Справа № 11а-322/2007р                     Головуючий у 1 інстанції: Ванчак Л.А.

Категорія:ст.121 ч.1, 309 ч.2 КК                          Доповідач: Макойди З.М.

України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року   квітня 24 дня   Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Макойди З.М. Суддів: Макарова Ю.М., Галина В.П. з участю прокурора Свореня М.М. захисника ОСОБА_1

розглянули у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2

на вирок Дрогобицького   міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2006 року

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Борислава, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, не одружений, до арешту не працював, раніше неодноразово судимий,

засуджений за ст. 121 ч.1 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

-    за ст. 309 ч.2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно ОСОБА_2 призначено покарання 5(п'ять) років позбавлення волі.

Засуджений перебуває під вартою з 22 липня 2006 року.

По справі вирішено питання речових доказів, та стягнуті судові витрати у сумі 265 гривень 89 копійок.

Крім цього, задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 і стягнуто в його користь із засудженого ОСОБА_2 8000 тисяч гривень моральної шкоди та 500 гривень за надання юридичної допомоги адвокатом.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він 22 жовтня 2005 року близько 23 години знаходячись в приміщенні будинку „Просвіта", що в с

Попелі, Дрогобицького району, Львівської області, де під час конфлікту, який виник між потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, умисно наніс ОСОБА_3 два удари ножем в ділянку живота, після цього на вулиці теж наніс ще два удари ножем в ділянку живота, в результаті чого спричинив ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Крім цього, в ОСОБА_2 під час затримання працівниками міліції 22 липня 2006 року у м. Дрогобичі на вул. Котляревського, та його обшуку, було вилучено медичний шприц, в якому знаходилось 0.37 грама особливо небезпечного наркотичного засобу, який він незаконно зберігав без мети збуту.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду щодо нього скасувати, а справу направити для проведення додаткового розслідування. Зазначає, що обвинувачення у спричиненні потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень є сфальсифікованими слідчим, на час події в нього є алібі, а на ножі не виявлені відбитки пальців його руки. Щодо обвинувачення у зберіганні без мети збуту наркотичного засобу, то таке він визнає і вважає, що вирок в цій частині є законним.

В запереченні на апеляцію державний обвинувач ОСОБА_5 зазначає, що вирок суду є законним та обґрунтованим, а апеляція засудженого ОСОБА_2 безпідставною, так як по справі зібрано достатньо доказів вини останнього, потерпілий і очевидці події вказують на нього, як на особу, який спричинив ножем тілесні ушкодження ОСОБА_3 і які відносяться до тяжких.

Вислухавши доповідача, виступи засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просили її задоволити з підстав викладених в ній, а саме вирок суду в частині засудження за ст. 121 ч.1 КК України скасувати і справу в цій частині направити для проведення додаткового розслідування, міркування прокурора про залишення вироку суду щодо ОСОБА_2 без змін, а його апеляцію без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи зазначені в апеляції, колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Зокрема, ОСОБА_2 у судовому засіданні винуватість визнав частково та пояснив про те, що у день події, а саме 22.10.2005 року разом з обома Петречківими знаходився недалеко від будинку „Просвіта" с Попелі, де відбувалась бійка, між ким не знав і було темно, після чого відчув удар по голові та втратив свідомість. Потерпілому ОСОБА_3 він жодних ударів не наносив.

Визнав винуватість щодо зберігання наркотичних засобів.

В апеляції крім наведеного, ОСОБА_2 зазначає те, що суд показання одних свідків взяв до уваги, а інших критично оцінив.

Однак такі доводи апелятора є голослівними, оскільки суд оцінив в сукупності всі докази по справі, в тому числі і цих свідків.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 настоює на тому, що саме ОСОБА_2 наніс йому ножові поранення від чого він втратив свідомість.

Крім цього зазначив, що після нанесення ударів ножем, відібрав його від ОСОБА_2 та передав ОСОБА_6, а вже потім втратив свідомість.

Свідок ОСОБА_7, брат потерпілого, пояснив, що взнав про нанесення брату ножових поранень ОСОБА_2 і ніж йому передав ОСОБА_7, в свою чергу він віддав його батькові.

Свідок ОСОБА_7 дав показання про те, що бачив бійку між потерпілим та ОСОБА_2, намагався припинити її, розтягував їх і це було в приміщенні, а коли вибігли на вулицю, то побачив як потерпілий викрутив останньому руку забрав в нього ніж та передав йому, при цьому сказав, що його поранили.

Свідок За ОСОБА_8 пояснив, що побачив потерпілого, який присів та повідомив про те, що порізав його „ОСОБА_9", тобто ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_10 дала аналогічні показання.

Таким чином суд вірно надав віри показанням потерпілого та вказаних свідків про те, що останнього порізав ОСОБА_2, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, оскільки такі відповідають фактичним обставинам справи, є об'єктивними, та підтверджуються і письмовими документами.

Зокрема з висновку судово - медичної експертизи вбачається, що потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки та внутрішньою кровотечею в черевну порожнину, трьох колото - різаних ран передньої черевної стінки ( а.с. 39 - 40).

З Висновку медико - криміналістичної експертизи від 14. 08. 2006 року вбачається, що пошкодження на одязі потерпілого могли бути спричинені клинком ножа наданого на експертизу ( а.с. 77 - 84).

З висновку криміналістичної експертизи вбачається, що ніж, яким було заподіяно ножові поранення ОСОБА_3 є побутовим і не являється холодною зброєю ( а.с. 97 - 101).

Водночас суд також оцінив і показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, де останні заперечували перебування ОСОБА_2 в приміщенні будинку „Просвіта", та правильно не надав їм віри, оскільки ці показання суперечать обставинам справи, є супереч.1ивими, спростовуються наведеними доказами та крім цього свідки зацікавлені у вирішенні справи.

За клопотанням ОСОБА_2 були допитані і додаткові свідки, це ОСОБА_15, ОСОБА_16, які були на дискотеці нетривалий час, жодної бійки не бачили, тому суд теж правильно оцінив показання цих свідків.

Все це свідчить про те, що в сукупності зібраних доказів, які наведені вище, суд вірно встановив фактичні обставини справи та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст.ст. 121 ч.1, 309 ч.2 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та незаконне, повторно, зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 суд врахував особу засудженого, пом'якшуючі та обтяжуючі вину обставини, наслідки вчиненого злочину та призначив покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, тому підстав для зміни такого покарання у колегії немає.

Також суд правильно вирішив питання речових доказів, судових витрат та цивільного позову.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2006 року щодо нього - без змін.