АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/1995/12

Справа №  2-5970/11                                                                                Головуючий у 1 й інстанції - Циганков В.О.

      Доповідач  -  Міхеєва В.Ю.   

Категорія  4                                                                                                   

Р І Ш Е Н Н Я

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року                                                                           

         Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

          головуючого                     Міхеєвої В.Ю.

       суддів                                Гайдук В.І., Макарова М.О.

          при секретарі            Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа –Дніпропетровська міська рада про визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

     У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів у розмірі 10000 грн. за невиконання нею умов договору про надання послуг № 17/05 від 17.05.2011 року, згідно якого він зобов’язувався провести відповідні консультації та здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житлове приміщення № 6а загальною площею 56,6 кв.м, житловою площею 20,3 кв. у житловому будинку літ.Б-2 за адресою АДРЕСА_2 а відповідачка зобов’язувалася на протязі 5 банківських днів з дати підписання договору сплатити грошові кошти у розмірі 10000 грн. Також просив стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати (а.с.4,5).

        Відповідачка ОСОБА_4 у серпні 2011 року подала зустрічний позов до ОСОБА_3, 3-я особа без самостійних вимог Дніпропетровська міська рада про визнання за нею права власності на нерухоме майно: АДРЕСА_2, та визнання права власності на це нерухоме майно таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об’єкту в експлуатацію (а.с.11-14).

Ухвалою судді  від 04 серпня 2011 року зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду з первісним (а.с.33).

         Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності задоволені.

        Визнано право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: квартиру № 6а в будинку літ. Б-2, яка складається з приміщень: 1 - кухня-вітальня –33,9 кв.м., 2 –туалет –2,4 кв.м., 3 –житлова –20,3 кв.м., загальною площею 56,6 кв.м., та розташована за адресою: АДРЕСА_2.

        Визнано право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, квартиру № 6а в будинку літ. Б-2, яка складається з приміщень: 1 - кухня-вітальня –33,9 кв.м., 2 –туалет –2,4 кв.м., 3 –житлова –20,3 кв.м., загальною площею 56,6 кв.м., та розташована за адресою: АДРЕСА_2, таким, що підлягає державній реєстрації уповноваженим на те органом без додаткових актів введення об’єкту в експлуатацію (а.с.41-43).

        В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом її прав та обмеження  у праві захисту її нерухомого майна, просить скасувати рішення суду і закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

        Вислухавши апелянта та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.   

        Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд виходив з того, що ОСОБА_4 після оформлення спадщини як законний власник нерухомого майна, переобладнала квартиру без отримання на це належного дозволу.

        Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_4 та керуючись при цьому положеннями ст.331, ч.ч.1,5 ст. 376 ЦК України,  суд не залучив до участі у справі як співвідповідача Дніпропетровську міську раду та не перевірив, чи не порушує самовільне переобладнання квартири права інших осіб.

          Висновки суду, що у ході судового розгляду жодних звернень, нарікань чи скарг з приводу самовільного переобладнання житлових приміщень від будь-яких осіб не надходило, є помилковими та не відповідають дійсним обставинам справи.

        Як зазначено у рішенні, суд першої інстанції встановив, що квартира АДРЕСА_2 належала на праві власності по Ѕ частині  ОСОБА_5 та ОСОБА_6

         Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 3-5854 від 21 грудня 2007 року власником її частини стала донька  ОСОБА_4 (а.с.30).

         Після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-611 від 07 травня 2008 року власником її частини стала мати - ОСОБА_2 (а.с.29).

Разом з тим, вирішивши питання про прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним, суд не надав  належної оцінки цим обставинам, не залучив до участі у справі співвласницю квартири  ОСОБА_2 та виніс рішення, позбавивши зазначену особу можливості захистити свої права та інтереси в судовому засіданні.

         Доводи ОСОБА_2 що рішенням суду порушено її права власника Ѕ частини спірної квартири  є обґрунтованими та підтверджені наданими доказами –копією рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2010 року по справі № 2-865/2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року, за її позовом до ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити певні дії,  яким було зобов’язано ОСОБА_4 усунути самовільне роз’єднання АДРЕСА_2 шляхом приведення її до стану, який відповідає технічним характеристикам цієї квартири згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07 травня 2008 року (а.с.63,64).

Відповідно до ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Ці вимоги процесуального закону Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська були порушені та визнано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться в іншому районі міста.

         Враховуючи, що судом неповно  з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи  та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

        Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до ч.1 ст. 310 ЦПК України за наявності такого, що набрало законної сили рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2010 року,  так як підстави позову ОСОБА_4 про визнання права власності на самовільно переобладнане нерухоме майно є іншими, ніж підстави  позову ОСОБА_2 до   ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити певні дії.          

Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів не оскаржувалося, тому не було предметом розгляду судової колегії та залишається без змін.

        Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

                ВИРІШИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

        Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності скасувати  та ухвалити в цій частині нове рішення, яким          у задоволенні позовних  вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

        Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

          Судді