначаючі покарання  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого      злочину,особу винного,обставини ,що пом”якшують та обтяжують покарання.

     Обставинами які пом”якшують покарання суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування  завданного  збитку.

         Обставинами які обтяжують покарання суд не вбачає.

       Враховуючі особу підсудного,те що злочин скоєний середньої тяжкості у перше,має  постійну роботу,його виправлення можливо і без позбавлення його волі до нього можливо застосувать правила ст.ст.75,76 КК України

         Цивільний позов по справі не заявленний.

       На підставі викладеного ,керуючись ст.323,324 КПК України.

                                                     З А С У Д И В:

       ОСОБА_1 визнати виним у скоєнні злочину предбаченого ч.1ст.122 КК України та призначити йому за цим законом покарання 2(два) роки обмеження волі.

                    Згідно  ст.75 КК України засудженного ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити надавши йому  2(двох) річний іспитовий строк,якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладенні на нього судом  зобов”язання.

               За ст.76 КК України  покласти на засудженого ОСОБА_1    обов”язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи,повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання,роботи або навчання,з”являтись для реєстраціі в орган кримінально виконавчої системи. 

                      Міру запобіжного заходу не зміняти залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.

                         На вирок можно буде подать апеляцію протягом 15 днів до апеляційного суду Луганської області, шляхом її направлення через Міловський районний суд.

                                       Суддя                                                 С.І. Чехов