Справа № 11а-604 2007 р.                               Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_8

Категорія ст.2894.3 КК                                        Доповідач: Яременко О.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03   липня   2007   року      Колегія   суддів   Судової   палати   у   кримінальних   справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого                  Леона О.І.

Суддів                             Зазулі І.Є., Яременка О.Д.

з участю прокурора        Цвьока Р.В.

засудженого                    ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією

засудженого ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м.Львова від 09 листопада 2006 року

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львові, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз 20 вересня 2001 року Шевченківським районним судом м.Львова за ст.141 ч.2 КК України на З роки 1 місяць позбавлення волі, проживаючого в АДРЕСА_1,

засуджено:

-за ст.ст.15,186 ч.2 КК України - на 4 роки позбавлення волі,

-за ст.1864.2 КК України - на 5 років 6 місяців позбавлення волі,

-за ст.357ч.3 КК України - на 2 роки обмеження волі,

-за ст.187 ч.1 КК України - на 5 років 6 місяців позбавлення волі.

-за ст. 289 ч.3 КК України - на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим - на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено без зміни - взяття під варту.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислюється з 03 січня 2005 року.

 

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

ОСОБА_1, будучи раніше судимим, 15 вересня 2004 року близько 02 години, знаходячись на перехресті вулиць Коперніка - Стефаника в м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 (відносно якого матеріали виділені в окреме провадження та постановлено вирок Личаківським районним судом м.Львова від 05 жовтня 2006 року) та невстановленою слідством особою, повторно, відкрито із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, викрав майно потерпілого ОСОБА_3, а саме, згідно розподілу ролей ОСОБА_2 відкликав останнього в паркову зону, наніс йому кілька ударів рукою в область голови, спричинивши легкі тілесні ушкодження, після чого відкрито викрав у потерпілого гроші в сумі 80 гривень, мобільний телефон марки „Сіменс А-55" вартістю 640 гривень, в якому знаходився стартовий пакет „Джине" вартістю 50 гривень, футляр до телефону за 50 гривень, а всього майна на суму 820 гривень. ОСОБА_4 в цей час із невстановленою слідством особою відволікали увагу знайомого потерпілого, сприяючи злочинним діям ОСОБА_2

Крім того, ОСОБА_1 15 вересня 2004 року близько 02 години, знаходячись на перехресті вулиць Коперніка - Стефаника в м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та невстановлено слідством особою, повторно, відкрито із застосуванням погрози насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинив замах на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_5, а саме, згідно розподілу ролей ОСОБА_2 вхопив останнього однією рукою за футболку, а іншою рукою намагався забрати мобільний телефон марки „Самсунг R-210" вартістю 499 гривень, в якому знаходився стартовий пакет „Джине" вартістю 40 гривень, а всього майна на загальну суму 539 гривень. ОСОБА_1 в цей час та невстановлена слідством особа погрожували застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, а також відволікали увагу інших осіб. Однак свого злочинного наміру до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, оскільки потерпілий ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втік.

Крім того, ОСОБА_1 15 вересня 2004 року близько 02 години, знаходячись на перехресті вулиць Коперніка - Стефаника в м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, повторно, відкрито із застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, за допомогою вприскування речовини невідомого походження в очі, та призвівши потерпілого ОСОБА_6 до тимчасового безпорадного стану, відкрито заволодів майном потерпілого, а саме мобільним телефоном марки „Нокіа 3110" вартістю 250 гривень, в якому знаходився стартовий пакет „ЮМС -контракт" за 34 гривні, а всього майна на суму 284 гривні.

Крім того, ОСОБА_1 15 вересня 2004 року близько 02 години, знаходячись на перехресті вулиць Коперніка - Стефаника в м.Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, перебуваючи в злочинній змові з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, відкрито заволодів важливим особистим документом потерпілого ОСОБА_3 - посвідченням інваліда 3 групи.

Крім того, ОСОБА_1 03 січня 2005 року близько 01 години, знаходячись на площі Св.Юра у м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, підсів в автомашину таксі, за управлінням якої знаходився потерпілий ОСОБА_7 і попросив повозити   його  по  місту,   а   пізніше  -  завезти   на  вулицю  Тракт  Глинянський,  де

 

погрожуючи ножем застосувати насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, відкрито заволодів грошима ОСОБА_7 в сумі 200 грн. та портмоне.

Крім того, ОСОБА_1 03 січня 2005 року близько 01 години, знаходячись на площі Св.Юра у м.Львові, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, підсів в автомашину таксі ЗАЗ „Славута" д н з НОМЕР_1, вартістю 19 тисяч гривень, під керуванням потерпілого ОСОБА_7 і попросив повозити його по місту, а пізніше - завезти на вулицю Тракт Глинянський, де погрожуючи ножем застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров"я потерпілого, незаконно заволодів автомашиною ОСОБА_7

На вирок подано апеляцію засудженим ОСОБА_1 В апеляції та доповненнях до неї засуджений вказує, що суд при розгляді справи порушив вимоги КПК України, а саме:

-справа розглядалась судом з обвинувальним ухилом,

-справу розглянув суддя ОСОБА_8, хоча він, ОСОБА_1, заявляв йому відвід,

-суд не надав йому можливості задавати питання в судовому засіданні потерпілим, понятим, свідкам,

-суд не надав йому можливості підготуватись до судових дебатів,

-суд поклав у вирок докази, які не були досліджені в судовому засіданні.

Засуджений ОСОБА_1 в апеляції покликається на те, що судом не доведено факт попередньої змови його з іншими особами при вчиненні злочинів, суд неправильно визнав те, що він вчинив злочин в стані алкогольного сп"яніння і визнав це обставиною, що обтяжує його покарання; суд не врахував, що він хворий на туберкульоз.

ОСОБА_1 в апеляції також вказує, що він своєї вини у вчиненні злочинів не визнав і в справі відсутні докази його вини. Суд проігнорував докази, які виправдовують його, не допитав в судовому засіданні всіх свідків, в тому числі і тих, яких він, Харук, заявляв клопотання допитати.

Засуджений покликається і на те, що в судовому засіданні не здобуто доказів його вини про вчинення злочинів відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Апелянт також вказує, що вказані в протоколі вилучення поняті ОСОБА_9, ОСОБА_10 не були присутні при виконанні цієї процесуальної дії, свідок ОСОБА_11 була залякана в міліції, про що подавала скарги, а покази свідка ОСОБА_12, підтверджували його невинуватість у вчиненні злочину відносно ОСОБА_7, але прокурор в судовому засіданні змусив його їх поміняти.

На підставі викладеного засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, справу направити прокурору на додаткове розслідування, змінити йому запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання поданої ним апеляції, думку прокурора про необхідність залишення вироку суду першої інстанції без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Протоколом судового засідання спростовуються доводи засудженого ОСОБА_1 про порушення судом при розгляді кримінальної справи вимог КПК України.

Як видно із протоколу судового засідання суд першої інстанції розглядав кримінальну справу без обвинувального ухилу, про що вказує апелянт в апеляції. Суд дотримався вимог ст.ст. 16,261, 16-1 КПК України про здійснення правосуддя на засадах рівності громадян перед законом і судом, про рівність прав сторін у судовому розгляді, розгляд справи відбувся на засадах змагальності.

Із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 дійсно двічі заявляв відвод головуючому по справі судді Личаківського районного суду м.Львова    ОСОБА_8 Однак постановами голови цього суду від 10.04.2006 р. та 11.08.2006 р. (а.с.481, 583) в задоволенні цих відводів було відмовлено на підставі ст.ст. 54, 57 КПК України.

Як видно із протоколу судового засідання всі учасники процесу, в тому числі і ОСОБА_1 мали право в судовому засіданні без обмежень задавати питання потерпілим, свідкам.

Всупереч доводам апелянта суд в судовому засіданні перед виступом ОСОБА_1 в судових дебатах задовольнив його клопотання про надання йому часу для підготовки до судових дебатів та зробив для цього перерву в судовому засіданні (а.с.653).

Відповідно до вироку суду та протоколу судового засідання судом у вирок покладені лише ті докази, які були предметом дослідження в судовому засіданні.

Хоча ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів не визнав, його вина знайшла підтвердження дослідженими судом в судовому засіданні доказами:

-по епізодам вчинення злочинів відносно потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - показами самих цих потерпілих, показами свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, протоколами ставки віч-на-віч між потерпілими та ОСОБА_16, вироком Личаківського районного суду м.Львова від 05.10.2006 p., що набрав законної сили, про засудження ОСОБА_2, іншими доказами;

-по епізоду вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_7 - показами самого потерпілого, показами свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, протоколом ставки віч-на-віч між потерпілим і ОСОБА_1, іншими доказами.

Всі ці докази являються послідовними, узгоджуються між собою та з матеріалами кримінальної справи. Тому колегія суддів вважає, що суд' першої інстанції обгрунтовано поклав їх в основу вироку і обґрунтував ними вину ОСОБА_1 у вчиненні злочинів.

Не відповідає дійсності твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що суд проігнорував докази, які його виправдовують та не допитав в судовому засіданні всіх свідків.

Як видно із протоколу судового засідання суд допитав в судовому засіданні свідків, як тих, що були вказані в списку осіб, що підлягають виклику в судове засідання, доданому до обвинувального висновку, так і додаткових свідків за клопотанням учасників судового засідання. Відмову в окремих клопотаннях про виклик додаткових свідків суд мотивував своєю постановою. Перед судовими дебатами у учасників судового засідання не було клопотань про доповнення судового слідства.

При постановленні вироку суд взяв до уваги всі докази по справі, як ті, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, так і ті, що стверджували його непричетність до вчинення злочинів. Суд дав всім доказам оцінку у вироку, одні з них мотивовано поклав в основу вироку, інші обґрунтовано відхилив.

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що свідок ОСОБА_11 була залякана в міліції, а свідок ОСОБА_21 поміняв свої покази в судовому засіданні під впливом прокурора, не підтверджуються матеріалами судового слідства. В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_11 неодноразово змінювала свої покази, пояснювала це бажананням захистити ОСОБА_1, тому суд її покази не поклав в основу вироку і це своє рішення мотивував у вироку.

Не знайшло свого підтвердження в матеріалах кримінальної справи і те, що свідок ОСОБА_21 поміняв свої покази під впливом прокурора. Колегія суддів не встановила будь-якого впливу на свідка ОСОБА_12. як зі сторони прокурора, так і зі сторони учасників процесу чи інших осіб.

Що стосується покликання ОСОБА_1 на понятих ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підписали протокол вилучення у ОСОБА_1 металевої запальнички (а.с.175),

 

то суд першої інстанції цим протоколом не обґрунтовував винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину відносно ОСОБА_7 і не покликався на нього у вироку.

Наведеними вище доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів відносно ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підтверджується і те, що ОСОБА_1 вчинив ці злочини за попередньою змовою групою осіб, в стані алкогольного сп"яніння. Останню обставину суд обґрунтовано, відповідно до вимог ст.67 КК України, визнав такою, що обтяжує його покарання.

Згідно із дослідженими судом медичними документами ОСОБА_1 суду було відомо і про стан здоров"я останнього.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів в судовому засіданні була доведена, суд першої інстанції обґрунтував вирок лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд не допустив однобічності чи неповноти судового слідства, висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи, призначене ОСОБА_1 покарання відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та його особі, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляції ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Личаківського районного суду м.Львова від 09 листопада 2006 року про засудження ОСОБА_1 залишити без зміни.